110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс

β-АБ володіють вираженим антиангінальною або антиішемічною дією порівнянною з такою у нітратів і антагоністів кальцію, тому вони разом з останніми входять до групи препаратів першого ряду у хворих ІХС, що страждають стабільною стенокардією.

Призначення β-АБ призводить до зменшення числа нападів стенокардії потреби в прийомі нітрогліцерину і нітратів середньої і тривалої дії, що буває дуже корисним (наприклад, у літніх хворих). Вони зменшують гемодинамічну реакцію (за рахунок зниження ЧСС) і споживання міокардом кисню при фізичному навантаженні. Це призводить до того, що у хворих покращується переносимість фізичного навантаження і знижується вираженість ішемії при ній. В той же час, β-АБ мають властивості, які виділяють їх в названій групі засобів, і при необхідності посилення антиангінального ефекту бажано призначати β-АБ в якості першого препарату. 

 Призначаючи β-АБ, необхідно домагатися виразної блокади β-адренорецепторів або зменшення ЧСС до оптимального рівня 55-60 в хв. Більше того, по рекомендаціям Американської асоціації кардіологів у хворих важкою стенокардією при призначенні β-АБ можна домагатися ЧСС <50 в хв., якщо при цьому не виникає неприємних відчуттів і не розвивається АВ-блокада.

Препарат	Шлях елімінації	Коефіцієнт розчинності в жирах
Атенолол	Переважно нирками	0,06
Картеолол		0,25
Надолол		0,4
Соталол		0,1
Целіпролол		0,4
Бісопролол	Нирками і печінкою	0,5
Піндолол		0,5
Ацебуталол	Переважно печінкою	0,85
Бетаксолол		0,8
Лабетолол		0,95
Метопролол
Пенбуталол		0,95
Пропранолол		1,0
Тімолол		0,8

111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.

У списку основних антигіпертензивних прапаратів, вживаних при лікуванні АГ, β-АБ займають одне з головних місць, пропускаючи вперед по частоті призначення, можливо, тільки інгібітори АПФ. Також відсутні переконливі докази, що β-АБ менш ефективні в плані первинної профілактики інсультів. За результатами ряду рандомізованих досліджень саме терапія β-АБ (± діуретики) знижує вірогідність виникнення інсульту в середньому на 40% [53].

При лікуванні АГ перевагу слід віддавати пролонгованим (діючим 24 години і що запобігає уранішнім підйомам АТ) і високоселективним β-АБ, таким як бісопролол, бетаксолол, небівалол, пролонгований метопролол. Згідно Рекомендаціям по лікуванню АГ Європейського товариства кардіологів додатковими показаннями до призначення β-АБ, тобто що роблять їх вибір оптимальним, являються наявність стенокардії, перенесеного ІМ, застійною СН, тахіаритмій. Їх можна призначати також при АГ у вагітних, проте в цьому випадку йдеться тільки про селективні β-АБ [31]. Виходячи з особливостей патогенезу АГ, а саме участі САС у формуванні гіпертонії, і дії, яку роблять β-АБ на її активність, слід зробити висновок що їх доцільно застосовувати також і на ранніх стадіях АГ, особливо коли є симптоми гіперсимпатикотонії.

Препарат	Шлях елімінації	Коефіцієнт розчинності в жирах
Атенолол	Переважно нирками	0,06
Картеолол		0,25
Надолол		0,4
Соталол		0,1
Целіпролол		0,4
Бісопролол	Нирками і печінкою	0,5
Піндолол		0,5
Ацебуталол	Переважно печінкою	0,85
Бетаксолол		0,8
Лабетолол		0,95
Метопролол
Пенбуталол		0,95
Пропранолол		1,0
Тімолол		0,8