Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КФ шпора 1-250.docx
Скачиваний:
390
Добавлен:
21.05.2020
Размер:
4.47 Mб
Скачать

25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики

Особливо чутливі до такого впливу:

 

   кровотворні органи,

  ендокринна система,

  ферменти.

Вплив ліків на лабораторні показники відбувається двома можливими шляхами.

 

Перший шлях — хімічний, або фізико-хімічний («аналітична інтерференція»). В цьому разі ліки або їх метаболіти втручаються у специфічну реакцію визначення тієї чи іншої речовини.

Прикладом хімічної інтерференції є перекручення результатів спектрофотометричного аналізу 5-оксиіндолоцтової кислоти в сечі, що здійснюється в кислому середовищі, внаслідок вживання хворими фенотіазинових препаратів.

Хінідин, тетрациклін мають властивості флуоресценції й заважають флуорометрії катехоламінів у сечі.

Рибофлавін і каротин підвищують показники оптичної щільності розчинів при визначенні білірубіну.

Другий шлях — фармакологічний («фармакологічна інтерференція»).

 

Механізм фармакологічної інтерференції включає в себе зміни патологічного процесу під впливом ліків, побічну дію лікарських речовин на різноманітні функції органів і систем, токсичні ефекти препаратів при їх передозуванні.

Така дія ліків може обумовити зрушення лабораторних показників, побічно пов'язаних з основним, очікуваним впливом.

Аскорбінова й налідиксова кислоти здатні спричиняти підвищення рівня загального білірубіну в сироватці крові.

Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:

 

1. Для проведення вдалого діагностичного обстеження за тиждень до взяття біологічних проб на аналізи слід скасувати призначення будь-яких лікарських засобів.

2. При проведенні діагностичного клініко-лабораторного обстеження необхідно ретельно збирати лікарський анамнез.

3. Якщо під час виконання аналізів хворий вживає якісь препарати, слід обов'язково вказати це у направленні.

4. При виявленні відхилень від нормальних показників перед інтерпретацією отриманих результатів на підставі лікарського анамнезу треба виключити можливість виникнення цих відхилень під впливом ліків.

5. Якщо виключити вплив лікарського препарату на результати аналізу неможливо, слід відмінити даний препарат і повторити дослідження й лише після цього трактувати отримані результати.

26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.

АНAМНЕЗ (грец. anamnesko — пригадувати) — сукупність відомостей про пацієнта і розвиток захворювання, що отримують при опитуванні самого хворого й осіб, які його знають, та використовують для встановлення діагнозу і прогнозу хвороби, а також вибору оптимальних методів лікування і профілактики.

А. складають за певним планом. Спочатку збирають А. хвороби (anamnesis morbi), потім А. життя (anamnesis vitae). При складанні А. хвороби уточнюють скарги хворого, аналізують послідовність виникнення і взаємозв’язок окремих ознак хвороби, динаміку захворювання в цілому. Виявляють причинні фактори та ті, що зумовлюють розвиток захворювання. Дізнаються про раніше встановлений діагноз і проведене лікування. Вивчення динаміки хвороби включає відомості про стан здоров’я і працездатність пацієнта до захворювання, про тривалість хвороби і особливості початкового періоду, про послідовність виникнення різних проявів хвороби. Дізнаються, чи були періоди покращання або погіршення стану, чим вони пояснювались, як змінювалась працездатність.

А. життя дає більш повне і загальне поняття про особливості організму, що дуже важливо при індивідуалізації лікування і профілактики загострень. А. життя можна збирати за такою схемою: перенесені захворювання, травми, операції; загальні біографічні дані за періодами життя; спадковість; сімейне життя; умови праці та побуту; шкідливі звички. Перенесені захворювання наводять у хронологічній послідовності, причому не можна обмежуватися лише з’ясуванням факту захворювання, потрібно уточнювати особливості перебігу, наявність ускладнень і схеми лікування в тих випадках, коли це тією чи іншою мірою мало впливати на особливості даного захворювання.

Соседние файлы в предмете Клиническая Фармация