123. Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп, у тому числі лп, що пригнічують проліферацію сполучної тканини.

Похідні хіноліну. Їх механізм дії: слабка імунодепресивна дія; стабілізація лізосомальних мембран і пригнічення виходу протеолітичних ферментів; зв’язування вільних радикалів, таким чином зменшення їх впливу на клітинну мембрану; протизапальна дія із зниженням синтезу АТФ із зменшенням запасів енергії; зниження синтезу прозапальних простагландинів; гальмування фагоцитозу і хемотаксису нейтрофілів.

Фармакокінетика.Препарати добре всмоктуються в ШКТ, постійна концентрація в крові спостерігається через 10 днів регулярного прийому, період напіввиведення становить 6 діб. Амінохінолінові препарати накопичуються в печінці, селезінці, легенях, ЦНС, клітинах крові. Лікувальний ефект проявляється через 3-6 міс., максимальний – через 6-12 міс. безперервного прийому.

Побічні ефекти(див. розділ 3.8) часто розвиваються при застосуванні високих доз ( більше 0,2г делагілу чи 0,4г плаквенілу на добу). Переносимість плаквенілу краща, ніж делагілу.

Цитостатики— це група препаратів, яка займає провідну роль в лікуванні ревматичних та системних захворювань, відноситься до базової терапії, проте застосування цитостатиків рідко призводить до повного одужання, після їх відміни, як правило, відмічається рецидив захворювання.Більшість ревматологів починають базисну терапію РА саме із застосування метотрексату.

Показами до їх застосування є: РА з яскравими системними проявами, васкулітами, псевдосептичним синдромом; важкі та швидко прогресуючі варіанти РА при недостатньому ефекті НСПЗП, протипоказах або непереносимості інших базисних засобів; неефективність великих доз ГК, їх погана переносимість, стероїдна залежність.

Механізм дії імунодепресантів-цитостатиків пов'язаний з гальмуванням гуморальної та клітинної ланок імунітету, гальмуванням аутоімунних реакцій, інгібуванням продукції антитіл та імунних комплексів, зокрема РФ, стабілізація лізосомальних мембран та безпосередній протизапальний ефект.

Препарати золота Лікування препаратами золота зумовлює пізній, проте найтриваліший терапевтичний ефект. Механізм дії до кінця ще не вивчений, але відомо, що препарати золота накопичуються в системі мононуклеарів і синовіальній оболонці, де тривало зберігаються, гальмують функцію макрофагів, нейтрофілів, гальмують імунопатологічні реакції й утворення ревматоїдного фактора, пригнічують активність комплементу, синтез прозапальних цитокінів та вихід із лізосомпротеолітичних ферментів. Тривале застосування цих препаратів здатне спричинити зупинку прогресування РА на 4-5 років, а в окремих випадках навіть відновити кісткову структуру. Лікувальний ефект супроводжується зменшенням або зникненням больового синдрому, зниженням ШОЕ та можливістю відміни НПЗП.

Препарати золота – це кризанол, санакризин, міокризин, ауранофін. Кризанол - суміш 70% кальцію ауротіопропанолсульфатону та 30% кальцію глюконату. 1 мл препарату вміщує 17 мг золота. Вводять дом'язово спочатку 0,5 мл 5% розчину, а потім по 1 мл 2 рази у тиждень протягом 2 місяців, потім по 1 мл 1 раз у тиждень 7-8 місяців, потім по 2 мл 1 раз у 2 тижні. Лікування тривале. Покращання наступає після введення 300-400 мг золота. Санакризин вводиться дом'язово по 50 мг ( 25 мг золота) аналогічно кризанолу. Ауранофін препарат золота для прийому всередину. Добова доза 6 мг.

Покази до застосування:суглобова форма РА при відсутності ефекту від НПЗП, особливо при швидкому прогресуванні, ранньому розвиткові кісткових ерозій та високому титрі ревматоїдного фактору. Призначають препарати золота при достовірному діагнозі РА. Найкращий ефект є на початкових стадіях, він практично не впливає на стійкі контрактури та деформації. Ці препарати також мало ефективні при серонегативному варіанті РА.

Протипокази:швидко прогресуюча форма туберкульозу, цукровий діабет, декомпенсована вада серця, старечий вік, кахексія; РА, що супроводжується виснаженням, васкулітами і вісцеритами; стійкі ураження нирок, печінки, шкіри і кишечника; гемоцитопенії, вагітність.