1.5. Об'єкти авторського права

1. Поняття і ознаки об'єкта авторського права

Об'єкти авторського права — це твори науки, літератури і мис­тецтва, які є результатом творчої діяльності, незалежно від призна­чення, достоїнства і змісту твору, а також від способу і форми його вираження. У національному законодавстві в галузі авторського пра­ва визначено списки таких об'єктів, які, на жаль, не є вичерпними. Авторське право поширюється на опубліковані твори, що існують в якій-небудь об'єктивній формі: письмовій, усній, звуко- або відео-запису, зображувальній, об'ємно-просторовій та в інших формах. Авторське право не поширюється на ідеї, методи, процеси, способи, концепції, принципи, відкриття або прості факти. Авторське пра­во на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір. Передача права власності на матеріальний об'єкт або права володіння матеріальним об'єктом сама по собі не тягне за собою передачі яких-небудь авторських прав на твір, ви­ражений у цьому об'єкті.

Твір — це результат творчої діяльності. Творча діяльність — це процес створення нового, раніше невідомого, оригінального. Отже, результат буде творчим, якщо він є оригінальним.

Твір може складатися з різних оригінальних частин. Вони, так само як і оригінальна назва твору, охороняються авторським пра­вом. Авторське право охороняє елементи змісту твору лише у тій фор­мі, в якій вони виражені у творі, а не самі по собі.

Залежно від того, чи використовувалися у процесі створення твору інші твори, всі вони поділяються на самостійні та несамостійні. Са­мостійним є твір з оригінальною формою. Несамостійний — твір, ство­рений на основі іншого твору. У ньому обов'язково повинне міститися посилання на оригінал. Якщо у несамостійному творі було викорис­тано інший твір, що охороняється авторським правом, то його на­зивають залежним. Для використання залежного твору потріб­на згода авторів використаних в ньому інших творів. Несамостійні твори поділяються на похідні твори (переклади, обробки, рефера­ти, анотації та інші) і складені твори (збірники, енциклопедії, бази даних).

Згідно з авторським правом не підлягають охороні офіційні до­кументи (закони, судові ухвали, інструкції), їхні офіційні перекла­ди, державні символи і знаки (прапори, герби, ордени, зображення на купюрах і монетах тощо). Об'єкти, що носять офіційний або дер­жавний характер, мають одну загальну особливість — вони повинні широко і безперешкодно розповсюджуватися. Обсяг і характер їх використання визначають не їх творці-розробники, не особи, які їх затвердили або яким належить право на відтворення і використан­ня, а потреби суспільства. Тому вони не можуть охоронятися автор­ським правом, що передбачає обмеження в їх користуванні.

Суб'єкти авторського права 1. Автори творів

Суб'єктами авторського права є особи, яким належить суб'єк­тивне авторське право відносно твору. Володільцями цих прав мо­жуть бути автори, їх спадкоємці, інші правонаступники. Права на твори для кожної категорії суб'єктів виникають у зв'язку зі ство­ренням творів, переходом авторських прав у спадщину, згідно з ав­торським договором.

Найважливішими суб'єктами авторського права є автори творів науки, літератури і мистецтва. Авторами визнаються особи, творчою працею яких створено твір. Авторське право у автора твору виникає відразу після досягнення творчого результату, втіленого в об'єк­тивну форму, яка забезпечує його сприйняття іншими особами. Для визнання права авторства не потрібне виконання яких-небудь фор­мальностей, чиєї-небудь згоди або якої-небудь угоди.

Авторами визнаються і автори похідних (залежних) творів, зок­рема, перекладів, переробок, копій творів образотворчого мистецтва. При цьому для виникнення авторського права на похідний твір не має значення, чи охороняється законом первинний твір. Якщо ж він охороняється законом, то повинна бути отримана згода його автора або іншого володільця прав на твір для використання створеного на його основі похідного твору.

За малолітніх (осіб, які не досягли 14 років), а також повністю недієздатних громадян авторські права здійснюють їх батьки або опікуни, як їхні законні представники. Громадяни, визнані обме­жено недієздатними, можуть здійснювати свої права лише за згодою призначених їм опікунів. Неповнолітні (особи у віці від 14 до 18 ро­ків) здійснюють свої авторські права цілком самостійно.

Володільцями авторських прав на твори науки, літератури і мис­тецтва виступають також юридичні особи, які є правонаступниками авторів творів, володільцями похідного авторського права.

Авторське право на твір, створений спільною працею двох і біль­ше осіб (співавторами), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складаєть­ся з частин, кожна з яких має також і самостійне значення.

Авторське право на колективний твір належить всім авторам, незалежно від ступеня творчого внеску кожного із співавторів і ха­рактеру твору. Питання про використання колективного твору вирі­шується в усіх випадках всіма співавторами на основі одноголосності.

Колективний твір, співавторство може бути нероздільним і роз­дільним. При нероздільному співавторстві твір є одним нерозривним цілим, частини якого не мають самостійного значення. При розділь­ному співавторстві твір є єдиним, однак він складається з частин, що мають самостійне значення, і при цьому відомо, ким з авторів ство­рені ці частини. Визнання співавторства нероздільним означає, що авторські права як на твір в цілому, так і на будь-яку його частину здійснюється співавторами тільки спільно. При роздільному спів­авторстві використання колективного твору в цілому також здійс­нюється за взаємною згодою всіх співавторів. Кожний співавтор вправі самостійно, без згоди інших співавторів, розпоряджатися своєю частиною твору.