Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї

Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування діареї.

1) Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики): лактобактерії, сахароміцети буларді; Bacillus clausii; Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus; фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти; Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus; Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus.

2) Ентеросорбенти: вугілля медичне активоване; діосмектит; гідрогель метилкремнієвої кислоти.

3) Засоби, що пригнічують перистальтику: лоперамід.

4) Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації: натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза; натрію хлорид + калію хлорид + натрію бікарбонат + глюкоза + екстракт ромашки.

5) Препарати ферментів: солізим, панкреатин, панкреатин + геміцелюлаза + жовч бичача; папайотин + пепсин + санзим; діастаза + папаїн + ефірна олія кориці + ефірна олія кардамону + ефірна олія кмину; ліпаза + амілаза.

6) Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій: фталілсульфатіазол; холархена пухнаста + мирт звичайний + барбарис остистий + айва бенгальська + дуб красильний + бутея прегарна.

232. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні метеоризму. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму

1. Сорбенти зменшують ефективність інших перорально прийнятих препаратів.

2. Слід дотримувати інтервал між прийомами адсорбентів й інших засобів.

3. При тривалому вживанні адсорбентів організм бідніє вітамінами, білками, жирами.

4. Адсорбенти можуть викликати закреп.

5. Силікони приймають з невеликою кількістю рідини після кожного прийому їжі і перед сном.

6. Домперидон призначають тільки лікарі.

7. Рослинні вітрогінні вживаються у вигляді настоїв і відварів.

8. Настої з плодів кропу, фенхелю і тмину стимулюють вироблення молока у годуючих матерів.

9. Настої і відвари зберігають у холодильнику не більше трьох днів.

10. Чай „Плантекс” не підсолоджувати!

11. Ферментні препарати слід приймати під час або відразу після їди, не слід розжовувати, розламувати.

12. Активоване вугілля забарвлює кал в чорний колір.

13. Атапульгіт протипоказаний при високій температурі, в І триместрі вагітності. Призначається дітям у формі таблеток після 6 років, в формі суспензії – після 3 років.

233. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні дисбактеріозу. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

Лікування дисбактеріозу кишечника комплексне:

1) ліквідація причин;

2) елімінація патогенної флори;

3) відновлення нормальної мікрофлори кишечника.

Амбулаторне лікування тільки латентної форми (компенсованої) без клінічних ознак. Обов’язково треба починати з мікробіологічного до­слідження фекалій і консультації лікаря.

Немедикаментозне лікування базується на раціональній дієтотерапії – повноцінній, щадячій, що покращить функціональний стан кишечника, буде стимулювати процес регенерації. Це нежирне відварене м’ясо, гречана, рисова каші, білий черствий хліб, у великій кількості овочі.

При діареї тимчасово виключити гарячий хліб, сирі овочі, гострі приправи. Раціонально використовувати слизисті вівсяні супи, киселі, желе з моркви, айви. при закрепі – хліб з висівками, гречана каша, сирі овочі, кислі фрукти. При метеоризмі обмежити бобові, мед, цукерки, збільшити кількість вареного м’яса і риби.

Дітям доцільно давати кисломолочні продукти і суміші, приближені до жіночого молока – „АГУ-1”, „Малютка”, для дітей старшого віку – „Ацидолакт”, „Нарине”, „Лактобактерин”, „Віта”, „Біфідокефір”, йо­гурти.

Медикаментозне лікування. При компенсованому дисбактеріозі для нормалізації флори вико­ри­стовують пробіотики, які містять компоненти більше 20 видів мікро­організмів.

Пробіотики (еубіотики) – ліофільно висушені живі ослаблені штами нормальної мікрофлори кишечника, які після прийому заселяють ки­шечник. Це лактобактерін, йогурт (з лактобактеріями), біфідум-бактерін, біфіформ (біфідовмісні препарати), лінекс, бактисубтил, колібактерин, хілак. Бактерії цих препаратів продукують оцтову й молочну кислоти, створюючи кисле середовище, яке пригнічує гнильні й газоутворюючі мік­роорганізми (клостридії, бактероїди), продукують антибактеріальні речо­вини, що гальмують поділ умовно-патогенних бактерій (сальмонели). Це не замісна терапія, а засоби, що забезпечують умови для від­новлення нормальної мікрофлори.

Еубітики використовують також для профілактики дисбактеріозу (особливо у дітей). Для цього використовують поряд з пробіотиками ре­човини природного походження – молочнокислі продукти з біфідо- і лакто­бактеріями „Біокефір”, „Біфілайф”, „Геролакт”.

Необхідно також з’ясувати наступне: у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі); діарея у вагітних; діарея у дітей віком до 1 року чи наявна діарея одночасно у декількох членів родини? Як давно виникло нездужання і скільки часу триває? Яких заходів вжито перед зверненням до аптеки? Які ліки вже приймались для полегшення стану? Чи загальний стан хворого, що викликаний діареєю, важкий? Чи часті болісні позиви і болісне випорожнення? Чи є ознаки загального зневоднення: сильна спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зменшення маси тіла, значне зменшення кількості сечі ?

Лікування дисбактеріозу (особливо у маленьких дітей) краще розпочинати після консультації лікаря і проведення мікробіологічного дослідження калу!

Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування дисбактеріозу

Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики):

1) Прості препарати: колібактерин; лактобактерин; біфідумбактерин; лактобактерії; сахароміцети буларді; Bacillus clausii.

2) Комбіновані препарати: Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus; Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти; Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus.

Провізор надає належну інформацію щодо препаратів для відповідального самолікування, режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів, здійснює застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).

234. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні тривожних станів. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

Алгоритм дій провізора при тривожних станах (адаптовано за І.А.Зупанцем і співав.,2000)

При лікуванні тривожних станів слід пам’ятати:

1. Препарати на основі звіробою показані особам з підвищеною чутливістю до зміни погоди.

2. Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою досягається при регулярному прийомі через 10-14 днів після початку прийому.

1. Слід чітко дотримуватися разових доз рослинних антидепресантів на основі звіробою, вказаних в інструкції, не допускати перевищення дози.

2. При використанні препаратів звіробою слід уникати надмірного перебування на сонці через можливий розвиток фотосенсибілізації (сонячні опіки, гіперпігментація).

3. Рослинні антидепресанти на основі звіробою не призначають дітям до 6 років, а також особам із підвищеною чутливістю до компонентів препаратів.

4. Перерва у лікуванні між прийомом антидепресантів-інгібіторів МАО і рослинних антидепресантів повинна бути не менше 14 днів.

5. Особи, що приймають препарати звіробою, повинні утриматися від вживання спиртних напоїв.

6. Для препаратів на основі стандартизованого екстракту звіробою нехарактерними є звикання, залежність та синдром відміни. Ці препарати не впливають на концентрацію уваги та пам’яті.

7. Попередити пацієнта, що у разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4-6 тижнів після початку лікування прийом антидепресантів на основі діючої речовини звіробою слід припинити і звернутися до лікаря.

8. Рослинні седативні препарати посилюють дію снодійних, гіпотензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб із підвищеною нервовою збудливістю.

9. Препарати валеріани володіють жовчогінним ефектом, стимулюють секрецію залоз травного тракту.

10. Дітям призначають рідкі препарати валеріани – стільки крапель на один прийом, скільки років дитині.

11. Екстракт пустинника протипоказаний вагітним.

12. Препарати, що містять бром, приймають після їди – при прийомі натще вони можуть викликати дискомфорт, біль в шлунку.

13. Препарати, що містять бром, починають діяти через 2-4 години; при їх прийомі слід дотримуватися дієти, збагаченою калієм.

14. Солі брому повільно виводяться з організму, можуть акумулювати та викликати явища бромізму. При перших проявах бромізму прийом цих препаратів слід припинити; антидотом є натрію хлорид.

235. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні інсомнії. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

Фармацевтична опіка при безсонні:

1. Більшість снодійних бензодіазепінового ряду характеризується тривалим періодом напіввиведення з організму, більшим, ніж час сну, внаслідок чого препарат зранку продовжує пригнічуюче діяти на нервову систему.

2. Припинення прийому бензодіазепінів, барбітуратів викликає синдром відміни, одним з компонентів якого є безсоння.

3. При прийомі барбітуратів швидко розвивається привикання і розвиток залежності.

4. Алкоголь потенціює дію снодійних препаратів.

5. Снодійні препарати слід приймати раніше (за 15-30 хв) до відходу до сну.

6. Порушення сну у хворих на цукровий діабет (поверхневий сон з нічними пробудженнями, кошмарні сни) може свідчити про нічну гіпоглікемію, що вимагає корекції рівня глікемії.

7. Снодійні бензодіазепінового ряду з обережністю призначають хворим з порушеннями функції печінки, легеневою недостатністю, депресією.

8. При прийомі снодійних препаратів можливе зниження швидкості реакції.

9. Одночасний прийом бротизоламу (бензодізепіну) з цукрознижуючими, гіпотензивними і гормональними препаратами, серцевими глікозидами і міорелаксантами слід проводити під спостереженням лікаря.

10. Слід уникати прийом снодійних засобів вагітним, жінкам у період годування груддю, дітям до 15 років.

11. З причини низького профілю безпечності та малої ефективності антигістамінні препарати з метою снодійного ефекту не показані перестарілим.

12. Високі дози мелатоніну (75-300 мг/добу) можуть спровокувати пригнічення овуляції і стати причиною безпліддя у жінок. Препарат протипоказаний хворим, які приймають імуносупресорну терапію, а також особам, що мають судинні розлади.

13. При одночасному прийомі донормілу з атропіном чи атропіноподібними препаратами можливе посилення його антихолінергічної дії - сухості в роті, затримки сечі. Алкоголь потенціює седативну дію препарату.