4.9. Багатосторонні і двостороння міжнародна співпраця у сфері охорони інтелектуальної власності

У 1993 році в рамках двосторонньої співпраці були підписані договори про співпрацю у сфері охорони промислової власності між

Урядом України та Урядами Російської Федерації та Республіки Білорусь. Ці договори дали змогу значно спростити і прискорити процедуру отримання охоронних документів громадянами країн-учасниць, зокрема, забезпечується можливість подання заявки на отримання охоронних документів безпосередньо до патентного ві­домства іншої країни-учасниці.

У 1998 році у Києві підписана Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Узбекистан про співпрацю у сфері охо­рони прав інтелектуальної власності. У стадії підготовки перебуває аналогічна угода між урядами України і Киргизстану.

Держпатентом України підписані двосторонні угоди про співпра­цю у сфері охорони промислової власності з національними патент­ними відомствами Німеччини, Угорщини, Польщі і Болгарії.

24 серпня 1993 року держави-члени СНД підписали Угоду про співпрацю у сфері охорони авторського права і суміжних прав. Від­повідно до цієї Угоди держави-учасниці погодилися забезпечувати на своїх територіях взаємну охорону авторських і суміжних прав на рівні вимог Всесвітньої конвенції про авторське право в редакції 1952 року, проводити боротьбу з незаконним використанням об'єк­тів авторського права і суміжних прав. Крім того, держави-учасниці зобов'язалися вжити необхідних заходів для розроблення і прий­няття в своїх країнах законів, що забезпечують охорону авторського права і суміжних прав на рівні вимог Бернської конвенції про охо­рону літературних і художніх творів, Римської конвенції про охоро­ну прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, а також Женевської конвенції про охорону інтересів виробників фоно­грам від незаконного відтворення їх фонограм.

Ця Угода набрала чинності б травня 1995 року. Україна ратифікувала Угоду 27 січня 1995 року.

Україна активно співпрацює з Європейським Союзом (ЄС). У 1995 році набрали чинності Угода про партнерство і співпрацю між ЄС та Україною, один з розділів якої регулює правовідносини у сфері охорони інтелектуальної власності, а також Тимчасову угоду між Україною та ЄС про торгівлю і питання, пов'язані з торгівлею.

Органічною частиною міжнародної охорони у сфері авторського права і суміжних прав є директиви Європейського товариства, поло­ження яких істотно впливають на розробку нових міжнародних до­говорів, національних законодавчих актів на різних континентах.

Директива Ради Європейського товариства від 14 травня 1991 року № 91/250 «Про юридичний захист комп'ютерних програм» набрала чинності 1 січня 1993 року. Вона спрямована на уніфікацію охорони комп'ютерних програм, визначення критерію надання охо­рони (результат інтелектуальної творчості).

Копіювання, будь-яке інше публічне розповсюдження оригіналу або копії комп'ютерної програми можливе з дозволу правовласни-ка. Чітко визначені випадки вільного використання комп'ютерних програм (відтворення одного примірника, а також адаптація ком­п'ютерної програми правовласником для використання на певному комп'ютері відповідно до його призначення або для архівних цілей чи для заміни законно придбаного примірника комп'ютерної прог­рами у разі його втрати, пошкодження або непридатності).

Директива Ради Європейського товариства від 27 вересня 1993 року № 93/83 «Про координацію деяких положень авторського пра­ва і суміжних прав, застосованих до радіомовлення через супутники і до ретрансляції по кабельному мовленню» набула чинності з 1 січ­ня 1995 року. В основу цієї Директиви щодо передачі в ефір через супутник і ретрансляції по кабелю покладено принцип передачі че­рез супутник здійснюється тільки в державі-учасниці, в яку сигнали — носії програми вводяться під контролем і відповідальністю органі­зації ефірного мовлення в безперервному ланцюжку передачі, що направляється на супутник і повертається на землю.

Директива передбачає обов'язкову охорону передачі в ефір через супутник з тим, щоб прогалини в охороні, які існували ще в тій чи іншій державі-члені, не могли більше використовуватися на шкоду власника прав. У сфері кабельних передач Директива передбачає необ­хідність для розповсюджувача отримувати дозвіл володільця прав.

У зв'язку з тим, що відмінності між термінами охорони можуть перешкоджати вільному переміщенню товарів, наданню послуг, а також порушувати умови конкуренції, була прийнята Директива Європейського товариства від 29 жовтня 1993 року № 93/98 «Про узгодження термінів захисту авторського права і окремих суміжних з ним прав». Згідно з Директивою авторам надано термін охорони —

70 років після смерті. Що ж до артистів-виконавців, то термін охо­рони їх прав обчислюється 50 роками після дати виконання або піс­ля дати першого законного публічного повідомлення. Права вироб­ників фонограм і відеограм захищаються протягом 50 років з дати фіксації або дати першого законного публічного повідомлення фоно­грами або відеограми. Права організацій ефірного мовлення вичер­пуються 50 роками після першого виходу передачі в ефір.

Зазначені терміни застосовуються до всіх творів, які на момент набрання Директивою чинності ще є охороноспроможними хоч би в одній державі-члені згідно з національним законодавством.

Директива визначає, що режисер-постановник кінематографіч­ного або аудіовізуального твору є автором або одним з авторів.

Директива уніфікує охорону посмертних видань, критичних і нау­кових видань, фотографій.

Чотири роки знадобилося для підготовки Директиви Європей­ського парламенту і Ради Європейського Союзу від 11 березня 1996 року № 96/9 «Про юридичний захист баз даних». У Директиві ви­значено поняття «база даних». її положення торкаються не тільки електронні бази даних, а й бази даних на паперовій основі.

Згідно з положеннями Директиви охороні авторських прав під­лягають: структура баз даних як результат інтелектуальної творчості, їх вибір і розташування. Охорона не поширюється на зміст баз даних.

Для того, щоб конкурент не міг неправомірно привласнити ре­зультати творчої праці і капіталовкладень виробника баз даних, Директива визнає за ним право забороняти виймання і повторне використання частково або повністю вмісту бази даних. Виймання спрямоване на перенесення на іншу основу, а повторне викорис­тання — на всі види надання в розпорядження публіки.

Виробники баз даних можуть включати в них літературні, му­зичні або інші твори, що охороняються авторським правом, тільки за умови дозволу автора або його правонаступників.

Питання охорони інтелектуальної власності дістали своє відоб­раження в Угодах про торговельні відносини між Україною і Швей­царською Конфедерацією, Україною і Сполученими Штатами Аме­рики (1992 p.), у Договорі між Урядом України та Урядом США про співпрацю у сфері науки і технологій (1996р.), а також в Угоді між

Україною і Сполученими Штатами Америки про співпрацю в дослі­дженні та використанні космічного простору в мирних цілях (1996 p.).

Важливим напрямом діяльності Держпатенту, ДААСПу України є співпраця із структурами Європейського Союзу. Представники Держ­патенту і ДААСПу відповідно до Указу Президента України увійшли до складу Ради і Комітету з питань співпраці між Україною і ЄС.

У рамках програм ВОІВ, Європейського патентного відомства і TACIS українські фахівці беруть участь у семінарах, конференціях, виїжджають на стажування до патентних відомств країн-членів ЄС.

У 1999-2000 pp. в Україні була реалізована Програма TACIS «Інтелектуальна власність» у сфері авторського права і суміжних прав. Представники Держпатенту і ДААСПу України беруть участь у роботі міжурядових структур, діяльність яких пов'язана з питан­нями охорони інтелектуальної власності: Українсько-Канадської міжурядової комісії з питань економічної співпраці, Українсько-Аме­риканської міждержавної комісії («Кучма-Гор») і діючого в рамках цієї комісії Українсько-Американського комітету з питань торгівлі та інвестицій. Міжурядової українсько-американської спільної комі­сії із сприяння розвитку торгівлі та інвестиціям, Міжурядової україн­сько-болгарської комісії з питань торговельно-економічної співпра­ці, робочих груп з лібералізації умов взаємної торгівлі між Україною і Республікою Польща, між Україною і Словацькою Республікою.

Держпатентом України налагоджені ділові контакти з націо­нальними патентними відомствами США, Німеччини, Австрії, Ве­ликобританії, Нідерландів, Франції, Чехії, Словаччини, Швейцарії, Югославії, Хорватії і ряду інших країн, ДААСПом України — з ав­торсько-правовими товариствами Німеччини, США, Франції, Греції та інших країн.