- •Визначення понять «хімічна назва», «міжнародна непатентована назва», «торговельна назва» лп.
- •Фактори, які впливають на клінічну ефективність лп.
- •Клініко-фармакологічна характеристика різних шляхів введення лп.
- •4. Основні фармакокінетичні параметри, їх практичне значення. Захворювання внутрішніх органів, які можуть істотно вплинути на показники фармакокінетики.
- •6. Анатомо-фізіологічні особливості організму жінки в період вагітності, які впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лп.
- •7. Лікарський моніторинг. Фактори, які зумовлюють необхідність проведення лікарського моніторингу.
- •8. Біодоступність лп. Клінічне значення біодоступності. Фактори, які впливають на значення біодоступності.
- •9. Біоеквівалентні лп. Категорії препаратів, для яких здійснюється вивчення біоеквівалентності.
- •10. Біоеквівалентність. Клінічні методи визначення біоеквівалентності. Терапевтична нееквівалентність лп, її причини.
- •11. Селективність (вибірковість) дії лп. Фактори, які впливають на селективність лікарських засобів.
- •12. Брендовий лп. Переваги брендів і недоліки генериків.
- •13.Генеричний лп. Вимоги до генеричних лп.
- •14. Критерії ефективності лп. Групи критеріїв ефективності.
- •Критеріями ефективності лікарських засобів можуть бути:
- •15. Критерії переносимості лп. Групи критеріїв переносимості.
- •16. Взаємодія лп. Види взаємодії. Клінічне значення взаємодії ліків.
- •17. Фармакодинамічний синергізм і фармакокінетичний синергізм. Можливості його використання в клінічній практиці.
- •18. Фармакодинамічний антагонізм і фармакокінетичний антагонізм. Шляхи профілактики антагонізму ліків.
- •19. Фармацевтична взаємодія ліків. Позитивні та негативні сторони.
- •20. Комбіновані лп. Переваги та недоліки комбінованих лп.
- •21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.
- •22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.
- •23. Алергійні реакції, ідіосинкразія, синдром «відміни» як прояв побічної дії лп.
- •24. Поняття про плацебо. Плацебо-ефектори. Негативні плацебо-ефектори як група ризику розвитку побічної дії лп.
- •25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики
- •Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:
- •26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.
- •27. Комплаєнс. Основні фактори, що впливають на комплаєнс.
- •28. Фази клінічної апробації, мета та завдання кожного з етапів.
- •29. Симптоми і синдроми атеросклерозу.
- •30. Симптоми і синдроми стабільної стенокардії напруги.
- •31. Симптоми і синдроми інфаркту міокарда.
- •32. Симптоми і синдроми ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •33. Види симптоматичних артеріальних гіпертензій. Особливості клінічних проявів.
- •Первинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Вторинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Гіпертензивні кризи[ред. | ред. Код]
- •34. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічної хвороби I, іі та III стадії.
- •35. Гіпертонічний криз. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічних кризів.
- •36. Основні симптоми хронічної серцевої недостатності.
- •37. Основні симптоми порушень ритму серця.
- •38. Симптоми і синдроми ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •39. Симптоми і синдроми ревматоїдного артриту.
- •40. Симптоми і синдроми системного червоного вовчака.
- •41. Симптоми і синдроми остеоартрозу.
- •42. Симптоми і синдроми подагри.
- •43. Симптоми і синдроми остеопорозу.
- •44. Синдром бронхообструкції, клінічні прояви.
- •45. Синдром дихальної недостатності, клінічні прояви.
- •46. Симптоми і синдроми пневмонії.
- •Причини пневмонії
- •Симптоми пневмонії
- •47. Симптоми і синдроми гострого бронхіту.
- •48. Симптоми і синдроми хронічного бронхіту
- •Причини виникнення хронічного бронхіту
- •Симптоми хвороби
- •49.Симптоми і синдроми хронічного обструктивного бронхіту.
- •Симптоми хронічного обструктивного бронхіту
- •50. Симптоми і синдроми бронхіальної астми.
- •Що провокує розвиток бронхіальної астми
- •51. Симптоми і синдроми гострого пієлонефриту.
- •52. Симптоми і синдроми хронічного пієлонефриту.
- •53. Симптоми і синдроми гострого гломерулонефриту.
- •54. Симптоми і синдроми хронічного гломерулонефриту.
- •55. Симптоми і синдроми циститу.
- •Причини виникнення
- •Симптоми і ознаки
- •56. Симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.
- •Симптоми сечокам'яної хвороби
- •58. Симптоми і синдроми хронічного атрофічного гастриту (тип а).
- •Симптоми гастриту
- •59. Симптоми і синдроми хронічного хелікобактер-асоційованого гастриту (тип в).
- •60. Симптоми і синдроми виразки шлунка.
- •61. Симптоми і синдроми виразки дванадцятипалої кишки.
- •62. Симптоми і синдроми хронічного панкреатиту.
- •Причини
- •Симптоми панкреатиту
- •63. Симптоми і синдроми хронічного гепатиту.
- •64. Симптоми і синдроми хронічного холециститу.
- •65. Синдром портальної гіпертензії, основні клінічні прояви.
- •66. Симптоми і синдроми цирозу печінки.
- •67. Симптоми і синдроми жовчнокам'яної хвороби.
- •68. Симптоми і синдроми залізодефіцитної анемії.
- •69. Симптоми і синдроми мегалобластної (вітамін в12- і фолієводефіцитної ) анемії.
- •70. Симптоми і синдроми гемолітичної анемії.
- •71.Симптоми і синдроми інсулінозалежного цукрового діабету.
- •72. Симптоми і синдроми інсуліннезалежного цукрового діабету
- •73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.
- •74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.
- •75. Симптоми і синдроми гіпотиреозу.
- •76. Симптоми і синдроми ендемічного зобу
- •77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).
- •78. Симптоми і синдроми кропивниці.
- •79. Симптоми і синдроми ангіоневротичного набряку.
- •80. Симптоми і синдроми анафілактичного шоку.
- •81. Симптоми і синдроми лікарської хвороби.
- •82. Клініко-фармакологічні підходи до лікування атеросклерозу.
- •83. Клініко-фармакологічні підходи до лікування стабільної стенокардії напруги.
- •84.Клініко-фармакологічні підходи до лікування інфаркту міокарда. Симптоматичне лікування
- •85. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •Заходи щодо зміни способу життя
- •Медикаментозна терапія
- •86. Клініко-фармакологічні підходи до лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії.
- •87. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гіпертонічних кризів.
- •88. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності.
- •89. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •Профілактика
- •90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
- •91.Клініко-фармакологічні підходи до лікування системного червоного вовчака.
- •92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.
- •93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.
- •Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]
- •Колхіцин[ред. | ред. Код]
- •Стероїди[ред. | ред. Код]
- •94. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеопорозу.
- •95. Клініко-фармакологічні підходи до лікування пневмонії.
- •96. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого бронхіту.
- •97. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного бронхіту.
- •98. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного обструктивного бронхіту.
- •99. Клініко-фармакологічні підходи до лікування бронхіальної астми
- •Інтермітуюча бронхіальна астма
- •Легка персистуюча бронхіальна астма
- •Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
- •Важка персистуюча бронхіальна астма
- •100. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого пієлонефриту.
- •101. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного пієлонефриту.
- •102. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого гломерулонефриту.
- •Лікування основної причини[ред. | ред. Код]
- •103. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного гломерулонефриту.
- •104. Клініко-фармакологічні підходи до лікування циститу.
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •105. Клініко-фармакологічні підходи до лікування сечокам’яної хвороби.
- •106. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної ниркової недостатності.
- •2. Лікування гіпертонії
- •107. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лп
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Статини
- •108. Клінічна фармакологія антиангінальних лп групи нітратів
- •109. Клінічна фармакологія р-адреноблокаторів.
- •110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс
- •111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.
- •112. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію.
- •113. Особливості використання антагоністів кальцію при іхс.
- •114. Особливості використання антагоністів кальцію при артеріальній гіпертензії.
- •115. Клінічна фармакологія інгібіторів апф.
- •116.Особливості використання інгібіторів апф при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Іапф та серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія та іапф
- •117. Клінічна фармакологія діуретиків.
- •118. Особливості використання діуретиків при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Діуретики і серцева недостатність
- •119. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів.
- •120. Клінічна фармакологія антикоагулянтів і антиагрегантів.
- •121. Клінічна фармакологія стероїдних протизапальних лп.
- •Фармакологічні ефекти
- •122. Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних лп.
- •123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.
- •124. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини.
- •125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.
- •Препарати кальцію
- •Класифікація
- •Препарати, що застосовуються при неускладнених гіпертензивних кризах
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •Лікування пн
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Оральні регідратанти (регідрон, гастроліт);
- •Альфа-адренергічні агоністи (клонідин);
- •Пробіотики:
- •Класифікація проносних засобів
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів іi покоління
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Теоретичні питання з Фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
|
Міжнародна назва |
Дифенгидрамін |
Клемастин |
Хлоропірамін |
Хифенадін |
Мебгидролін |
Ципрогептадін |
Прометазин |
|
Торгова назва |
Алергін, димедрол |
Клемастин, тавегіл, ривтадил |
Супрастін |
Фенкарол |
Азолін, діазолін |
Перитол, протадин |
Дипразин, піпольфен |
|
Седативний ефект |
++ |
+/- |
+ |
- |
- |
+ |
+++ |
|
М-холінолітичний ефект |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
+/- |
+ |
|
Початок дії |
2 год. |
2 год. |
2 год. |
2 год. |
2 год. |
2 год. |
20 хв. |
|
Частота прийому на добу |
3-4 разів |
2 рази |
2-4 разів |
3-4 разів |
1-3 разів |
3-4 разів |
2-4 разів |
|
Час прийому |
Після їжі |
Перед їжею |
Під час їжі |
Після їжі |
Після їжі |
Після їжі |
Після їжі |
|
Можливість призначення дітям |
Після 2 міс. |
Після 1 року |
Після 1 міс. |
+ |
Після 2 років |
Після 6 місяців |
Після 2 міс. |
|
Можливість призначення вагітним |
- |
Тільки за строгими показаннями |
- |
Не рекомендується в I триместрі вагітності |
+ |
- |
- |
|
Взаємодія з іншими ліками |
Посилює дію снодійних, нейролеп-тиків |
Посилює дію снодійних, седативних й інгібіторів МАО |
Помірно посилює дію снодійних та нейролептиків |
Дані відсутні |
- |
Кофеїн зменшує пригнічу-ючий вплив ципрогеп-тадину на ЦНС. При сумісному використанні з трициклічними антидепреса-нтами можливе посилення М-холінолітичної дії та пригнічення ЦНС. Препарат потенціює анальгезуючу дію опіоїдних анальгетиків, а також ефекти транквілізаторів. |
Посилює дію наркотичних, снодійних, місцевоанестезуючих препаратів. Посилює ефекти гіпотензивних засобів та послаблює дію парасимпатоміметиків. |
Обмеження для клінічного використання антигістамінних препаратів І покоління: астено-депресивний синдром; глаукома; спастичні явища зі сторони шлунково-кишкового тракту; атонія кишечника та сечового міхура; всі види діяльності, що потребують високої уваги та швидкої реакції.
Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів ІI покоління
|
Мінародна назва |
Терфенадин |
Астемізол |
Лоратидин |
Цетиризин |
Ебастин |
Азеластин |
Акривастин |
|
Торгова назва |
Терфенор, трексил, теридин, терфед |
Астемізол, астемісан, гісманал, мібирон |
Агістам, кларитин, лоратидин, лорфаст, флонідан |
Алертек, зіртек, цетрин, цетризет |
Кестин |
Алергодил |
Семпрекс |
|
Седативний ефект |
Може бути |
Немає |
Немає |
Може бути |
Немає |
Немає |
Може бути |
|
М-холінолітичний ефект |
Є |
Немає |
Немає |
Немає |
Немає |
Немає |
Може бути |
|
Початок дії |
1-3 год. |
1-2 год. |
30 хв. |
30 хв. |
1 год. |
30 хв. |
30 хв. |
|
Частота прийому на добу |
1-2 разів |
1 раз |
1 раз |
1-2 разів |
1 раз |
1-2 разів |
3 разів |
|
Зв’язок з прийомом їжі |
Немає |
Є |
Немає |
Під час їжі |
Немає |
Немає |
Немає |
|
Час прийому |
У будь-який час, краще натще |
Натще або за 1 год. до їжі |
В будь-який час |
У 2-й половині дня, краще перед сном |
У будь-який час |
Спрей - в будь-який час, таблетки - на ніч |
У будь-який час |
|
Можливість призначення дітям |
Після 6 років |
Після 2 років |
Після 2 років |
Після 2 років |
Після 12 років |
Після 6 років |
Після 12 років |
|
Можливість призначення вагітним |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Взаємодія з іншими ліками |
Макроліди, метронідазол і похідні імідазолу посилюють токсичність терфенадину |
Макроліди, метронідазол і похідні імідазолу посилюють токсичність астемізолу |
Кетоконазол, циметидин і еритроміцин збільшують концентрацію лоратадину в крові |
Не встановлено |
Не рекомендується використання з кетоконазолом і еритроміцином |
Не встановлено |
Посилює дію на ЦНС наркотичних, снодійних і седативних засобів |
|
Побічні ефекти |
Шлуночкові аритмії, подовження інтервалу Q-T, брадикардія, колапс, бронхоспазм, гіпокаліємія, гіпомагніємія, збільшення активності трансаміназ |
Шлуночкові аритмії, брадикардія, колапс, бронхоспазм, збільшення активності трансаміназ |
Сухість в роті (рідко) |
Головний біль, збудження, сухість в роті (інколи) |
Головний біль, сухість в роті, нудота (інколи), диспепсичні явища |
Сухість в роті, нудота (інколи) |
Можлива сонливість, порушення уваги |
Характерні особливості антигістамінних препаратів ІІ покоління: володіють високою специфічністю і спорідненістю з Н1-гістамінорецепторами; нехарактерна М-холінолітична дія; в терапевтичних дозах не проникають через гематоенцефалічний бар’єр, не здійснюють седативного та снодійного впливів; можуть використовуватись у будь-який час доби (в тому числі в першій половині дня); добре всмоктуються в шлунково-кишковому тракті; не встановлений зв’язок між абсорбцією препарату та прийомом їжі; не викликають тахіфілаксії; володіють швидким початком дії і вираженою тривалістю основного ефекту (до 24 год.); приймаються 1 раз на добу
Антигістамінні препарати ІІІ покоління представлені в останні роки препаратом «Телфаст» (фексофенадину гідрохлорид). Телфаст – високоселективний блокатор Н1-гістамінорецепторів, який не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, не володіє седативним та снодійним ефектами, швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті і характеризується пролонгованою дією. Безпечність використання препарату у вагітних і дітей до 12 років вивчена недостатньо, тому в даний час цій категорії хворих прийом препарату не рекомендується.
Форми алергічної патології, при яких рекомендується призначення антигістамінних препаратів: алергодерматози з вираженим свербіжем (гостра і хронічна кропив’янки); «холодова» кропив’янка; набряк Квінке; поліноз; цілорічний або сезонний алергічний риніт; цілорічний або сезонний кон’юнктивіт; реакції на укуси комах; медикаментозна алергія; псевдоалергічний синдром на харчові продукти; попередження алергічних ускладнень при вакцинації.
202. Клінічна фармакологія топічних протиалергічних ЛП.
-
Антигістамінні препарати:
-
І покоління: диметинден, клемастин, мебгідролін, хіфенадин, хлоропірамін;
-
ІІ покоління: акривастин, дезлоратидин, фексофенадин, ебастин, лоратидин, цетиризин;
-
топічні антигістамінні засоби: азеластин, олопатидин, диметинден, лоратидин.
-
Глюкокортикостероїди для локального (місцевого) застосування: гідрокортизон, преднізолон + сечовина, беклометазон.
-
Ентеросорбенти: вугілля медичне активоване, діосмектин, гідрогель метилкремнієвої кислоти.
-
Седативні засоби: валеріана, пустирник, ментол + красавка + конвалія + валеріана, ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід, гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна, валеріана + меліса + м’ята перцева, пасифлора.
-
Симпатоміметики для системного і місцевого застосування: тетризолін, ксилометазолін, нафазолін, оксиметазолін, трамазолін, диметинден + фенілефрин, туаміногептан + ацетил цистеїн.
-
Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів: кислота кромогліциєва.