73. Ускладнення цукрового діабету, основні клінічні прояви.

Діабетична стопа — збірне клінічне поняття, яке є симптоматичним комплексом, що виникає безпосередньо від цукрового діабету або будь-якого тривалого (або «хронічного») ускладнення цукрового діабету на стопі (стопах) пацієнта.

Діабетичні нейропатії - це група розладів з ураженням нервів, пов'язаних з цукровим діабетом. Вважається, що ці стани є наслідком діабетичної мікроангіопатії у дрібних кровоносних судинах, що постачають кров нервам (vasa nervorum) на додаток до макроангіопатії. Відносно частими розладами, які можна зв'язати з діабетичною нейропатією, є паралічі третьої, четвертої чи шостої пари черепних нервів^[1]

Ось деякі можливі симптоми:

• Порушення рівноваги

• Оніміння та поколювання у кінцівках

• Дизестезія (ненормальні відчуття від певної частини тіла)

• Діарея

• Еректильна дисфункція

• Нетримання сечі (втрата контролю над функцією сечового міхура)

• Провисання обличчя, рота та повік

• Зміни зору

• Запаморочення

• М'язова слабкість

• Дисфагія (порушення ковтання)

• Порушення мовлення

• Фасцикуляції (неконтрольовані м'язові скорочення)

• Аноргазмія

• Ретроградна еякуляція

• Пекучий чи електричний біль

Діабетична нефропатія — ускладнення цукрового діабету, специфічне захворювання нирок, яке характеризується незапальним ураженням клубочків, що призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.

74. Симптоми і синдроми дифузного токсичного зобу.

Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) — аутоімунне захворювання, при якому аутоантигеном є рецептор до ТТГ (рТТГ). Його активація антитілами АТ-рТТГ призводить до збільшення секреції ГЩЗ і появи симптомів гіпертиреозу, стимулює ріст щитоподібної залози і розвиток її системи кровопостачання. Запуск механізмів клітинної відповіді проти даного антигену, що наявний у фібробластах очниць і шкіри призводить до розвитку симптомів захворювання поза щитоподібною залозою.

Яскраві або помірно виражені симптоми гіпертиреозу →розд. 9.2; у осіб літнього віку  можуть проявлятися лише симптоми з боку серця. Як правило, ДТЗ має перебіг з періодами загострення і ремісії, з наявністю судинного зобу і характерним судинним шумом, може зустрічатися екзофтальм (явна офтальмопатія не є обов'язковою умовою для постановки діагнозу ДТЗ), рідше — симптоми аутоімунного запалення шкіри — претібіальна мікседема (тиреоїдна дермопатія — патогномонічний симптом, але рідкісний) і тиреоїдна акропахія (потовщені і закруглені дистальні фаланги пальців рук; дуже рідкісний симптом).

Офтальмопатія: проявляється одночасно з гіпертиреозом, чи пізніше протягом 18 міс., може випереджувати інші симптоми гіпертиреозу, рідко є єдиним симптомом ДТЗ; як виключення, може супроводжувати гіпотиреоз. Хворі скаржаться на біль в очних яблуках, печіння, сльозотечу, зниження гостроти зору, відчуття піску під повіками, світлобоязнь і диплопію; при об'єктивному обстежені виявляються екзофтальм, набряк повік і періорбітальних тканин, гіперемія кон'юнктиви і обмеження рухливості очних яблук. Загроза втрати зору з'являється, коли розвиваються виразки рогівки внаслідок неповного заплющення повік та компресії зорового нерву (спочатку погіршення кольорового зору).