Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз

1. Промивання носа з піпетки фізіологічним розчином 3-4 рази в день.

2. Краплі в ніс з судиннозвужуючими препаратами.

3. Інтраназальні спреї.

4. Комбіновані пероральні препарати для лікування ГРЗ.

Для лікування ринітів використовують наступні групи препаратів:

Симпатоміметики, які через стимуляцію -рецепторів примісцевому вживанні мають судинозвужувальну дію; сприяють зменшенню набряку і гіперемії слизової; зменшують кількість секрету; полегшують носове дихання.

Але мають ряд побічних ефектів - стимуляція ЦНС; підвищення збудливості; порушення сну; тремор; біль голови; зниження апетиту, підвищення АТ; аритмії серця.

В основному використовують фенілпропаноламін і псевдоефедрин. Вони є рецептурними препаратами.

Селективні 1-адреноміметики мають менший вплив на ЦНС.

Це оксиметазолін (назол, назівін, диназолін, фазин); трамазолін (лазолназал); тетризолін (тизін); нафазолін (нафтизін, санорин); ксиметазолін (галазолін, фармазолін); фенілефрин (колдрекс, мілі носік, ринопронт).

Але у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, тиреотоксикозом, цукровим діабетом і при частому закапуванні можуть виникати побічні ефекти. Крім того, після закапування через деякий час підсилюється приток крові – реактивна гіперемія і відновлюється секреція. Можлива атрофія слизової при тривалому вживанні.

Для дітей до 6 років використовують краплі в ніс оксиметазоліну 0,01% розчин;

• після 6 років краплі в ніс оксиметазоліну 0,025% розчин;

• спрей оксиметазоліну 0,05% розчин;

• спрей і дозований аерозоль ксилометазолін 0,05%, 0,1%.

Інші засоби

Салін (0,6% NaCl) для промивання носа.

Піносол (олія сосни звичайної, евкаліптова олія, тімол, токоферолу ацетат) має протимікробну, протизапальну і протинабрякову дію. Кожну годину, потім 3-4 рази на добу. Добре поєднується з іншими судинозвужувальними засобами. Протипоказаний дітям до 1 року, при алергії. Може дати відчуття печії, гіперемію.

Синупрет, синуфорте – рослинні препарати.

Бороментол (кислота борна, ментол, вазелін) – антисептична, слаба болезаспокійлива дія. Відчуття печії як побічна дія. Протипоказаний дітям до 1 року.

ІРС-19 – інтраназальний імуномодулятор з лізатом бактерій.

Біопарокс – фузафунгін

Ізофра – фраміцетину сульфат – антибіотик групи аміноглікозидів.

Комбіновані препарати

Колдакт (хлорфенамін мелеат-H1-гістаміноблокатор, фенілпропа­ноламін – симпатолітик) – протинабрякова, протизапальна й проти­алергіч­на дія. Капсули містять багатошарові гранули з поступовим звільненням і дають стабільну концентрацію. Не поєднувати з алкоголем, не керувати транспортом. Дає головокружіння, безсоння, сухість. Протипоказаний дітям до 1 року, вагітним і годувальницям, при ІХС і АГ.

Контак, орінол – склад і дія аналогічні.

Колд-флю, крім вище описаних, має парацетамол і кофеїн, тому має ще і жарознижувальну дію.

Фервекс (парацетамол, фенілпропаніол гідрохлорид) – протизапальна, анальгезуюча дія, полегшує носове дихання.

Рінопронт (фенілефрин і карбіноксамін).

При відпуску препаратів слід зробити рекомендації:

1. Всі деконгестанти рекомендується приймати не більше 2 тижнів.

   2. Препарати на основі псевдоефедрину і фенілпропаноаміну01 можуть викликати відчуття неспокою, безсоння, тремор. При їх застосуванні існує ризик виникнення інсультів та порушення серцевого ритму, а також можлива затримка сечі у пацієнтів з гіпертрофією простати.

   3. Препарати фенілпропаноламіну не слід поєднувати з індометацином;

   4. Препарати на основі хлорфеніламіну і фенілпропаноламіну несумісні з алкоголем, а також протипоказані водіям та людям, робота яких потребує підвищеної концентрації уваги.

   5. Симпатоміметики з обережністю назначають пацієнтам з артеріальною гіпертензією або гіпертиреозом (ймовірне підвищення АТ), з глаукомою (можливе підвищення внутрішньоочного тиску).

   6. Симпатоміметики посилюють дію і побічні ефекти антидепресантів, психостимуляторів, інгібіторів моноамінооксидази), а також інших судиннозвужуючих препаратів.

   7. Симпатоміметики можуть послаблювати дію седативних препаратів, антигіпертензивних препаратів, а при комбінації з ß-адреноблокаторами можливі порушення серцевого ритму.

   8. Фенірамін та хлорфеніламін протипоказані пацієнтам з гіперплазією простати, а також з глаукомою.

241. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні болю в горлі. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

Біль в горлі - це частий симптом ГРЗ, але буває також при ангіні (гостре інфекційне запалення мигдаликів), тонзиліті (хронічне запалення мигдаликів).

Важливо пам’ятати, що поряд з вірусами ангіну можуть викликати гемолітичний стрептокок (збудник скарлатини), дифтерійна паличка.За наявності нальотів на мигдалинах необхідно зробити посів з мазка з метою своєчасного виявлення стрептококової ангіни або дифтерії. Стрептококова ангіна дає серйозні ускладнення – ревматизм, гло­мерулонефрит. Якщо протягом 2 діб після проведення симптоматичного лікування біль у горлі зберігається, необхідно звернутись до лікаря.

Симптоматична терапія болю в горлі: полоскання горла в’яжучими й антисептичними засобами, антисептичні пастилки, льодяники, що містять прості антисептичні засоби – амбазон, ацетиламінонітропропоксибензен, гексетидин, граміцидин С, декаметоксин, фенол, флурбіпрофен, холіну саліцилати, цетилпіридин; комбіновані антисептичні засоби – амілметакрезол з дихлорбензиловим спиртом і лідокаїном чи кислотою аскорбіновою, декваліній з дибукаїном чи кислотою аскорбіновою, дихлорбензиловий сприт з ментолом, анетолом і олією м’яти перцевої, йод з калію йодидом і гліцерином, лізоцим з піридоксином, сульфаніламід з сульфатіазолом, тимолом, оліями евкаліптовою і м’яти перцевої, хлоргексидин з кислотою аскорбіновою і тетракаїном чи лідокаїном.

Корисними є препарати з рослин – квіток нагідок, ромашки лікарської, екстракт ісландського моху, листя евкаліпту, обліпихової олії, хлорофіліпту, гомеопатичні препарати – ангінал, ангін-гран, тонзилотрен, фарингол тощо, прополіс.

Проте слід пам’ятати, що:

• лікарські засоби, які містять фенол, з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також в період вагітності і годування грудьми;

• препарати, які містять йод, не призначають пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози;

• прийом лікарських засобів, які містять амілметакрезол, може супроводжуватися відчуттям дискомфорту в шлунку;

• при одночасному застосуванні препаратів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними засобами (пеніцилін, хлорамфенікол, нітрофурантоїн) відмічають підсилення протимікробної активності останніх;

• препарат, який містить лізоцим і піридоксину гідрохлорид, поєднує місцевий протизапальний ефект та підвищення неспецифічної резистентності організму;

• лікарські засоби, які містять місцеві анестетики, можуть викликати відчуття заніміння в роті;

• лікарські засоби у формі спиртової настоянки не призначають для внутрішнього прийому протягом тривалого часу.

Діючі препарати – слабі антисептики (фалімінт), ефірні олії, міс­цево­анестезуючі речовини, рослинні препарати (тонзилгонн, тонзи­прет).

Випускають в аерозолях - каметон (хлоробутанолгідрат, ментол, камфора, олії евкаліптова і вазелінова) має місцевоанастезуючу, антисептичну, протизапальну дії;

• камфомен (фурацилін, ментол, олії камфорна, евкаліптова, ри­цинова, оливкова) – місцева протизапальна й антимікробна дія;

• інгаліпт (сульфаніламід, сульфатіазол, олії евкаліптова і м’яти пер­цевої);

• стопангін (олії анісова, м’яти перцевої, евкаліптова) – з інтервалом 4 – 6 год. При передозуванні – відчуття печії в роті. Не допускається їзда на автомобілі. Випускається також у вигляді розчину для полоскання;

• коллустан (ментол, хлоргекседин, амілеїн);

• гексаспрей з біклотімолом;

• ІРС-19 – суспензія лізатів бактерій для інтраназального введення;

• гівалекс – (гексетидин, холіну саліцилат, хлорбутанолу хемігідрат);

• біопарокс – фузафунгін. Їх основна перевага – висока концентрація речовини на місці патології.

Випускають у льодяниках: - стрепсілс (амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт) – антисеп­тична дія для Г+ і Г- мікроорганізми, знеболююча. Є в 4-ьох варіантах:

• з оліями анісовою і м’яти перцевої;

• аскорбіновою кислотою;

• медом і лимоном;

• евкаліптовою олією і ментолом. По 1 льодянику кожних 2 – 3 год., але не більше 8 на добу. Побічна дія: дискомфорт у шлунку при передозуванні;

• стрепсілс-плюс – містить лідокаїн. При вагітності – строго за показаннями, при ЦД – 1 штука містить 2,6г цукру;

• колдрекс Ларі Плюс (диклонін) – серія льодяників з 4 різними смаковими додатками. Має швидку анальгезуючу дію. 1 леденець вживають кожних 2 год. Дає відчуття оніміння в роті. При передозуванні - ефекти як при передозуванні новокаїну. Рекомендовано дітям після 3 років.

Таблетки для розсмоктування - фарінгосепт (амбазон) – антисептичний засіб. Утримання від їди і рідин – 3 год;

• гексаліз – таблетки з лізоцимом, еноксилоном і біклотімолом;

• імудон – таблетки суміші лізатів бактерій;

• септефрил (декаметоксин) – сублінгвальні до повного розсмоктування. Можлива гіперсалівація. Утримання від їди і рідини 1 – 2 год;

• нео-ангін (ментол, олії анісова і м’яти перцевої) – з інтервалом в 2 – 3 год. Дітям після 6 років;

• фалімінт – драже з ацетиламінонітропропроксибензеном;

• Др. Тайс Ангі-септ (ментол, олія м’яти перцевої);

• лісобакт – таблетки з лізоцимом;

• декатилен – таблетки з деквалінію хлоридом і дибукаїном;

• сибідин – таблетки з хлоргексидином і аскорбіновою кислотою;

• стрепсілс інтенсив – таблетки з флурбіпрофену.

Пастилки, наприклад, септолете (хлоридбензалконію, ментол, олії евкаліптова і м’яти перцевої) – антисептична, слабопротизапальна, дезодоруюча дії, фунгі­цидна для Candida albicans. Має високу поверхневу активність і проникає всередину мигдалин.

242. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні лихоманки. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

Підвищення температури тіла (лихоманка). Лихоманка – типова неспецифічна реакція організму, що виникає при збудженні центру терморегуляції надлишком пірогенів (термостабільних високомолекуряних речовин, які утворюються мікроорганізмами або тканинами організму людини). Підвищена температура – це більше 37°С.

Помірна підвищена температура при інфекційних захворюваннях мобілізує захисні сили організму. Гіперпіретична лихоманка (>41°С) – підвищує тонус симпатичної нервової системи, дихального центру, потребу органів у кисні, затримується натрій, хлор і вода, розвиваються набряки, виникає спазм судин, відбувається централізація кровообігу. Гіпоксія міокарда зі зниженням скоротливої здатності, гіпоксія мозку з його набряком, судоми.

Типи підвищення температури:

1. субфебрильна – 37-37,9°С

2. фебрильна 38-38,9°С

3. піретична 39-39,9°С

4. гіперпіретична ≥ 40°С.

Підвищення температури як симптом може зустрічатися при інфекційних (вірусних, бактеріальних і грибкових) та неінфекційних захворюваннях: обширних крововиливах, аутоімунних процесах, алергічних станах, некрозі тканин, злоякісних новотворах. Лихоманка може мати психогенний характер при захворюваннях ЦНС і бути реакцією на стрес.

У дітей причинами лихоманки можуть бути, крім того, прорізування зубів; обезводнення; перегрівання.

Симтоматична терапія лихоманки. Тривалість самолікування не більше 2 днів, при неефективності – викликати лікаря. Поєднувати терапію з протикашлевими, з засобами для лікування болю в горлі. Не поєднувати жаропонижуючі препарати з антибіотиками (маскується ефект антибактеріальної терапії).