4. Можливість розвитку нової галузі — правової інформатики в XXI столітті

З початком нового тисячоліття стає можливим започаткування нової галузі — правової інформатики, невід'ємною складовою якоі буде розробка питань у сфері використання інформаційних систем.

Серед найважливіших теоретичних питань, як зазначають фахів­ці, сьогодні є питання місцезнаходження відповідного нормативногс масиву в системі законодавства України та його внутрішня будова. У попередніх розділах було визначено предмет правового регулювання інформаційного законодавства, тому вже сьогодні можна говорити про існування у національній правовій системі окремої самостійної галузі — інформаційного законодавства. Стає можливим вести роз­мову про офіційне визнання вищезазначеної галузі у випадку прий­няття на державному рівні блоку нормативних актів, про які йшло­ся вище. Ще один напрямок включає питання, які безпосередньо пов'язані не тільки зі створенням, а й з використанням інформацій­них систем, відносин, які при цьому виникають. Його успішне роз­в'язання дає змогу налагодити договірні стосунки між суб'єктами даних відносин згідно з нормами цивільного законодавства.

При цьому треба враховувати суперечність між користувачами інформації, що прагнуть до безмежності та неврегульованості інфор­маційних потоків, і необхідність введення законодавче визнаних обмежень на розповсюдження інформації з урахуванням загально­державних інтересів.

5. Розвиток інформаційних систем в Україні

Подальший розвиток мають отримати різного роду інформаційні системи. Така необхідність визнана на самому високому рівні. Для наукового забезпечення діяльності Президії та постійних комісій Вер­ховної Ради України, наприклад, створено науково-експертний від­діл з фахівців різних галузей знань. Цей відділ разом з відповідним сектором у складі Центру комп'ютеризованих інформаційних систем склали інформаційно-аналітичний центр Верховної Ради України, який в перспективі стане основою для створення ефективної дослід­ницької служби законодавчого органу держави.

Перспективи державної підтримки розвитку інформаційних сис­тем в Україні викладено в Законі України «Про затвердження Зав­дань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки» від 4 лютого 1998 року. Крім загальних завдань у сфері інформатизації, таких як розробка пакету законодавчих та нормативно-правових актів у цій сфері, за мету ставиться розробка основоположних дер­жавних стандартів засобів інформатизації та інформаційно-телеко­мунікаційних систем, гармонізованих з міжнародними стандартами;

розробка і впровадження системи державної сертифікації засобів ін­форматизації та інформаційно-телекомунікаційних систем у межах державної системи сертифікації УкрСЕПРО; вироблення та розвиток телекомунікаційної інфраструктури; створення національної сис­теми інформаційних ресурсів; створення системи інформаційно-ана­літичного забезпечення найважливіших галузей економіки, держав­них органів, навчальних закладів. Конкретні заходи фінансування перерахованих завдань, безумовно, сприятимуть розвитку інфор­маційних систем і мереж в Україні.

Про увагу, яка приділяється проблемам розвитку інформаційних систем, свідчать чисельні конференції та наукові семінари, що при­свячені цій проблемі. Важливою серед них можна назвати конфе­ренцію, проведену за Постановою Президії Верховної Ради України «Інформаційна система Верховної Ради України та міжнародні ін­формаційні ресурси».

За роки існування України як суверенної держави з багатьма краї­нами були укладені декларації про принципи та основні напрями розвитку інформаційних відносин з обов'язковими положеннями про необхідність розвитку взаємовигідного співробітництва в нау­ково-технічній та інформаційній сферах.

Так, Постановою Президії Верховної Ради України від 16 січня 1995 року було схвалено Договір про співробітництво між Президією Верховної Ради України та Дослідницькою Службою Конгресу (ДСК) Сполучених Штатів Америки з таких питань програми парламент­ської допомоги, яка фінансується Агентством Міжнародного розвит­ку США: обмін інформацією, джерелами якої є будь-які існуючі, а також наново створювані загальнодоступні бази даних; допомога щодо забезпечення електронного зв'язку між ДСК і Секретаріатом Верховної Ради України з використанням найбільш ефективних те­лекомунікаційних систем, які є в їх розпорядженні для обміну ін­формацією.

У зв'язку з цим перспективи розвитку інформаційних систем в Україні характеризуються тим, що:

• вони все більше будуть входити до сфери нашої повсякденної діяльності;

• будуть розвиватися у формі інтегрованих, а також широко роз­подільних територіальних систем;

• все більша кількість інформаційних систем буде набувати ознак інтелектуальної обробки інформації в плані інформаційних сис­тем штучного інтелекту, моделюючих інтелектуальних та екс­пертних систем.

В Україні, як в деяких інших країнах, має бути прийнята за на­ціональну, розрахована на XXI століття програма створення інфор­маційних систем, які, будучи пов'язаними з національними сис­темами інших країн, утворять Глобальну інформаційну світову інфраструктуру.

З метою вирішення цієї програми 22 листопада 1994 р. був підпи­саний Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері телекомунікацій і розвитку всесвітньої інформаційної інфраструктури між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки.

Даний Меморандум є концентрованим програмним документом, який відображає мету і завдання України у стосунках з найбільш розвинутою і досвідченою в даних питаннях країною.

Найбільший інтерес у зв'язку з цим викликає перелік тих зав­дань, що є перспективними для України.

Відповідно до положень Хартії українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва, підписаної 22 листопада 1994 року у Вашінгтоні, сторони визнали надзвичайно важливим створення в Україні сучасної телекомунікаційної інфраструктури, яка необхідна для успішного розвитку торгових та інвестиційних процесів, інтеграції України в світову економіку, для розвитку охо­рони здоров'я, освіти, захисту навколишнього середовища і демо­кратії, для надання можливості доступу до набутого людством знан­ня, сприяння в інтелектуальному та духовному розвитку.

Також, прийнято важливий закон України «Про приєднання України до договору Всесвітньої організації інтелектуальної влас­ності про авторське право» (№ 2733-ІН від 20 вересня 2001 р.)

Таким чином, можна зробити висновки про те, що основними зав­даннями України на найближчий час буде:

• сприяння у співробітництві державних та приватних структур (компаній), які зайняті у сфері телекомунікацій; розробка в зв'язку з цим відповідного національного законодавства;

• участь у створенні Всесвітньої інформаційної інфраструктури, а саме: впровадження приватних інвестицій, конкурентоздатно­го ринку, гнучкої регулюючої системи;

• сприяння процесу розвитку мереж телекомунікацій між краї­нами на основі відкритого доступу до сучасних технологій, їх інтеграції до Всесвітньої мережі телекомунікацій для створення основи майбутньої Всесвітньої інформаційної інфраструктури;

• сприяння комерційній діяльності, проектам та інвестиціям при­ватного сектору, які спрямовані на розвиток телекомунікацій; дослідження їх можливостей в рамках меж міжнародних інс­титутів;

• заохочення проектів, які спрямовані на розвиток та виробницт­во телекомунікаційного обладнання для мереж загального ко­ристування.

Звичайно, для реалізації цих планів Україна повинна розробити спеціальні програми і Проекти, залучивши до цього спеціалістів всіх галузей права.