125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.

До урикозуричних засобів, котрі зменшують вміст сечової кислоти та сприяють її виділенню, належать алопуринол, етамід, уродан та ін.

Пригнічення зворотного всмоктування сечової кислоти в ниркових канальцях не викликає суттєвих змін в екскреції Н+, Na+, К+, та Сl- – тобто не змінює сумарний діурез. Разом із тим тривале використання урикозуричних засобів може значно зменшити гіперурикемію, що зменшує кількість та інтенсивність нападів подагри і призводить до певного розсмоктування відкладень сечової кислоти.

Використовують кілька шляхів впливу на рівень сечової кислоти в організмі:

• 1. Урикодепресивні засоби – препарати, які пригнічують утворення сечової кислоти (алопуринол).

• 2. Урикодинамічні засоби – препарати, які прискорюють виведення уратів з організму шляхом:

• 2.1) пригнічення реабсорбції сечової кислоти у проксимальних ниркових канальцях (етамід);

• 2.2) покращення розчинності уратів та утворення легкорозчинних сполук із сечовою кислотою (уродан);

• 2.3) “розпушення” конкрементів, котрі містять сечову кислоту, та їх виведення з організму (уролесан).

Алопуринол є аналогом гіпоксантину. В організмі перетворюється в алоксантин, котрий запобігає утворенню сечової кислоти. Призначають хворим із гіперурикемією та явищами подагри, позаяк він інгібує ксантиноксидазу і затримує окислення гіпоксантину і ксантину, що пригнічує утворення сечової кислоти, зменшуючи її концентрацію в сироватці крові та відповідно в сечі.

Бензобромурон (нормурат, хіпурик) інгібує ферменти, що беруть участь у синтезі сечової кислоти, а також гальмує всмоктування сечової кислоти у проксимальних канальцях нирок, сприяє виведенню сечової кислоти через кишечник.

Аломарон – комбінований препарат. Таблетки аломарону містять: алопуринолу (0,1 г) та бензобромурону (0,02 г).

Етамід пригнічує реабсорбцію сечової кислоти в ниркових канальцях та сприяє виведенню її з сечею. Проте етамід гальмує виділення нирками пеніциліну та деяких інших речовин. Призначають хворим на подагру, нирковокам'яну хворобу із схильністю до кристалізації уратів; використовують і при інших захворюваннях, які супроводжуються гіперурикемією.

Ефективним при подагрі (та гіперурикозурії) є фітопрепарати (екстракт марени красильної, оліметин, леспенефрил, авісан, уролесан, трава споришу, фітолізин), котрі завдяки м'якій спазмолітичній та діуретичній дії також сприяють виведенню конкрементів із сечоводів; крім того, їм притаманний помірний протизапальний ефект. До фармакологічних лікарських засобів, які використовують при клінічних проявах подагри, відносять також і симптоматичні препарати – зокрема знеболюючі (ненаркотичні анальгетики – бутадіон, індометацин тощо), а при гострих нападах можуть бути використані навіть стероїдні гормони.

126. Клінічна фармакологія ЛП, що впливають на структуру та мінералізацію кісткової тканини.

Препарати кальцію

Кальцій і його сполуки відіграють ключову роль у процесах мінералізації та формуванні скелета, процесах збудження й гальмування на рівні головного та спинного мозку, впливають на синтез і виділення медіаторів, перекисне окиснення ліпідів, на провідність клітинних мембран, процеси синаптичної передачі, біоенергетики і функціонування аденілатциклазної системи) та ряду інших ферментних систем, гуморальний і клітинний імунітет, гемодинаміку та мікроциркуляцію, агрегантний стан крові, секрецію нейрогормонів, обмін йоду, функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи, а отже — і на формування стрес-реакцій.

Кальцію карбонат Окрім основного впливу на мінеральний гомео­стаз, додатково проявляє антацидні властивості.

Фармакокінетика. Залежно від складу їжі, наявності вітаміну D і рН у просвіті кишечника абсорбується 1/5-1/3 частина прийнятої усередину дози кальцію. З білками зв'язується до 45 % загального кальцію плазми крові. До 120 мг кальцію на добу виділяється травним трактом, до 160 мг — нирками.

Показання. Застосовується при підвищеній потребі в кальції (у пе­ріод інтенсивного росту, вагітності тощо), у комплексному лікуванні остеопорозу, для поліпшення загоєння переломів, при тетанусі і для його профілактики після оперативних втручань на паращитоподібних залозах.

Протипоказання: гіперкальціємія, гіперпаратиреоїдизм, передозу­вання вітаміну D, імобілізаційний остеопороз, деякі пухлини (бронхогенний рак легені, рак молочної залози та ін.).

Кальцію цитрат як розчинений йонізований кальцій добре проникає у всі органи та тканини, через плацентарний бар'єр, у грудне молоко. Із кишечника кальцій абсорбується у розчиненій йонізованій формі. Виводиться із організму з калом у вигляді неабсорбованого кальцію, приблизно 20 % виводиться із сечею.

Показання: гіпокальціємія, травми, остеопороз у людей літнього віку, остеомаляція, гіпопаратиреоз, алергійні захворювання, захворювання шкіри, гепатити різного походження, пароксизмальні міоплегії, нефрити, зниження згортання крові.

Протипоказання: гіперкальціємія, уролітіаз, фібриляція шлуноч­ків, підвищена чутливість до препарату.

Кальцію лактат порівняно з кальцію глюконатом ефективніший при пероральному прийомі. На відміну від калію хлориду, чинить незначну місцево-подразнювальну дію.

Кальцію глюконат окрім впливу на обмін кальцію, має антиалергійні, протизапальні властивості, гемостатичну дію.

Препарати вітаміну D регулюють обмін фосфору і кальцію в організмі, сприяють їх всмоктуванню в кишечнику за рахунок підвищення проникності його слизової оболонки та адекватному депонуванню в кістковій тканині. Важливою властивістю вітаміну D є здатність пригнічувати підвищений рівень паратиреоїдного гормону.

Альфакальцидол підвищує абсорбцію кальцію та фосфору в кишечнику, підсилює їх реабсорбцію в нирках, підвищує мінералізацію кісток, знижує рівень паратгормону в крові.

Фармакодинаміка. Препарат регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. При курсовому застосуванні зменшує біль у кістках, пов'язаний із порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, та м'язах, поліпшує координацію рухів.

Фармакокінетика. Після прийому швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. У печінці альфакальцидол швидко метаболізується із утворенням фармакологічно-активного метаболіту, невелика частина метаболізується в кістковій тканині. На відміну від природного вітаміну D, альфакальцидол не біотрансформується в нирках, тому може застосовуватися у пацієнтів з порушенням функції цього органа.

Показання. Застосовується при захворюваннях, що супроводжуються порушенням обміну кальцію (сенильний, стероїдний остеопороз, хронічна ниркова недостатність).

Дигідротахістерол підвищує абсорбцію кальцію в кишечнику, підсилюючи його мобілізацію із кісток, підвищує екскрецію неорганічних фосфатів нирками.

Фармакодинаміка. Дигідротахістерол регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. Показання: гіпопаратиреоз (ідіопатичний та післяопераційний), псевдопаратиреоз. Протипоказання: гіперкальціємія, одночасний прийом вітаміну D у підвищених дозах. Звичайно призначають по 0,5-1,5 мг на добу під час прийому їжі.

Ергокальциферол сприяє всмоктуванню кальцію та фосфору в кишечнику за рахунок збільшення проникності його слизової оболонки й адекватного депонування в кістковій тканині. Індукує на генетичному рівні синтез специфічного білка, який здійснює транспорт кальцію через слизову оболонку.

Фармакодинаміка. Це Ввтамін D₂. Регулює обмін кальцію та фосфору в організмі.

Показання: гіпо-, авітаміноз D, остеомаляція, переломи кісток, псоріаз, туберкульоз кісток та шкіри.

Протипоказання: захворювання шлунково-кишкового тракту, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гострі і хронічні захворювання нирок і печінки, органічні ураження серця. З обережністю призначають пацієнтам літнього віку і хворим на гіпотиреоз.

Біофосфанати мають головну дію— уповільнювати мінералізацію кісток та кальцифікацію хряща, а також інгібувати викликану остеокластами резорбцію кісткової тканини. Всі представники цієї групи лікарських засобів здатні істотно сповільнювати перебудову кісткової тканину, тому останнім часом підвищився інтерес до можливості застосування їх у лікуванні пацієнтів з остеопорозом.

Клодронова кислота пригнічує активність остеобластів, викликає пошкодження їх структури, зменшення їх розміру та кількості.

Фармакодинаміка. Пригнічує резорбцію кісткової тканини, яка патологічно підвищується при злоякісних процесах у кістках. При лікуванні клодронатом знижується підвищена концентрація кальцію в сироватці крові і ризик розвитку переломів.

Показання. Лікування при злоякісному остеолізі та гіперкальціємії, при злоякісних новоутвореннях (у тому числі в разі наявності метастазів).

Протипоказання: підвищена чутливість до клодронової кислоти, виражені порушення функції нирок.

Золедронова кислота має такий же механізм дії, як і у клодронової кислоти.

Показання: гіперкальціємія, викликана злоякісною пухлиною, профілактика патологічних переломів кісток у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток, компресія хребта, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії.

Памідронова кислота, як і золендронова, протидіє остеолізу, індукованому злоякісними пухлинами, знижує вираженість гіперкальціємії у хворих онкологічного профілю.

127. Принципи раціональної антибіотикотерапії захворювань органів дихальної системи.

Для раціональної антибіотикотерапії:

1. Лікування слід починати якомога раніше;

2. У всіх випадках повинна бути встановлена етіологічна причина захворювання;

3. Повинен бути вибраний найбільш ефективний і найменш токсичний препарат;

4. Має бути визначена потрібна доза і шлях введення для створення максимальної концентрації у вогнищі запалення;

5. Враховувати побічні дії;

6. Слід також враховувати їх взаємодію з засобами інших груп;

7. У деяких випадках показана комбінація препаратів з метою посилення їх дії і розширення антимікробного спектру.

8. Дотримуватися оптимальної тривалості лікування.

9. Здійснювати контроль за процесом одужання.

128. Клінічна фармакологія бронходилятаторів

Бронходилятатори (бронхолітики) – це засоби, що розширюють бронхи, усувають їх спазм.