92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.

Остеоартро́з (новолат. osteoarthrosis, від грец. το οστεον — кістка, το αρθρον — суглоб; синоніми: деформуючий остеоартроз (ДОА), артроз, деформаційний артроз) — дистрофічне захворювання суглобів, яке розвивається через дегенерацію суглобового хряща.

Захворювання проявляється болем у суглобах при русі, навантаженнях та зміні погоди, скутістю після відпочинку. Іноді виявляється деформація уражених суглобів. Зона ураження:

• колінні і тазостегнові суглоби;

• плеснофаланговий суглоб перших пальців стоп;

• міжфалангові суглоби кистей рук.

Клінічна картина остеоартрозу:

• болі в уражених суглобах

• скутість в ураженому суглобі після спокою, не перевищує 30 хвилин

• різний ступінь порушення рухливості суглоба при виконанні окремих рухів

• відчуття нестабільності в ураженому суглобі

• функціональні обмеження, аж до зниження працездатності у просунутих випадках

• больові точки навколо суглоба

• збільшення обсягу ураженого суглоба

• крепітація при русі, а деколи розвитку блокади суглоба — малорухомість

Немедикаментозне лікування.

• Суглобова гімнастика, ЛФК, інтегративна кінезітерапія, зниження маси тіла при ожирінні. Короткочасний відпочинок і додаткова опора при ходьбі у разі коксартрозу і гонартрозу. Уникати переохолодження.

• Фізіотерапія: магнітотерапія; електро-, фонофорез гідрокортизону/бішофіту; озокерит/парафін при відсутності синовіту.

Медикаментозне лікування.

• Базисна терапія.

• Нестероїдні анальгетики.

• Лікування синовіту.

• Хірургічне лікування включає:

• артроскопічну операцію у молодих пацієнтів,

• коригуючу остеотомію кістки,

• ендопротезування суглоба при 3-4 стадії артроза.

Лікування хворого з остеоартрозом має бути комплексним.

Подальша лікувальна тактика:

• механічне розвантаження уражених суглобів

• зменшення запалення

• запобігання прогресуванню захворювання

93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.

Пода́гра — хвороба, що частіше за все характеризується постійними нападами гострого артриту: почервонінням, чутливістю, болем, набряком суглоба. Класичним проявом вважається ураження великого пальця ноги^[1], плюсневі міжфалангові суглоби в основі великого пальця — найбільш поширене місце ураження (приблизно 50 % випадків).

Лікування.

Діуретики пов'язані з нападами подагри. Проте незначні дози гідрохлоротіазіду, здається, не збільшують ризик^[19]. Серед інших ліків, приймання яких пов'язують із подагрою, є ніацин та аспірин (ацетилсаліцилова кислота).^[4] Імунодепресивні препарати циклоспорін і такролімус також спричинюють подагру,^[6] останній зокрема у поєднанні з гідрохлоротіазидом.

Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]

НПЗП — звичайний первинний засіб лікування подагри, жоден з цих препаратів не є більш або менш ефективним, ніж інші.^[2] Покращення можна спостерігати протягом чотирьох годин, а лікування рекомендують проводити протягом одного-двох тижнів.^[2][6] Проте їх не рекомендують людям з іншими проблемами здоров'я, наприклад, шлунково-кишковій кровотечі, нирковій недостатності або серцевій недостатності.^[38] Тоді як індометацин історично був найбільш поширеним серед застосовуваних НПЗП, іншим лікам, наприклад, ібупрофену, може надаватися перевага через кращий профіль побічних ефектів при відсутності кращої ефективності.^[19] Людям, у яких існує ризик шлункових побічних ефектів від НПЗП, можна призначати додатковий блокатор протонного насосу.^[39]