1.2.2. Інші нормативно-правові документи, що необхідні для правового забезпечення дистанційної освіти

Іншими нормативно-правовими документами, що необхідні для пра­вового забезпечення дистанційної освіти, є:

• Положення про координаційну раду Міністерства освіти і науки Ук­раїни з питань дистанційної освіти;

• Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі;

• Положення про дистанційне навчання у професійно-технічному на­вчальному закладі;

• Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому серед­ньому навчальному закладі;

• Типове положення про регіональний центр системи дистанційної освіти;

• Типове положення про базовий центр системи дистанційної освіти;

• Типове положення про локальний центр системи дистанційної освіти;

• Положення про науково-методичну комісію системи дистанційної освіти;

• Положення про експертну комісію системи дистанційної освіти;

• Положення про ліцензування, атестацію та акредитацію в системі дистанційної освіти;

• Положення про банк атестованих дистанційних курсів;

• Нормативно-правові акти з питань захисту авторського права та ін­формації в сфері дистанційної освіти.

До нормативно-правових документів, що регулюють діяльність у сфе­рі дистанційної освіти, можуть бути віднесені інші документи Кабінет\ Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, інших міністерств та органів виконавчої влади, дія яких в тій чи іншій мірі поширюється на навчальні заклади з дистанційною формою навчання.

1.3. Державна політика щодо дистанційної освіти в Україні

1.3.1. Головні засади державної політики

Державна політика у сфері дистанційної освіти базується на комп­лексному підході до вирішення проблем реформування освітньої системи, комп'ютеризації та інформатизації навчальних закладів і розвитку теле­комунікаційних мереж, включаючи національну телекомунікаційну ме­режу навчальних закладів і наукових установ.

Ця політика реалізується шляхом створення і розвитку системи ди­станційної освіти в Україні (СДО), головна мета і основні принципи функ­ціонування якої визначені Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні.

Держава сприяє впровадженню демократичних підходів до розвитку СДО шляхом забезпечення:

• умов для рівної доступності до дистанційної освіти громадян України, включаючи тих, хто проживає у віддалених від великих міст регіонах, людей з особливими потребами, військовослужбовців, безробітних тощо;

• суверенності освітніх закладів України у визначенні власної політики щодо участі в СДО та впровадження технологій дистанційного навчання;

• відкритості інформаційних ресурсів для всіх учасників СДО і мож­ливості використання телекомунікаційних мереж, включаючи ме­режу для навчальних закладів та наукових установ;