- •Визначення понять «хімічна назва», «міжнародна непатентована назва», «торговельна назва» лп.
- •Фактори, які впливають на клінічну ефективність лп.
- •Клініко-фармакологічна характеристика різних шляхів введення лп.
- •4. Основні фармакокінетичні параметри, їх практичне значення. Захворювання внутрішніх органів, які можуть істотно вплинути на показники фармакокінетики.
- •6. Анатомо-фізіологічні особливості організму жінки в період вагітності, які впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лп.
- •7. Лікарський моніторинг. Фактори, які зумовлюють необхідність проведення лікарського моніторингу.
- •8. Біодоступність лп. Клінічне значення біодоступності. Фактори, які впливають на значення біодоступності.
- •9. Біоеквівалентні лп. Категорії препаратів, для яких здійснюється вивчення біоеквівалентності.
- •10. Біоеквівалентність. Клінічні методи визначення біоеквівалентності. Терапевтична нееквівалентність лп, її причини.
- •11. Селективність (вибірковість) дії лп. Фактори, які впливають на селективність лікарських засобів.
- •12. Брендовий лп. Переваги брендів і недоліки генериків.
- •13.Генеричний лп. Вимоги до генеричних лп.
- •14. Критерії ефективності лп. Групи критеріїв ефективності.
- •Критеріями ефективності лікарських засобів можуть бути:
- •15. Критерії переносимості лп. Групи критеріїв переносимості.
- •16. Взаємодія лп. Види взаємодії. Клінічне значення взаємодії ліків.
- •17. Фармакодинамічний синергізм і фармакокінетичний синергізм. Можливості його використання в клінічній практиці.
- •18. Фармакодинамічний антагонізм і фармакокінетичний антагонізм. Шляхи профілактики антагонізму ліків.
- •19. Фармацевтична взаємодія ліків. Позитивні та негативні сторони.
- •20. Комбіновані лп. Переваги та недоліки комбінованих лп.
- •21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.
- •22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.
- •23. Алергійні реакції, ідіосинкразія, синдром «відміни» як прояв побічної дії лп.
- •24. Поняття про плацебо. Плацебо-ефектори. Негативні плацебо-ефектори як група ризику розвитку побічної дії лп.
- •25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики
- •Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:
- •26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.
- •27. Комплаєнс. Основні фактори, що впливають на комплаєнс.
- •28. Фази клінічної апробації, мета та завдання кожного з етапів.
- •29. Симптоми і синдроми атеросклерозу.
- •30. Симптоми і синдроми стабільної стенокардії напруги.
- •31. Симптоми і синдроми інфаркту міокарда.
- •32. Симптоми і синдроми ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •33. Види симптоматичних артеріальних гіпертензій. Особливості клінічних проявів.
- •Первинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Вторинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Гіпертензивні кризи[ред. | ред. Код]
- •34. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічної хвороби I, іі та III стадії.
- •35. Гіпертонічний криз. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічних кризів.
- •36. Основні симптоми хронічної серцевої недостатності.
- •37. Основні симптоми порушень ритму серця.
- •38. Симптоми і синдроми ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •39. Симптоми і синдроми ревматоїдного артриту.
- •40. Симптоми і синдроми системного червоного вовчака.
- •41. Симптоми і синдроми остеоартрозу.
- •42. Симптоми і синдроми подагри.
- •43. Симптоми і синдроми остеопорозу.
- •44. Синдром бронхообструкції, клінічні прояви.
- •45. Синдром дихальної недостатності, клінічні прояви.
- •46. Симптоми і синдроми пневмонії.
- •Причини пневмонії
- •Симптоми пневмонії
- •47. Симптоми і синдроми гострого бронхіту.
- •48. Симптоми і синдроми хронічного бронхіту
- •Причини виникнення хронічного бронхіту
- •Симптоми хвороби
- •49.Симптоми і синдроми хронічного обструктивного бронхіту.
- •Симптоми хронічного обструктивного бронхіту
- •50. Симптоми і синдроми бронхіальної астми.
- •Що провокує розвиток бронхіальної астми
- •51. Симптоми і синдроми гострого пієлонефриту.
- •52. Симптоми і синдроми хронічного пієлонефриту.
- •53. Симптоми і синдроми гострого гломерулонефриту.
- •54. Симптоми і синдроми хронічного гломерулонефриту.
- •55. Симптоми і синдроми циститу.
- •Причини виникнення
- •Симптоми і ознаки
- •56. Симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.
- •Симптоми сечокам'яної хвороби
- •58. Симптоми і синдроми хронічного атрофічного гастриту (тип а).
- •Симптоми гастриту
- •59. Симптоми і синдроми хронічного хелікобактер-асоційованого гастриту (тип в).
- •60. Симптоми і синдроми виразки шлунка.
- •61. Симптоми і синдроми виразки дванадцятипалої кишки.
- •62. Симптоми і синдроми хронічного панкреатиту.
- •Причини
- •Симптоми панкреатиту
- •63. Симптоми і синдроми хронічного гепатиту.
- •64. Симптоми і синдроми хронічного холециститу.
- •65. Синдром портальної гіпертензії, основні клінічні прояви.
- •66. Симптоми і синдроми цирозу печінки.
- •67. Симптоми і синдроми жовчнокам'яної хвороби.
- •68. Симптоми і синдроми залізодефіцитної анемії.
- •69. Симптоми і синдроми мегалобластної (вітамін в12- і фолієводефіцитної ) анемії.
- •70. Симптоми і синдроми гемолітичної анемії.
- •71.Симптоми і синдроми інсулінозалежного цукрового діабету.
- •72. Симптоми і синдроми інсуліннезалежного цукрового діабету
- •73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.
- •74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.
- •75. Симптоми і синдроми гіпотиреозу.
- •76. Симптоми і синдроми ендемічного зобу
- •77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).
- •78. Симптоми і синдроми кропивниці.
- •79. Симптоми і синдроми ангіоневротичного набряку.
- •80. Симптоми і синдроми анафілактичного шоку.
- •81. Симптоми і синдроми лікарської хвороби.
- •82. Клініко-фармакологічні підходи до лікування атеросклерозу.
- •83. Клініко-фармакологічні підходи до лікування стабільної стенокардії напруги.
- •84.Клініко-фармакологічні підходи до лікування інфаркту міокарда. Симптоматичне лікування
- •85. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •Заходи щодо зміни способу життя
- •Медикаментозна терапія
- •86. Клініко-фармакологічні підходи до лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії.
- •87. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гіпертонічних кризів.
- •88. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності.
- •89. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •Профілактика
- •90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
- •91.Клініко-фармакологічні підходи до лікування системного червоного вовчака.
- •92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.
- •93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.
- •Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]
- •Колхіцин[ред. | ред. Код]
- •Стероїди[ред. | ред. Код]
- •94. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеопорозу.
- •95. Клініко-фармакологічні підходи до лікування пневмонії.
- •96. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого бронхіту.
- •97. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного бронхіту.
- •98. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного обструктивного бронхіту.
- •99. Клініко-фармакологічні підходи до лікування бронхіальної астми
- •Інтермітуюча бронхіальна астма
- •Легка персистуюча бронхіальна астма
- •Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
- •Важка персистуюча бронхіальна астма
- •100. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого пієлонефриту.
- •101. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного пієлонефриту.
- •102. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого гломерулонефриту.
- •Лікування основної причини[ред. | ред. Код]
- •103. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного гломерулонефриту.
- •104. Клініко-фармакологічні підходи до лікування циститу.
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •105. Клініко-фармакологічні підходи до лікування сечокам’яної хвороби.
- •106. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної ниркової недостатності.
- •2. Лікування гіпертонії
- •107. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лп
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Статини
- •108. Клінічна фармакологія антиангінальних лп групи нітратів
- •109. Клінічна фармакологія р-адреноблокаторів.
- •110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс
- •111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.
- •112. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію.
- •113. Особливості використання антагоністів кальцію при іхс.
- •114. Особливості використання антагоністів кальцію при артеріальній гіпертензії.
- •115. Клінічна фармакологія інгібіторів апф.
- •116.Особливості використання інгібіторів апф при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Іапф та серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія та іапф
- •117. Клінічна фармакологія діуретиків.
- •118. Особливості використання діуретиків при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Діуретики і серцева недостатність
- •119. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів.
- •120. Клінічна фармакологія антикоагулянтів і антиагрегантів.
- •121. Клінічна фармакологія стероїдних протизапальних лп.
- •Фармакологічні ефекти
- •122. Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних лп.
- •123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.
- •124. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини.
- •125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.
- •Препарати кальцію
- •Класифікація
- •Препарати, що застосовуються при неускладнених гіпертензивних кризах
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •Лікування пн
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Оральні регідратанти (регідрон, гастроліт);
- •Альфа-адренергічні агоністи (клонідин);
- •Пробіотики:
- •Класифікація проносних засобів
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів іi покоління
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Теоретичні питання з Фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
1. Промивання носа з піпетки фізіологічним розчином 3-4 рази в день.
2. Краплі в ніс з судиннозвужуючими препаратами.
3. Інтраназальні спреї.
4. Комбіновані пероральні препарати для лікування ГРЗ.
Для лікування ринітів використовують наступні групи препаратів:
Симпатоміметики, які через стимуляцію -рецепторів примісцевому вживанні мають судинозвужувальну дію; сприяють зменшенню набряку і гіперемії слизової; зменшують кількість секрету; полегшують носове дихання.
Але мають ряд побічних ефектів - стимуляція ЦНС; підвищення збудливості; порушення сну; тремор; біль голови; зниження апетиту, підвищення АТ; аритмії серця.
В основному використовують фенілпропаноламін і псевдоефедрин. Вони є рецептурними препаратами.
Селективні 1-адреноміметики мають менший вплив на ЦНС.
Це оксиметазолін (назол, назівін, диназолін, фазин); трамазолін (лазолназал); тетризолін (тизін); нафазолін (нафтизін, санорин); ксиметазолін (галазолін, фармазолін); фенілефрин (колдрекс, мілі носік, ринопронт).
Але у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, тиреотоксикозом, цукровим діабетом і при частому закапуванні можуть виникати побічні ефекти. Крім того, після закапування через деякий час підсилюється приток крові – реактивна гіперемія і відновлюється секреція. Можлива атрофія слизової при тривалому вживанні.
Для дітей до 6 років використовують краплі в ніс оксиметазоліну 0,01% розчин;
-
після 6 років краплі в ніс оксиметазоліну 0,025% розчин;
-
спрей оксиметазоліну 0,05% розчин;
-
спрей і дозований аерозоль ксилометазолін 0,05%, 0,1%.
Інші засоби
Салін (0,6% NaCl) для промивання носа.
Піносол (олія сосни звичайної, евкаліптова олія, тімол, токоферолу ацетат) має протимікробну, протизапальну і протинабрякову дію. Кожну годину, потім 3-4 рази на добу. Добре поєднується з іншими судинозвужувальними засобами. Протипоказаний дітям до 1 року, при алергії. Може дати відчуття печії, гіперемію.
Синупрет, синуфорте – рослинні препарати.
Бороментол (кислота борна, ментол, вазелін) – антисептична, слаба болезаспокійлива дія. Відчуття печії як побічна дія. Протипоказаний дітям до 1 року.
ІРС-19 – інтраназальний імуномодулятор з лізатом бактерій.
Біопарокс – фузафунгін
Ізофра – фраміцетину сульфат – антибіотик групи аміноглікозидів.
Комбіновані препарати
Колдакт (хлорфенамін мелеат-H1-гістаміноблокатор, фенілпропаноламін – симпатолітик) – протинабрякова, протизапальна й протиалергічна дія. Капсули містять багатошарові гранули з поступовим звільненням і дають стабільну концентрацію. Не поєднувати з алкоголем, не керувати транспортом. Дає головокружіння, безсоння, сухість. Протипоказаний дітям до 1 року, вагітним і годувальницям, при ІХС і АГ.
Контак, орінол – склад і дія аналогічні.
Колд-флю, крім вище описаних, має парацетамол і кофеїн, тому має ще і жарознижувальну дію.
Фервекс (парацетамол, фенілпропаніол гідрохлорид) – протизапальна, анальгезуюча дія, полегшує носове дихання.
Рінопронт (фенілефрин і карбіноксамін).
При відпуску препаратів слід зробити рекомендації:
-
Всі деконгестанти рекомендується приймати не більше 2 тижнів.
-
Препарати на основі псевдоефедрину і фенілпропаноаміну01 можуть викликати відчуття неспокою, безсоння, тремор. При їх застосуванні існує ризик виникнення інсультів та порушення серцевого ритму, а також можлива затримка сечі у пацієнтів з гіпертрофією простати.
-
Препарати фенілпропаноламіну не слід поєднувати з індометацином;
-
Препарати на основі хлорфеніламіну і фенілпропаноламіну несумісні з алкоголем, а також протипоказані водіям та людям, робота яких потребує підвищеної концентрації уваги.
-
Симпатоміметики з обережністю назначають пацієнтам з артеріальною гіпертензією або гіпертиреозом (ймовірне підвищення АТ), з глаукомою (можливе підвищення внутрішньоочного тиску).
-
Симпатоміметики посилюють дію і побічні ефекти антидепресантів, психостимуляторів, інгібіторів моноамінооксидази), а також інших судиннозвужуючих препаратів.
-
Симпатоміметики можуть послаблювати дію седативних препаратів, антигіпертензивних препаратів, а при комбінації з ß-адреноблокаторами можливі порушення серцевого ритму.
-
Фенірамін та хлорфеніламін протипоказані пацієнтам з гіперплазією простати, а також з глаукомою.
-
241. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні болю в горлі. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Біль в горлі - це частий симптом ГРЗ, але буває також при ангіні (гостре інфекційне запалення мигдаликів), тонзиліті (хронічне запалення мигдаликів).
Важливо пам’ятати, що поряд з вірусами ангіну можуть викликати гемолітичний стрептокок (збудник скарлатини), дифтерійна паличка.За наявності нальотів на мигдалинах необхідно зробити посів з мазка з метою своєчасного виявлення стрептококової ангіни або дифтерії. Стрептококова ангіна дає серйозні ускладнення – ревматизм, гломерулонефрит. Якщо протягом 2 діб після проведення симптоматичного лікування біль у горлі зберігається, необхідно звернутись до лікаря.
Симптоматична терапія болю в горлі: полоскання горла в’яжучими й антисептичними засобами, антисептичні пастилки, льодяники, що містять прості антисептичні засоби – амбазон, ацетиламінонітропропоксибензен, гексетидин, граміцидин С, декаметоксин, фенол, флурбіпрофен, холіну саліцилати, цетилпіридин; комбіновані антисептичні засоби – амілметакрезол з дихлорбензиловим спиртом і лідокаїном чи кислотою аскорбіновою, декваліній з дибукаїном чи кислотою аскорбіновою, дихлорбензиловий сприт з ментолом, анетолом і олією м’яти перцевої, йод з калію йодидом і гліцерином, лізоцим з піридоксином, сульфаніламід з сульфатіазолом, тимолом, оліями евкаліптовою і м’яти перцевої, хлоргексидин з кислотою аскорбіновою і тетракаїном чи лідокаїном.
Корисними є препарати з рослин – квіток нагідок, ромашки лікарської, екстракт ісландського моху, листя евкаліпту, обліпихової олії, хлорофіліпту, гомеопатичні препарати – ангінал, ангін-гран, тонзилотрен, фарингол тощо, прополіс.
Проте слід пам’ятати, що:
-
лікарські засоби, які містять фенол, з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також в період вагітності і годування грудьми;
-
препарати, які містять йод, не призначають пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози;
-
прийом лікарських засобів, які містять амілметакрезол, може супроводжуватися відчуттям дискомфорту в шлунку;
-
при одночасному застосуванні препаратів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними засобами (пеніцилін, хлорамфенікол, нітрофурантоїн) відмічають підсилення протимікробної активності останніх;
-
препарат, який містить лізоцим і піридоксину гідрохлорид, поєднує місцевий протизапальний ефект та підвищення неспецифічної резистентності організму;
-
лікарські засоби, які містять місцеві анестетики, можуть викликати відчуття заніміння в роті;
-
лікарські засоби у формі спиртової настоянки не призначають для внутрішнього прийому протягом тривалого часу.
Діючі препарати – слабі антисептики (фалімінт), ефірні олії, місцевоанестезуючі речовини, рослинні препарати (тонзилгонн, тонзипрет).
Випускають в аерозолях - каметон (хлоробутанолгідрат, ментол, камфора, олії евкаліптова і вазелінова) має місцевоанастезуючу, антисептичну, протизапальну дії;
-
камфомен (фурацилін, ментол, олії камфорна, евкаліптова, рицинова, оливкова) – місцева протизапальна й антимікробна дія;
-
інгаліпт (сульфаніламід, сульфатіазол, олії евкаліптова і м’яти перцевої);
-
стопангін (олії анісова, м’яти перцевої, евкаліптова) – з інтервалом 4 – 6 год. При передозуванні – відчуття печії в роті. Не допускається їзда на автомобілі. Випускається також у вигляді розчину для полоскання;
-
коллустан (ментол, хлоргекседин, амілеїн);
-
гексаспрей з біклотімолом;
-
ІРС-19 – суспензія лізатів бактерій для інтраназального введення;
-
гівалекс – (гексетидин, холіну саліцилат, хлорбутанолу хемігідрат);
-
біопарокс – фузафунгін. Їх основна перевага – висока концентрація речовини на місці патології.
Випускають у льодяниках: - стрепсілс (амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт) – антисептична дія для Г+ і Г- мікроорганізми, знеболююча. Є в 4-ьох варіантах:
-
з оліями анісовою і м’яти перцевої;
-
аскорбіновою кислотою;
-
медом і лимоном;
-
евкаліптовою олією і ментолом. По 1 льодянику кожних 2 – 3 год., але не більше 8 на добу. Побічна дія: дискомфорт у шлунку при передозуванні;
-
стрепсілс-плюс – містить лідокаїн. При вагітності – строго за показаннями, при ЦД – 1 штука містить 2,6г цукру;
-
колдрекс Ларі Плюс (диклонін) – серія льодяників з 4 різними смаковими додатками. Має швидку анальгезуючу дію. 1 леденець вживають кожних 2 год. Дає відчуття оніміння в роті. При передозуванні - ефекти як при передозуванні новокаїну. Рекомендовано дітям після 3 років.
Таблетки для розсмоктування - фарінгосепт (амбазон) – антисептичний засіб. Утримання від їди і рідин – 3 год;
-
гексаліз – таблетки з лізоцимом, еноксилоном і біклотімолом;
-
імудон – таблетки суміші лізатів бактерій;
-
септефрил (декаметоксин) – сублінгвальні до повного розсмоктування. Можлива гіперсалівація. Утримання від їди і рідини 1 – 2 год;
-
нео-ангін (ментол, олії анісова і м’яти перцевої) – з інтервалом в 2 – 3 год. Дітям після 6 років;
-
фалімінт – драже з ацетиламінонітропропроксибензеном;
-
Др. Тайс Ангі-септ (ментол, олія м’яти перцевої);
-
лісобакт – таблетки з лізоцимом;
-
декатилен – таблетки з деквалінію хлоридом і дибукаїном;
-
сибідин – таблетки з хлоргексидином і аскорбіновою кислотою;
-
стрепсілс інтенсив – таблетки з флурбіпрофену.
Пастилки, наприклад, септолете (хлоридбензалконію, ментол, олії евкаліптова і м’яти перцевої) – антисептична, слабопротизапальна, дезодоруюча дії, фунгіцидна для Candida albicans. Має високу поверхневу активність і проникає всередину мигдалин.
242. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні лихоманки. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Підвищення температури тіла (лихоманка). Лихоманка – типова неспецифічна реакція організму, що виникає при збудженні центру терморегуляції надлишком пірогенів (термостабільних високомолекуряних речовин, які утворюються мікроорганізмами або тканинами організму людини). Підвищена температура – це більше 37°С.
Помірна підвищена температура при інфекційних захворюваннях мобілізує захисні сили організму. Гіперпіретична лихоманка (>41°С) – підвищує тонус симпатичної нервової системи, дихального центру, потребу органів у кисні, затримується натрій, хлор і вода, розвиваються набряки, виникає спазм судин, відбувається централізація кровообігу. Гіпоксія міокарда зі зниженням скоротливої здатності, гіпоксія мозку з його набряком, судоми.
Типи підвищення температури:
-
субфебрильна – 37-37,9°С
-
фебрильна 38-38,9°С
-
піретична 39-39,9°С
-
гіперпіретична ≥ 40°С.
Підвищення температури як симптом може зустрічатися при інфекційних (вірусних, бактеріальних і грибкових) та неінфекційних захворюваннях: обширних крововиливах, аутоімунних процесах, алергічних станах, некрозі тканин, злоякісних новотворах. Лихоманка може мати психогенний характер при захворюваннях ЦНС і бути реакцією на стрес.
У дітей причинами лихоманки можуть бути, крім того, прорізування зубів; обезводнення; перегрівання.
Симтоматична терапія лихоманки. Тривалість самолікування не більше 2 днів, при неефективності – викликати лікаря. Поєднувати терапію з протикашлевими, з засобами для лікування болю в горлі. Не поєднувати жаропонижуючі препарати з антибіотиками (маскується ефект антибактеріальної терапії).