Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пив_дробязко.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
4.33 Mб
Скачать

§ 1. Загальні положення

;, 1.1. Зміст авторського права

Найважливішим аспектом будь-якого права є його зміст. Саме від змісту права залежить його значення та цінність для суспіль­ства. Зміст права активно впливає і на його форму. В. Серебровсь-кий визначав зміст авторського права як сукупність наданих ав­тору прав (правомочностей), необхідних для охорони інтересів, пов'язаних зі створенням і використанням твору суспільством1.

Твір, що його охороняє авторське право, є особливим об'єктом, який найповніше відображає особу свого автора. Авторське пра­во не обмежується гарантіями одержання автором економічної вигоди від використання твору. Воно також охороняє інтелекту­альний і персональний зв'язок автора з твором та його викорис­танням.

Подвійність авторського права (зв'язок твору з особою автора та його майнова цінність) призвела до того, що поділ авторських прав на дві групи в Україні, як і в більшості зарубіжних країн, став традиційним.

1.2. Види авторських прав

Авторське право містить виключні правомочності, які є його серцевиною. З одного боку, це повноваження особистого харак­теру, які утворюють особисті немайнові права, а з іншого боку, правомочності майнового характеру, які утворюють майнові пра­ва, що дозволяють автору здійснювати використання свого твору чи дозволяти робити це третім особам, одержуючи за це винаго­роду.

Інтереси морального та майнового порядку мають різні сфери застосування. Особисті немайнові та майнові права мають різну історію, вони не виникають і не зникають одночасно. У той час як майнові права становлять собою потенційні можливості, які з'яв­ляються після завершення твору та існують допоки автор не прий-

1 Серебровский В. И. Вопросьі советского авторского права. - М., 1956. -С. 94-95.

178

ме рішення скористатися ними, оприлюднивши твір, особисті немайнові права як такі виникають від першого мазка пензля чи розчерку пера. Здійснюючи особисте право на оприлюднення тво­ру, автор вводить його до сфери економічних категорій, уточню­ючи, у якій формі та якою мірою його можна використати.

Зазначена класифікація авторських прав має практичне зна­чення. Особисті немайнові права у всіх випадках належать лише безпосередньо автору твору. Майнові права на використання тво­ру можуть переходити до інших осіб на підставі авторського до­говору.

Проміжне місце між особистими немайновими та майновими правами займає право слідування, яке, будучи особистим правом, тісно пов'язане з майновими інтересами автора.

§ 2. Особисті немайнові права авторів

2.1. Природа особистих немайнових прав

Особисті немайнові права захищають зв'язок особи автора з його твором. Вони містять: право авторства; право на ім'я; право на оприлюднення, включаючи право на відкликання; право на захист репутації автора.

Зазначені правомочності зазвичай поділяють на дві категорії: позитивні та негативні.

Позитивними правомочностями є право на оприлюднення, у тому числі право на відкликання. Вони вимагають, щоб правово-лоділець прийняв рішення або виступив з ініціативою: опубліку­вати твір, змінити його, вилучити його з обігу.

Негативними, або захисними, правомочностями є право автор­ства, право на ім'я, право на захист репутації автора. Ці право­мочності називають негативними, оскільки вони зводяться до права перешкоджати вчиненню дій або до вимоги утриматися від дій, звернених до пасивних суб'єктів. Вони мають захисний ха­рактер, оскільки навіть після смерті автора та по тому, як твір стає суспільним надбанням, дозволяють діяти на підставі особистого немайнового права для захисту індивідуальності та недоторкан­ності результатів інтелектуальної творчості.

2.2. Ознаки особистих немайнових прав

179


вй^іі,

Особисті немайнові права автора є сутнісними, нем невід'ємними від авторства й абсолютними.

' Вони є сутнісними, бо дорівнюють мінімуму прав, набутих че­рез факт створення твору, без яких авторство втрачає сенс. Вони не є вродженими, оскільки належать не всім людям, а тільки тим, хто є автором.

Вони є немайновими, оскільки їх не можна оцінити у грошово­му еквіваленті, навіть якщо це і відбувається опосередковано як компенсація за порушення моральних прав.

Вони, будучи породженням автора, нерозривно пов'язані з осо­бою творця. Автор зберігає їх за собою протягом життя навіть у тих випадках, коли йдеться про твори, щодо яких закінчився строк охорони (обчислюваний із моменту створення або публікації). По смерті автора деякі з його прерогатив {негативні права, а також право на посмертне оприлюднення творів) захищають його спад­коємці або призначені для цього особи.

Вони є абсолютними, бо їх захищають від усіх і кожного (erga omnes) у тому розумінні, що їхній володілець може застосовува­ти їх до третіх осіб, включаючи особу, яка одержала виключні майнові права на твір.

Особисті немайнові права є невідчужуваними, і від них не мож­на відмовитися. Будь-яке передання авторських прав може сто­суватися лише майнових прав.

Особисті немайнові права:

  • не можуть бути об'єктом вилучення, примусового виконан­ ня або експропріації;

  • не підпадають під дію строку позовної давності;

  • не можуть стати суб'єктом суброгації (частково доповнення до старого закону), оскільки випливають з факту авторства. У принципі є необмеженим строк їхньої дії.