Різне — це ту rami- фрутті

293. Автор — це той хто знає, що нічого не знає.

294. Коли знають, куди йти, зазвичай не знають як, для чого і з якоі ноги починати.

295. Власність може бути майнова і немайнова, потрібна і непо­трібна, ваша і не ваша, а головне — захищена чи ні.

296. Майнова — це фізика, немайнова — лірика.

297. Хто багато знає — той щастя не має.

298. Хто вимовив «власність», повинен сказати «захист».

299. Не будь розумним — стань щасливим.

300. Власність — це те, що є, коли вона майнова, і це те — чогс немає, коли вона не майнова.

293. Майте те, що можете мати, а мрійте про те, що мати не можете.

293. Не бажайте власності ні майнової, а ні немайнової — майнова зрадить, немайнова — згубить.

294. Коли не знаєш, що і як робити, то починай писати книги.

295. Хто не був дурним, той не стане розумним.

296. Розумним можеш ти не бути, а от без власності — ти дурень.

297. Книжки ти можеш не писати, а от розумним стати можеш, якщо замислишся над тим, навіщо ті книжки писати.

298. Якщо не вмієш захистити власну ідею, вважай, що це не твоя ідея.

299. Захищатися треба вміти і знати як, то тренуйся.

300. Як не захищайся, все одно вкрадуть, тому, коли щось надибав нове, думай — як і з ким поділитись.

301. Захищай, не захищай, а все одно кажи — прощай!

302. Аргументуй незрозуміло — розумнішим будеш виглядати.

303. Кажи незрозуміло — більше коштів заробиш.

304. Коли настає час, що Вас починає розуміти будь-який дурень, зупиняйте годинник.

305. Будь-хто розуміє дещо, а хто-небудь — все.

306. Чим більше Ви напишете книжок, тим гірше самопочуття бу­де у Ваших опонентів.

307. Робити завжди на добре не є добре, а на відмінно — і поготів.

308. Якщо точно знати кінцеву мету, важко розробити кошторис її досягнення, а якщо кінцева мета — «розмита» — важко її досягти.

309. Загальна сума розуму у світі обмежена, безмежна тільки дурість,

310. Розмірковування не тільки у дурня викликають нудоту.

311. Шукайте і знайдете, а що — то це вже не так важливо.

312. Хто знає менше за усіх, той голосніше усіх висловлюється.

313. Ймовірність появи помилок у Вашому житті пропорційна кіль­кості технічних засобів довкілля, що Ви використовуєте.

Право мати право — це Ваше право

323. Право — це необхідність, а не можливість.

324. Авторське право — це можливість, а не необхідність.

325. «Розмите» право — це право, але не Ваше.

326. «Розмитий» автор — це автор без інтелектуальної власності.

327. Коли право мати право зникає, виникає право мати когось.

ДОДАТКИ

Закон України про авторське право і суміжні права Розділ і загальні положення

Стаття 1. Права, що охороняються цим Законом

Цей Закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).

Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права

Законодавство України про авторське право і суміжні права складаєть­ся з цього Закону та інших законодавчих актів України, що охороняють особисті (немайнові) і майнові права осіб, яким належать авторське право і суміжні права.

Стаття 3. Застосування правил міжнародного договору

Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановле­но інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Визначення термінів

У цьому Законі вживаються терміни у такому значенні: автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір; аудіовізуальний твір — твір, який складається з набору пов'язаних між собою зображень, що створюють відчуття руху, із супроводжуючим звучанням або без нього, який можна бачити, а за наявності супро­воджуючого звучання — чути. До аудіовізуальних творів належать кінематографічні та інші твори, виражені засобами, аналогічними кінематографії, такі як телевізійні та інші способи фіксації зобра­жень із супроводжуючим звучанням на магнітних плівках, платів­ках, дисках тощо; база даних — сукупність даних, матеріалів або творів у формі, яку читає машина;

виробник фонограм — фізична чи юридична особа, яка вперше здійс­нила запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі;

виключне право — право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), за винятком випадків, установлених цим Законом;

виконавець — актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, диригент, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декла­мує, грає на музичному інструменті чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури або мистецтва, включаючи твори фоль­клору, а також інші особи, які займаються такою ж творчою діяль­ністю, в тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери;

відтворення — виготовлення одного або більше примірників твору або фонограми в будь-якій матеріальній формі, в тому числі у звуко- і відеозапису, а також запис твору або фонограми для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (включаючи цифрову), оптичній або іншій формі, яку читає машина. Примірник — це результат будь-якого відтворення твору;

здача в найом — передача права володіння оригіналом чи примірником твору або фонограми на певний термін з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;

комп'ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, яку читає машина, і які приводять її у дію для досягнення певної мети або результату. Це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному коді, включаючи підготовчі матеріали та аудіовізуальні відображення, одержані внаслідок розробки комп'ютерної програми. Поняття «ком­п'ютерна програма» не поширюється на поняття «база даних»;

обнародування твору — дія, що робить твір доступним для публіки, якими б засобами це не досягалось;

опублікування (випуск твору в світ) — випуск в обіг примірників твору чи фонограми за згодою автора або іншої особи, яким належать ав­торське право та суміжні права, у кількості, що задовольняє розумні

потреби публіки шляхом продажу, здачі в найом, публічного прокату або шляхом іншої передачі права власності чи права володіння при­мірником твору або фонограми. Під опублікуванням розуміється та­кож надання доступу до твору, фонограми через електронні системи інформації;

особа, що має авторське право і суміжні права, — це автор або вико­навець у випадках, коли майновими правами володіє автор або вико­навець, а також фізична чи юридична особа, якій було передано май­нові права;

похідний твір — продукт інтелектуальної творчості, заснований на ін­шому існуючому творі (переклад, адаптація, переробка тощо). Оригі­нальність його полягає або у творчій переробці твору, що існував ра­ніше, або у творчому перекладі його на іншу мову;

продюсер — особа, яка організує або організує та фінансує постановку аудіовізуальних творів;

публічне виконання — подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та ін­шим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допо­могою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких зна­йомих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час;

публічний показ — будь-яка демонстрація оригіналу або примірника творів, виконань, передач організацій мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передач в ефір чи по проводах) або за допомогою інших при­строїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї чи близьких знайо­мих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час. Публічний показ аудіовізуального твору означає демонстрацію окремих кадрів аудіо­візуального твору без дотримання їх послідовності;

публічне сповіщення (сповіщення для загального відома) — така пере­дача в ефір чи по проводах зображень і (або) звуків творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення, коли зазначені зображення чи звуки можуть бути сприйняті особами, які не належать до звичай­ного кола сім'ї чи близьких знайомих сім'ї, у місцях, віддаленість яких від місця початку передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті у вказаному місці або місцях, незалежно від того, чи можуть зазначені особи приймати зображення чи звуки в одному місці і в один і той же час або в різни* місцях і в різний час;

репрографічне відтворення (репродукування) — факсимільне відтво­рення у будь-якому розмірі (збільшеному чи зменшеному) оригіналу або примірника твору (письмового чи іншого графічного твору) шля­хом фотокопіювання або іншими технічними засобами, ніж видання. Репрографічне відтворення не включає в себе запис в електронній (включаючи цифрову), оптичній чи іншій формі, яку читає машина;

твір архітектури — твір у галузі мистецтва спорудження будівель, що включає в себе креслення, ескізи і моделі, а також збудовані будівлі та споруди, у тому числі паркову і ландшафтну архітектуру, плану­вання міст тощо;

твір прикладного мистецтва — твір мистецтва, включаючи твір худож­нього промислу, який створений ручним або промисловим способом для практичного користування або перенесений на предмети прак­тичного користування;

фонограма — виключно звуковий запис будь-якого виконання чи ін­ших звуків. Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів є примірниками фонограми.