- •Визначення понять «хімічна назва», «міжнародна непатентована назва», «торговельна назва» лп.
- •Фактори, які впливають на клінічну ефективність лп.
- •Клініко-фармакологічна характеристика різних шляхів введення лп.
- •4. Основні фармакокінетичні параметри, їх практичне значення. Захворювання внутрішніх органів, які можуть істотно вплинути на показники фармакокінетики.
- •6. Анатомо-фізіологічні особливості організму жінки в період вагітності, які впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лп.
- •7. Лікарський моніторинг. Фактори, які зумовлюють необхідність проведення лікарського моніторингу.
- •8. Біодоступність лп. Клінічне значення біодоступності. Фактори, які впливають на значення біодоступності.
- •9. Біоеквівалентні лп. Категорії препаратів, для яких здійснюється вивчення біоеквівалентності.
- •10. Біоеквівалентність. Клінічні методи визначення біоеквівалентності. Терапевтична нееквівалентність лп, її причини.
- •11. Селективність (вибірковість) дії лп. Фактори, які впливають на селективність лікарських засобів.
- •12. Брендовий лп. Переваги брендів і недоліки генериків.
- •13.Генеричний лп. Вимоги до генеричних лп.
- •14. Критерії ефективності лп. Групи критеріїв ефективності.
- •Критеріями ефективності лікарських засобів можуть бути:
- •15. Критерії переносимості лп. Групи критеріїв переносимості.
- •16. Взаємодія лп. Види взаємодії. Клінічне значення взаємодії ліків.
- •17. Фармакодинамічний синергізм і фармакокінетичний синергізм. Можливості його використання в клінічній практиці.
- •18. Фармакодинамічний антагонізм і фармакокінетичний антагонізм. Шляхи профілактики антагонізму ліків.
- •19. Фармацевтична взаємодія ліків. Позитивні та негативні сторони.
- •20. Комбіновані лп. Переваги та недоліки комбінованих лп.
- •21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.
- •22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.
- •23. Алергійні реакції, ідіосинкразія, синдром «відміни» як прояв побічної дії лп.
- •24. Поняття про плацебо. Плацебо-ефектори. Негативні плацебо-ефектори як група ризику розвитку побічної дії лп.
- •25. Вплив лп на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб. Можливі механізми впливу та шляхи його профілактики
- •Щоб максимально уникнути небажаних наслідків впливу лікарських препаратів на результати діагностичних клініко-лабораторних аналізів, слід дотримуватися таких Правил:
- •26. Лікарський анамнез. Значення збору лікарського анамнезу для раціональної терапії.
- •27. Комплаєнс. Основні фактори, що впливають на комплаєнс.
- •28. Фази клінічної апробації, мета та завдання кожного з етапів.
- •29. Симптоми і синдроми атеросклерозу.
- •30. Симптоми і синдроми стабільної стенокардії напруги.
- •31. Симптоми і синдроми інфаркту міокарда.
- •32. Симптоми і синдроми ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •33. Види симптоматичних артеріальних гіпертензій. Особливості клінічних проявів.
- •Первинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Вторинна гіпертензія[ред. | ред. Код]
- •Гіпертензивні кризи[ред. | ред. Код]
- •34. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічної хвороби I, іі та III стадії.
- •35. Гіпертонічний криз. Відмінності клінічної симптоматики гіпертонічних кризів.
- •36. Основні симптоми хронічної серцевої недостатності.
- •37. Основні симптоми порушень ритму серця.
- •38. Симптоми і синдроми ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •39. Симптоми і синдроми ревматоїдного артриту.
- •40. Симптоми і синдроми системного червоного вовчака.
- •41. Симптоми і синдроми остеоартрозу.
- •42. Симптоми і синдроми подагри.
- •43. Симптоми і синдроми остеопорозу.
- •44. Синдром бронхообструкції, клінічні прояви.
- •45. Синдром дихальної недостатності, клінічні прояви.
- •46. Симптоми і синдроми пневмонії.
- •Причини пневмонії
- •Симптоми пневмонії
- •47. Симптоми і синдроми гострого бронхіту.
- •48. Симптоми і синдроми хронічного бронхіту
- •Причини виникнення хронічного бронхіту
- •Симптоми хвороби
- •49.Симптоми і синдроми хронічного обструктивного бронхіту.
- •Симптоми хронічного обструктивного бронхіту
- •50. Симптоми і синдроми бронхіальної астми.
- •Що провокує розвиток бронхіальної астми
- •51. Симптоми і синдроми гострого пієлонефриту.
- •52. Симптоми і синдроми хронічного пієлонефриту.
- •53. Симптоми і синдроми гострого гломерулонефриту.
- •54. Симптоми і синдроми хронічного гломерулонефриту.
- •55. Симптоми і синдроми циститу.
- •Причини виникнення
- •Симптоми і ознаки
- •56. Симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.
- •Симптоми сечокам'яної хвороби
- •58. Симптоми і синдроми хронічного атрофічного гастриту (тип а).
- •Симптоми гастриту
- •59. Симптоми і синдроми хронічного хелікобактер-асоційованого гастриту (тип в).
- •60. Симптоми і синдроми виразки шлунка.
- •61. Симптоми і синдроми виразки дванадцятипалої кишки.
- •62. Симптоми і синдроми хронічного панкреатиту.
- •Причини
- •Симптоми панкреатиту
- •63. Симптоми і синдроми хронічного гепатиту.
- •64. Симптоми і синдроми хронічного холециститу.
- •65. Синдром портальної гіпертензії, основні клінічні прояви.
- •66. Симптоми і синдроми цирозу печінки.
- •67. Симптоми і синдроми жовчнокам'яної хвороби.
- •68. Симптоми і синдроми залізодефіцитної анемії.
- •69. Симптоми і синдроми мегалобластної (вітамін в12- і фолієводефіцитної ) анемії.
- •70. Симптоми і синдроми гемолітичної анемії.
- •71.Симптоми і синдроми інсулінозалежного цукрового діабету.
- •72. Симптоми і синдроми інсуліннезалежного цукрового діабету
- •73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.
- •74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.
- •75. Симптоми і синдроми гіпотиреозу.
- •76. Симптоми і синдроми ендемічного зобу
- •77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).
- •78. Симптоми і синдроми кропивниці.
- •79. Симптоми і синдроми ангіоневротичного набряку.
- •80. Симптоми і синдроми анафілактичного шоку.
- •81. Симптоми і синдроми лікарської хвороби.
- •82. Клініко-фармакологічні підходи до лікування атеросклерозу.
- •83. Клініко-фармакологічні підходи до лікування стабільної стенокардії напруги.
- •84.Клініко-фармакологічні підходи до лікування інфаркту міокарда. Симптоматичне лікування
- •85. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ессенціальної артеріальної гіпертензії.
- •Заходи щодо зміни способу життя
- •Медикаментозна терапія
- •86. Клініко-фармакологічні підходи до лікування симптоматичної артеріальної гіпертензії.
- •87. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гіпертонічних кризів.
- •88. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної серцевої недостатності.
- •89. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматизму (гострої ревматичної лихоманки, хронічної ревматичної хвороби серця).
- •Профілактика
- •90. Клініко-фармакологічні підходи до лікування ревматоїдного артриту.
- •91.Клініко-фармакологічні підходи до лікування системного червоного вовчака.
- •92. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеоартрозу.
- •93. Клініко-фармакологічні підходи до лікування подагри.
- •Нестероїдні протизапальні препарати[ред. | ред. Код]
- •Колхіцин[ред. | ред. Код]
- •Стероїди[ред. | ред. Код]
- •94. Клініко-фармакологічні підходи до лікування остеопорозу.
- •95. Клініко-фармакологічні підходи до лікування пневмонії.
- •96. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого бронхіту.
- •97. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного бронхіту.
- •98. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного обструктивного бронхіту.
- •99. Клініко-фармакологічні підходи до лікування бронхіальної астми
- •Інтермітуюча бронхіальна астма
- •Легка персистуюча бронхіальна астма
- •Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
- •Важка персистуюча бронхіальна астма
- •100. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого пієлонефриту.
- •101. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного пієлонефриту.
- •102. Клініко-фармакологічні підходи до лікування гострого гломерулонефриту.
- •Лікування основної причини[ред. | ред. Код]
- •103. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічного гломерулонефриту.
- •104. Клініко-фармакологічні підходи до лікування циститу.
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •105. Клініко-фармакологічні підходи до лікування сечокам’яної хвороби.
- •106. Клініко-фармакологічні підходи до лікування хронічної ниркової недостатності.
- •2. Лікування гіпертонії
- •107. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лп
- •Секвестранти жовчних кислот
- •Статини
- •108. Клінічна фармакологія антиангінальних лп групи нітратів
- •109. Клінічна фармакологія р-адреноблокаторів.
- •110.Особливості використання р-адреноблокаторів при іхс
- •111. Особливості використання р-адреноблокаторів при артеріальній гіпертензії.
- •112. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію.
- •113. Особливості використання антагоністів кальцію при іхс.
- •114. Особливості використання антагоністів кальцію при артеріальній гіпертензії.
- •115. Клінічна фармакологія інгібіторів апф.
- •116.Особливості використання інгібіторів апф при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Іапф та серцева недостатність
- •Артеріальна гіпертензія та іапф
- •117. Клінічна фармакологія діуретиків.
- •118. Особливості використання діуретиків при артеріальній гіпертензії та хронічній серцевій недостатності.
- •Діуретики і серцева недостатність
- •119. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів.
- •120. Клінічна фармакологія антикоагулянтів і антиагрегантів.
- •121. Клінічна фармакологія стероїдних протизапальних лп.
- •Фармакологічні ефекти
- •122. Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних лп.
- •123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.
- •124. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини.
- •125. Клінічна фармакологія препаратів урикозуричної дії.
- •Препарати кальцію
- •Класифікація
- •Препарати, що застосовуються при неускладнених гіпертензивних кризах
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •Лікування пн
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Оральні регідратанти (регідрон, гастроліт);
- •Альфа-адренергічні агоністи (клонідин);
- •Пробіотики:
- •Класифікація проносних засобів
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів іi покоління
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Теоретичні питання з Фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування діареї.
1) Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики): лактобактерії, сахароміцети буларді; Bacillus clausii; Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus; фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти; Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus; Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus.
2) Ентеросорбенти: вугілля медичне активоване; діосмектит; гідрогель метилкремнієвої кислоти.
3) Засоби, що пригнічують перистальтику: лоперамід.
4) Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації: натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза; натрію хлорид + калію хлорид + натрію бікарбонат + глюкоза + екстракт ромашки.
5) Препарати ферментів: солізим, панкреатин, панкреатин + геміцелюлаза + жовч бичача; папайотин + пепсин + санзим; діастаза + папаїн + ефірна олія кориці + ефірна олія кардамону + ефірна олія кмину; ліпаза + амілаза.
6) Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій: фталілсульфатіазол; холархена пухнаста + мирт звичайний + барбарис остистий + айва бенгальська + дуб красильний + бутея прегарна.
232. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні метеоризму. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
1. Сорбенти зменшують ефективність інших перорально прийнятих препаратів.
2. Слід дотримувати інтервал між прийомами адсорбентів й інших засобів.
3. При тривалому вживанні адсорбентів організм бідніє вітамінами, білками, жирами.
4. Адсорбенти можуть викликати закреп.
5. Силікони приймають з невеликою кількістю рідини після кожного прийому їжі і перед сном.
6. Домперидон призначають тільки лікарі.
7. Рослинні вітрогінні вживаються у вигляді настоїв і відварів.
8. Настої з плодів кропу, фенхелю і тмину стимулюють вироблення молока у годуючих матерів.
9. Настої і відвари зберігають у холодильнику не більше трьох днів.
10. Чай „Плантекс” не підсолоджувати!
11. Ферментні препарати слід приймати під час або відразу після їди, не слід розжовувати, розламувати.
12. Активоване вугілля забарвлює кал в чорний колір.
13. Атапульгіт протипоказаний при високій температурі, в І триместрі вагітності. Призначається дітям у формі таблеток після 6 років, в формі суспензії – після 3 років.
233. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні дисбактеріозу. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Лікування дисбактеріозу кишечника комплексне:
1) ліквідація причин;
2) елімінація патогенної флори;
3) відновлення нормальної мікрофлори кишечника.
Амбулаторне лікування тільки латентної форми (компенсованої) без клінічних ознак. Обов’язково треба починати з мікробіологічного дослідження фекалій і консультації лікаря.
Немедикаментозне лікування базується на раціональній дієтотерапії – повноцінній, щадячій, що покращить функціональний стан кишечника, буде стимулювати процес регенерації. Це нежирне відварене м’ясо, гречана, рисова каші, білий черствий хліб, у великій кількості овочі.
При діареї тимчасово виключити гарячий хліб, сирі овочі, гострі приправи. Раціонально використовувати слизисті вівсяні супи, киселі, желе з моркви, айви. при закрепі – хліб з висівками, гречана каша, сирі овочі, кислі фрукти. При метеоризмі обмежити бобові, мед, цукерки, збільшити кількість вареного м’яса і риби.
Дітям доцільно давати кисломолочні продукти і суміші, приближені до жіночого молока – „АГУ-1”, „Малютка”, для дітей старшого віку – „Ацидолакт”, „Нарине”, „Лактобактерин”, „Віта”, „Біфідокефір”, йогурти.
Медикаментозне лікування. При компенсованому дисбактеріозі для нормалізації флори використовують пробіотики, які містять компоненти більше 20 видів мікроорганізмів.
Пробіотики (еубіотики) – ліофільно висушені живі ослаблені штами нормальної мікрофлори кишечника, які після прийому заселяють кишечник. Це лактобактерін, йогурт (з лактобактеріями), біфідум-бактерін, біфіформ (біфідовмісні препарати), лінекс, бактисубтил, колібактерин, хілак. Бактерії цих препаратів продукують оцтову й молочну кислоти, створюючи кисле середовище, яке пригнічує гнильні й газоутворюючі мікроорганізми (клостридії, бактероїди), продукують антибактеріальні речовини, що гальмують поділ умовно-патогенних бактерій (сальмонели). Це не замісна терапія, а засоби, що забезпечують умови для відновлення нормальної мікрофлори.
Еубітики використовують також для профілактики дисбактеріозу (особливо у дітей). Для цього використовують поряд з пробіотиками речовини природного походження – молочнокислі продукти з біфідо- і лактобактеріями „Біокефір”, „Біфілайф”, „Геролакт”.
Необхідно також з’ясувати наступне: у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі); діарея у вагітних; діарея у дітей віком до 1 року чи наявна діарея одночасно у декількох членів родини? Як давно виникло нездужання і скільки часу триває? Яких заходів вжито перед зверненням до аптеки? Які ліки вже приймались для полегшення стану? Чи загальний стан хворого, що викликаний діареєю, важкий? Чи часті болісні позиви і болісне випорожнення? Чи є ознаки загального зневоднення: сильна спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зменшення маси тіла, значне зменшення кількості сечі ?
Лікування дисбактеріозу (особливо у маленьких дітей) краще розпочинати після консультації лікаря і проведення мікробіологічного дослідження калу!
Перелік (Формуляр) безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування дисбактеріозу
Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики):
1) Прості препарати: колібактерин; лактобактерин; біфідумбактерин; лактобактерії; сахароміцети буларді; Bacillus clausii.
2) Комбіновані препарати: Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus; Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти; Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus + Streptococcus thermophilus + Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus; Lactobacillus acidophillus + Lactobacillus rhamnosus.
Провізор надає належну інформацію щодо препаратів для відповідального самолікування, режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів, здійснює застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо).
234. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні тривожних станів. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Алгоритм дій провізора при тривожних станах (адаптовано за І.А.Зупанцем і співав.,2000)
При лікуванні тривожних станів слід пам’ятати:
1. Препарати на основі звіробою показані особам з підвищеною чутливістю до зміни погоди.
2. Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою досягається при регулярному прийомі через 10-14 днів після початку прийому.
-
Слід чітко дотримуватися разових доз рослинних антидепресантів на основі звіробою, вказаних в інструкції, не допускати перевищення дози.
-
При використанні препаратів звіробою слід уникати надмірного перебування на сонці через можливий розвиток фотосенсибілізації (сонячні опіки, гіперпігментація).
-
Рослинні антидепресанти на основі звіробою не призначають дітям до 6 років, а також особам із підвищеною чутливістю до компонентів препаратів.
-
Перерва у лікуванні між прийомом антидепресантів-інгібіторів МАО і рослинних антидепресантів повинна бути не менше 14 днів.
-
Особи, що приймають препарати звіробою, повинні утриматися від вживання спиртних напоїв.
-
Для препаратів на основі стандартизованого екстракту звіробою нехарактерними є звикання, залежність та синдром відміни. Ці препарати не впливають на концентрацію уваги та пам’яті.
-
Попередити пацієнта, що у разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4-6 тижнів після початку лікування прийом антидепресантів на основі діючої речовини звіробою слід припинити і звернутися до лікаря.
-
Рослинні седативні препарати посилюють дію снодійних, гіпотензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб із підвищеною нервовою збудливістю.
-
Препарати валеріани володіють жовчогінним ефектом, стимулюють секрецію залоз травного тракту.
-
Дітям призначають рідкі препарати валеріани – стільки крапель на один прийом, скільки років дитині.
-
Екстракт пустинника протипоказаний вагітним.
-
Препарати, що містять бром, приймають після їди – при прийомі натще вони можуть викликати дискомфорт, біль в шлунку.
-
Препарати, що містять бром, починають діяти через 2-4 години; при їх прийомі слід дотримуватися дієти, збагаченою калієм.
-
Солі брому повільно виводяться з організму, можуть акумулювати та викликати явища бромізму. При перших проявах бромізму прийом цих препаратів слід припинити; антидотом є натрію хлорид.
235. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні інсомнії. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.
Фармацевтична опіка при безсонні:
-
Більшість снодійних бензодіазепінового ряду характеризується тривалим періодом напіввиведення з організму, більшим, ніж час сну, внаслідок чого препарат зранку продовжує пригнічуюче діяти на нервову систему.
-
Припинення прийому бензодіазепінів, барбітуратів викликає синдром відміни, одним з компонентів якого є безсоння.
-
При прийомі барбітуратів швидко розвивається привикання і розвиток залежності.
-
Алкоголь потенціює дію снодійних препаратів.
-
Снодійні препарати слід приймати раніше (за 15-30 хв) до відходу до сну.
-
Порушення сну у хворих на цукровий діабет (поверхневий сон з нічними пробудженнями, кошмарні сни) може свідчити про нічну гіпоглікемію, що вимагає корекції рівня глікемії.
-
Снодійні бензодіазепінового ряду з обережністю призначають хворим з порушеннями функції печінки, легеневою недостатністю, депресією.
-
При прийомі снодійних препаратів можливе зниження швидкості реакції.
-
Одночасний прийом бротизоламу (бензодізепіну) з цукрознижуючими, гіпотензивними і гормональними препаратами, серцевими глікозидами і міорелаксантами слід проводити під спостереженням лікаря.
-
Слід уникати прийом снодійних засобів вагітним, жінкам у період годування груддю, дітям до 15 років.
-
З причини низького профілю безпечності та малої ефективності антигістамінні препарати з метою снодійного ефекту не показані перестарілим.
-
Високі дози мелатоніну (75-300 мг/добу) можуть спровокувати пригнічення овуляції і стати причиною безпліддя у жінок. Препарат протипоказаний хворим, які приймають імуносупресорну терапію, а також особам, що мають судинні розлади.
-
При одночасному прийомі донормілу з атропіном чи атропіноподібними препаратами можливе посилення його антихолінергічної дії - сухості в роті, затримки сечі. Алкоголь потенціює седативну дію препарату.