77. Симптоми і синдроми алергічного риніту та алергічного кон’юнктивіту (полінозів).

АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ — інтермітуюче або постійне запалення слизової оболонки носа і його пазух, викликане причинно-значущим алергеном. А.р. є одним з проявів полінозу (алергічне захворювання, що викликається пилком рослин і має чітку сезонність, збігається з періодами цвітіння різних рослин).

Типові симптоми: виділення з носа водянистого секрету; чхання, часто — нападоподібне; закладений ніс та густий слизовий секрет; свербіж носа та кон'юнктив (і почервоніння), вух, піднебіння і горла; порушення нюху; сухість слизової оболонки ротової порожнини; інколи — загальносистемні симптоми: порушення сну, концентрації уваги та здатності до навчання, незначне підвищення температури тіла, біль голови, пригнічений настрій. Водянистий секрет та чхання переважно свідчать про сезонний АР, переважання закладеності носа — про хронічний АР. У 70 % хворих симптоми посилюються вночі і рано вранці. Для оцінки вираженості симптомів можна використати візуально-аналогову шкалу (ВАШ, діапазон 0–100 мм) — значення >60–70 мм свідчать про помірний або тяжкий ступінь АР).

Симптоми з'являються при експозиції конкретним алергеном — періодично (напр. під час цвітіння рослини, до пилку котрої сенсибілізований хворий), або цілорічно (напр. у пацієнтів, сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу). У частини пацієнтів після багатьох років АР симптоми послаблюються або зовсім зникають. Запальний процес слизової оболонки носа, особливо при цілорічному АР, може призводити до закупорювання проток приносових пазух, що підвищує ризик виникнення бактеріальних запальних процесів приносових пазух. АР (особливо цілорічний) асоційований з 3–8-кратним підвищенням ризику розвитку бронхіальної астми. Пацієнти з сезонним АР під час цвітіння рослин мають симптоми гіперреактивності бронхів, поява АР у хворих на бронхіальну астму (БА) погіршує її перебіг.

78. Симптоми і синдроми кропивниці.

Набряк дерми внаслідок розширення та підвищення проникності кровоносних судин, що проявляється характерними пухирями.

Класифікація за тривалістю симптомів: гостра кропив'янка (<6 тиж.; 2/3 випадків) і хронічна (≥6 тиж.).

Класифікація за етіологією: ідіопатична кропив'янка (гостра і хронічна [з ангіоневротичним набряком, без ангіоневротичного набряку]) та індукована.

Індуковані кропив'янки:

1) фізична:

a) з посиленим дермографізмом — тертя; пухирі з'являються через 1–5 хв (≈5 % населення);

б) холодова — холодне повітря, вода, вітер;

в) відстрочена, внаслідок стиснення — натискання на шкіру; пухирі та набряк глибоких шарів, що з'являються через 3–12 год, зазвичай, болючі;

г) вібраційна — напр., внаслідок вібрації пневматичного молотка;

д) теплова — локальне зігрівання;

е) сонячна — УФ промені або видиме світло;

2) інші:

a) холінергічна — підвищення температури тіла, напр., після фізич-ного навантаження або пасивного нагрівання тіла; круглі пухирі 2–4 мм, що з'являються через 2–20 хв, не пов'язана з анафілаксією (≈11 % населення);

б) аквагенна — контакт з водою;

в) контактна — латекс, харчові продукти (напр. горіхи, риба, молюски), хімічні речовини (напр., формальдегід в одязі, смоли, слина тварин, персульфат амонію у косметиці, харчових продуктах); найчастіше — гостра форма.

Пухирі при кропив’янці, зазвичай, сверблячі (інколи — болісні, пекучі), фарфорно-білі або рожеві, майже завжди оточені почервонінням, підвищені над поверхнею шкіри, швидко з'являються та, як правило, швидко (<24 год) зникають, не залишаючи змін на шкірі. Пухирі можуть зливатись, утворювати різноманітні форми, та займати значну поверхню шкіри. Характеристика пухирів при кропив’янці може свідчити про етіологію:

1) вигляд (розміри, форма) — напр., пухирі малих розмірів (1–3 мм) з широкою червоною облямівкою → холінергічна кропив'янка;  

2) розташування — місце контакту з алергеном → контактна кропив'янка; відкриті частини шкіри, які зазнають впливу холоду або сонячного світла → холодова або сонячна кропив'янка, місце натискання → відтермінована кропив'янка внаслідок стиснення; волосиста шкіра голови, шия і верхня частина грудної клітки → аспіринова кропив'янка;  

3) час від контакту із подразником, що викликає появу пухирів — напр., від кількох хвилин до кількох годин → алергічна або індукована кропив’янка; 3–12 год → кропив'янка внаслідок стиснення, кілька днів → кропив'янка при сироватковій хворобі;  

4) час тривання симптоматики — напр., 1–4 год → алергічна кропив'янка; 30 хв до 2 год → більшість фізичних кропив’янок, 6–12 год → кропив'янка внаслідок стиснення.