Розділ VIII. Загальні вимоги охорони праці та експлуатації обладнання з електричним обігрівом.

 

Економія електроенергії

 

Апарати встановлюють відповідно з правилами монтажу елект­рообладнання, техніки безпеки та пожежної безпеки. Кожний апа­рат має свою електропроводку, а також запобіжні, захисні та заземляючі пристрої. До апаратів підводиться електричний струм напругою 220 В або 380 В. Електроконтакти повинні бути чисті й мати щільне сполучення. Прилади регулювання й безпеки повинні бути закриті кожухами. Дверцята електрошаф повинні мати ручки й щільно прилягати до жарової поверхні камери.

При роботі із тепловими апаратами слід бути обережними, тому що їх робочі поверхні нагріваються до температури 330 °С та вище. Не дозволяється працювати на апаратах із несправнимипакетними перемикачами, терморегуляторами й запобіжними клапанами.

Забороняється навантажувати конфорки електричних плит у виключеному стані, не завантажені конфорки плит тримати ввімкне­ними на повну потужність, так як це приведе до деформації настилу. Категорично забороняється охолоджувати розігріті конфорки водою.

Не допускається працювати на електро фритюрницях із зня­тим столом. Сітку із продуктами закладати у фритюр й виймати із нього слід обережно.

Кожний день після закінчення роботи в електрокотлах проми­вають клапан-турбінку та паровідвідну трубку, так як засмічення їх може викликати підвищення тиску у варильній посудині, зриввідкидних болтів і опік робітника гарячою водою або стравою. Кришку котлів відкривають на себе.

Щоб запобігти опікам, не дозволяється працювати із незахищеними руками.

Витрати електроенергії в закладах ресторанного господарства реєструють за допомогою електролічильників. Для економних витрат електроенергії слід суворо дотримуватись виконання технологічного процесу приготування їжі. Наприклад, після закипання продуктів в процесі їх варіння слід перемикати теплові апарати на слабший нагрів, так як бурхливе кипіння сприяє перевитратам електроенергії та погіршенню якості їжі. Варіння, припускання та тушкування продуктів слід здійснювати при закритій кришці. Більші витрати електроенергії відбуваються при використанні посуду із викривленим дном, меншого розміру по відношенню до жаровочної поверхні апарата, а також при роботі на холостому ходу, при доварюванні бульйонів та супів на краю плити з метою зменшення інтенсивності кипіння. Пропо­нується не заповнювати парогенератор водою понад норми. Економія електроенергії підвищує рентабельність підприємств  харчування.

 

8.1. Загальні правила експлуатації та основні вимоги охорони праці до торговельно-технологічного устаткування

Продуктивність праці та економічна ефективність в ЗРГ залежить  від надійної та безвідмовної роботи торговельно-технологічного обладнання. Тому питання його технічного обслуговування, своєчасного та якісного ре­монту, а також правильної експлуатації мають велике значення.

Для упорядкування, організації й проведення робіт із техніч­ного обслуговування та планового ремонту обладнання Міністер­ством зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі Українирозроблено «Тимчасове положення про планово-попереджуваль­ний ремонт» (ППР), обов'язкове для всіх підприємств, які експлуа­тують та ремонтують торговельно-технологічне обладнання. По­ложенням про ППР встановлений порядок проведення основних заходів з технічного обслуговування та ремонту обладнання.

Ці заходи можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться заходи, направлені на підтримку технічної готовності обладнання та забезпечення його безперебійної експлуатації. Цягрупа заходів одержала назву міжремонтного обслуговування.

До другої групи відносяться заходи, направлені на відновлен­ня дієздатності обладнання та його продуктивності. Ці заходи одер­жали назву огляду та ремонту.

Міжремонтне обслуговування - це повсякденний догляд за діючим обладнанням та його щоденне технічне обслуговування.

До міжремонтного обслуговування належать такі види робіт:

-                    спостерігання за технічним станом та санітарними умовами обладнання, апаратів керування, контролю, захисту та ін.;

-      щоденне очищення, промивання, протирання обладнання після його використання;

-      змащування робочих органів;

-      заміна запобіжників;

-      очищення конденсаторів, холодильних агрегатів від бруду, пилу, усунення у випарниках снігової шуби;

-      усунення дрібних неполадків;

Довговічність обладнання в значній мірі залежить від якісно­го проведення міжремонтного обслуговування. Огляд обладнання включає такі види робіт:

-      перевірку технічного стану обладнання;

-      усунення протікання в місцях з'єднань;

-      прикріплення трубопроводів та електропроводки;

-      огляд вузлів та деталей, які підлягають найбільшому зношу­ванню;

-      перевірку стану магнітних пускачів;

-      перевірку та очищення контактних з'єднань пускорегулювальної апаратури;

-      заміну засобів змащування у підшипниках, редукторах та інших вузлах обладнання;

-      перевірку стану та натягування ременів та ланцюгових пе­редач із заміною їх при необхідності.

Огляди обладнання плануються в проміжку між середнім та капітальним ремонтами й проводяться технічними робітниками підприємств (інженерами, механіками, слюсарями) за графіком незалежно від стану облад­нання в період його технологічного простоювання. Ремонт та мон­таж торговельно-технологічного обладнання проводиться робітни­ками спеціалізованих ремонтно-монтажних комбінатів (РМК). Нове обладнання, яке вийшло із ладу внаслідок заводських дефектів, до закінчення гарантійного терміну безплатно ремонтується заводом-виготовлювачем, або іншою організацією за рекомендацією заводу.

Для ознайомлення з правилами користування та експлуатації обладнання робітники підприємств повинні пройти програму техмінімуму. Заняття з техміні­муму повинні проводитись не рідше одного разу в два роки, а з нових видів обладнання - по мірі поступання їх на підприєм­ство. Це стосується як робітників, які експлуатують обладнання, так і керівників підприємств.

Заняття з техмінімуму проводяться без відриву від виробниц­тва з кожним робітником окремо безпосередньо на робочому місці. Закінчуються вони перевіркою практичних навичок із складання та розбирання електричних машин, їх експлуатації, враховуючи техніку безпеки та санітарні норми. Після перевірки знань робітни­кам видаються посвідчення на право експлуатації обладнання.

Відповідальність за організацію та своєчасне проведення за­нять із техмінімуму покладається на керівників підприємств.

Крім цього, для забезпечення безпечними прийомами роботи повинні проводитись інструктажі з охорони праці.

Контроль за дотримуванням правил експлуатації обладнання та вимог техніки безпеки на підприємствах покладається на інженерів з охорони праці. Термін експлуатації обладнання залежить також від чіткого дотримування правил його експлуатації, дбайливого ставлення до нього, належного зберігання та тримання його в чистоті. Тому до експлуатації обладнання допускаються робітники, які пройшли на­вчання в об'ємі техмінімуму, інструктажів з охорони праці та мають спеціальне посвідчення, яке дає право обслуговувати дане об­ладнання.

За обладнання, встановлене на підприємствах  несе відповідальність директор, який спеці­альним наказом закріплює кожну одиницю обладнання за окремим робітником. За технічне обслуговування, організацію своєчасного ремонту обладнання відповідає робітник, призначений директором.

Перед початком зміни робітник повинен впевнитись в тім, що обладнання справне. У випадку виявлення несправностей або по­ломок обладнання робітник зобов'язаний повідомити про це адмі­ністрацію підприємства.

Адміністрація вживає заходів по їх усуненню. Категорично забороняється працювати на несправному обладнанні. Робітники, з вини яких зіпсувалось обладнання, несуть адміністративну та ма­теріальну відповідальність.

Окрім загальних організаційних правил, обов'язковим є ви­конання й основних заходів технічного характеру.

1.     Для запобігання вібрації обладнання має бути міцно закріп­леним на фундаменті підлоги або на поверхні робочого столу.

2.  Місце навколо обладнання необхідно тримати в належному стані: підлога повинна бути рівною, чистою, сухою; освітлення достатнім, рівномірним; проходи не загромадженими.

3.     Рукави спецодягу повинні бути підвернуті або застебнуті, волосся - підібране під ковпак або косинку, зав'язану так, щоб її кінці не звисали.

4.     Електричне обладнання повинне мати електричний захист (заземлення) та самостійний пусковий пристрій - рубильник, па­кетний вимикач, магнітний пускач тощо, розташований на стіні поруч із електричною машиною.

5.     До початку роботи слід впевнитись у справності машини, належному санітарному стані, перевірити наявність огороджуючих пристроїв, стан заземлення, перевірити та провести змащування деяких частин обладнання згідно з правилами експлуатації.

6.     Забороняється користуватись обладнанням, якщо відчу­вається напруга на його корпусі.

7.     Перед початком роботи камера обробки машини та її ро­бочі органи повинні бути промиті.

8.     Для скорочення пускового моменту машину необхідно за­вантажувати тільки після увімкнення електродвигуна.

9. Робочий вал машини повинен обертатись в напрямку, вка­заному стрілкою на корпусі.

10.   Не слід допускати перенавантаження камери обробки про­дуктами, так як це погіршує їх якість обробки, прискорює зношу­вання електричних контактів вимикача та може вивести з ладу елек­тродвигун.

11.   Під час роботи машини категорично забороняється будь-яким способом прискорювати її завантаження або розвантаження; поправляти застряглі продукти; розбирати та очищувати машину.

12.   Перемикання швидкостей працюючих машин проводити при увімкненому електродвигуні.

13.   Після закінчення роботи слід вимкнути машину, розібрати її, прочистити, промити, висушити, змастити й знову скласти.

14.   Перед тим, як проводити санітарну обробку обладнання, його слід вимкнути з електромережі, після обробки змінні робочі органи машини повинні зберігатися на спеціальній полиці або вящику неподалік від робочого місця.

15.   Після роботи все обладнання (за винятком холодильного) повинне бути відключене від електромережі.

 

 

8.2.Технічна характеристика механічного обладнання               таблиця 64
Тип обладнання	потужність кВт	довжина мм	ширина мм	висота мм	продуктивність км/год
Привід універсальний ПУ-0,6	0,6	525	280	310
Картоплечистка МОК-125	0,4	530	380	835	125
Механізм-для подрібнення МС 12-40	0,6	345	275	365	40
Механізми для нарізання овочів
МРО 400-1000	0,8	750	750	530	90….300
МС 10-160	0,55	370	370	260	160
М'ясорубка МІМ-500	2,2	700	355	940	500
МС 2-150	1,1	350	310	360	180….200
Машина-для нарізання МРГУ-370	0,5	700	600	600	45 різ/хв.
Взбивальні машини МВ-600	0,6	1105	650	1300	об'єм 60 л
Тістомісильна машина ТММ-1М	2,2	1295	840	1005	об'єм 140 л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технічна характеристика теплового обладнання                                таблиця 65.
Тип обладнання		потужність кВт		довжина мм		ширина мм		висота мм		Показники
Харчоварильні котли										Ємкість котла
КПЕСМ-60		9,45		1050		840		860		60л
КЕ-100		18,9		800		800		850		100 л
Сковорідки										Площа поду
СЕСМ-0,2		6		1050		840		860		0,2м2
СЕ-0,45		5		500		800		330		0,45м2
Фритюрниці											Ємкість ванни
ФЕСМ-20		3		420		860		860		20 л
ФЕ-20		3		420		900		900		20л
Жарові і пекарські шафи										К-сть роб.камер
ШЖЕСМ-2К		9,6		480		670		360		2
ШПЕСМ-3		15,6		1000		760		180		3
Електрогриль
ГЕ-3		1,6		500		295		330
Електричні плити										Площа поверхні
ПЕСМ-44ШБ		18,8		840		840		860		0,48 м2
ПЕСМ-2		7		420		840		860		0,242
ПЕ-0,17		4		500		800		330		0,172
Для роздачі їжі										Вмістимість
МСЕСМ-80		3,75		1050		840		1010		58 л
СРТЕСМ		2		1470		840		860		58 л
Кавоварка "Будапешт"		2,4		662		606		536		к-сть блок кранів2..4 місткість водогрійного котла 12-24л