5. Особисті немайнові права автора програми, бази даних, інформаційних систем

Закон відносить до особистих (немайнових) прав автора право авторства, право на авторське ім'я, право на недоторканність твору та право на обнародування твору.

Конкретизуючи раніше наведені положення, зазначимо, що ав­тор є суб'єктом абсолютних правовідносин, за якими всі оточуючі особи зобов'язані не порушувати його право.

В свою чергу, вступаючи у правовідносини по використанню ін­формаційних систем, автор (автори) набувають відносні майнові права.

Не можна не відмітити, що авторське право більшості зарубіж­них країн поділяється на ряд повноважень майнового і особистого характеру. Першими за їх виникненням слід називатрі немайнові, або моральні права (droit moral moral right): право авторства, пра­во на ім'я, на назву твору і його недоторканність. Однак основне значення мають виключні права на використання твору і право на гонорар. У зв'язку з цим підкреслимо, що в Україні сьогодні особисті (немайнові) права автора складаються з прав авторства, права на авторське ім'я, право на недоторканність твору і права на обнаро­дування твору.

Право авторства на програми, бази даних та шформаїгДйні системи.

Правом авторства на програми, бази даних та інформаційні сис­теми, як і на будь-який інший об'єкт авторського права, є забез­печена законом можливість особи вважатися автором даного твору і вимагати від інших осіб виконувати вимоги авторського права (ви­знавати права авторства) відповідно до існуючого законодавства.

Назване право може належати лише творцеві програми, бази да­них та інформаційної системи, а не будь-кому іншому і закріплює той факт, що дана особа своєю творчою працею створила конкрет­ний твір. Його виникнення не залежить від того, чи опубліковане твір і чи є підстави для отримання винагороди. Право авторства не відчужується і не передається за договором, воно не переходить у спадщину, тобто є безстроковим. Воно не підлягає майновій оцінці і є невід'ємним від автора правом.

Не слід забувати, що право авторства характеризується як осно­ва для виникнення всіх інших правомочностей автора.

Право співавторства на програми, бази даних та інформаційні системи.

Треба наголосити, що для створення програми, бази даних та інформаційної системи на сьогодні більш характерним є наявність співавторів, яким авторське право повинно належати сумісно, а вза­ємодія співавторів з приводу створеної інформаційної системи може визначатися договором між ними. Кожний зі співавторів зберігає авторське право на створену ним частину, якщо вона має самостійне значення і вправі розпорядитися такою частиною за власним роз­судом (наприклад, творці операційної системи, опису програм, до­поміжних матеріалів, баз знань) і повинні користуватися всім комп­лексом відповідних правомочностей самостійно і незалежно один від одного.

Більш складним може виявитися вирішення питання про автор­ство, якщо одна інформаційна система — назвемо її базовою — надає можливість для створення цілого покоління інформаційних систем з широким діапазоном використання.

Творці вихідних інформаційних систем можуть докладати знач­них зусиль стосовно адаптації базової інформаційної системи, при­стосування її для вирішення комплексу нових проблем і виконання нових функцій.

Зрозуміло, в цих умовах не можна позбавити творців базової ін­формаційної системи відповідних прав, оскільки нові інформаційні системи суттєво залежать від першої.

Право на авторське ім'я (назву).

Зазначення імені автора при використанні твору обов'язкове в усіх випадках. Існують винятки, хоча до програми, бази даних та інформаційної системи вони навряд чи можуть мати відношення.

З правом авторства нерозривно пов'язано право на авторське ім'я, яке по суті є конкретизацією права авторства і представляє собою забезпечену законом можливість опублікувати твір під своїм ім'ям, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без зазначення імені (анонім­но). Автор, який створив програму, базу даних, інформаційну сис­тему, здійснює право на ім'я, випускаючи її у світ.

Без згоди автора ніхто не може вносити до програми, бази даних, інформаційної системи будь-які зміни у позначені його імені. Мож­ливим є варіант, коли група співавторів домовиться між собою ви­пускати інформаційну систему без зазначення імен авторів, вико­ристовуючи спеціальну назву.

На основі переліченого, право на ім'я автора програми, бази да­них, інформаційної системи можна тлумачити як право визначати форму зазначення імені автора: під своїм ім'ям, під умовним ім'ям (псевдонімом) або анонімно.

Право на недоторканість твору і контроль за його дотриманням,

Право на недоторканність твору визначається як право проти­діяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити чес­ті та репутації автора.

Це означає, що при виданні або будь-якому іншому використанні твору, забороняється без дозволу автору (авторів) та його правона­ступників вносити будь-які зміни як до самого твору, так і до йогс назви та позначення імені автора.

Не слід допускати без дозволу автора супроводження програми, бази даних, інформаційної системи передмовами, післямовами, ко­ментарями, будь-якими іншими поясненнями, скороченнями чи до­повненнями твору.

Таким чином, право на недоторканність (цілісність) програми, бази даних, інформаційної системи слід визначити як право на за­хист як самих цих понять, так і їх назви від всілякого роду пере­кручень, спотворень або інших посягань, що може завдавати шкоди честі та репутації автора. Наведене підтверджується п. 4 ст. 13 За­кону «Про авторське право і суміжні права».

Слід зазначити, що право на недоторканність програми, бази да­них, інформаційної системи згідно Закону є особистим немайновим правом, але спадкоємці також наділяються цим правом, а особи, які використовують твори, що стали суспільним надбанням, зобов'язані також дотримуватись вимог недоторканності твору.

За загальним правилом контроль за дотриманням вимог щодо недоторканності твору здійснює Державне агентство України з ав­торських і суміжних прав, але для розглядаємого об'єкту доцільно створити спеціальне Українське агентство з правової охорони прог­рам для ЕОМ, баз даних, топологій інтегральних мікросхем, інфор­маційних та експертних систем. Необхідність появи такого спеціаль­ного агентства є зрозумілою і актуальною, — вона обґрунтовувалась при розгляді питання про суб'єктивні права автора інформаційної системи.

Право автора на недоторканність полягає і в тому, що переклад програми, бази даних, інформаційної системи з однієї мови на іншу з метою випуску у світ слід дозволяти лише за згодою автора або його правонаступників і на підставі договору. При цьому переклад може здійснюватись лише за умови збереження цілісності та змісту твору.

Право на обнародування твору.

За Законом про авторське право обнародування твору — це дія, що надає твору доступності для публіки, якими б засобами це не до­сягалось. Інакше це істотне особисте немайнове право автора нази­вається правом випуску твору у світ. Відповідно до Закону програму, базу даних, інформаційну систему можна вважати випущеною у світ (опублікованою, обнародуваною), якщо вони будь-яким способом повідомлені невизначеному колу осіб.

У літературі відмічається, що твір може бути випущений у світ різними способами, але суттєвим є те, що його зміст повідомлений невизначеному колу осіб і те, що не вважається випуском у світ ін­формація про твір з викладенням його короткого змісту або повідом­лення вузькому колу осіб. Ті самі положення знайшли своє відобра­ження в Законі «Про авторське право і суміжні права».

Дещо іншу позицію має з цього приводу російське законодавство.

Випуск у світ програми для ЕОМ або бази даних, наприклад, від носиться до майнових прав автора. Доцільність такого трактуванню відносно інформаційних систем необхідно ще детально проаналізу­вати, але така перспектива є досить обґрунтованою.

Оскільки за діючим законодавством, передусім автору чи іншій особі, що має авторське право, належить виключне право на вико­ристання твору в будь-якій формі і будь-яким способом, доцільним буде першочергово звернутись до аналізу самого поняття «виключне право».

Сучасна юридична думка характеризує виключне право, як пра­во, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (лі­цензії), за винятком випадків, встановлених Законом про авторське право.

Аналогічну позицію в цьому питанні займали й інші автори, які обґрунтовували введення і використання цього поняття.

6. Виключні права автора та інших осіб, які мають авторське право на програми, бази даних та інформаційні системи

У Законі «Про авторське право і суміжні права» від 1994 р. до виключних прав автора або іншої особи, яка має авторське право, належить право дозволяти або забороняти:

• відтворення творів;

• публічне виконання і публічне сповіщення творів;

• публічний показ;

• будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі вже переданих в ефірі творів, якщо воно здійснюється іншою організацією;

• переклади творів;

• переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

• розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здачі в найом чи у прокат та іншої пере­дачі до першого продажу примірників твору;

• здачу в найом після першого продажу, відчуження іншим спо­собом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина;

• імпорт примірників твору.

Більшою або меншою мірою всі перераховані виключні майнові права належать і автору програми, бази даних, інформаційної сис­теми з урахуванням особливостей їх як об'єктів. Крім того, цей пе­релік не є вичерпним і може доповнюватись.

Найбільш суттєві для інформаційних систем виключні майнові права слід сформулювати таким чином:

• відтворення інформаційної системи (повне або часткове) в будь-якій формі і будь-якими способами;

• розповсюдження інформаційної системи;

• модифікація інформаційної системи, втому числі переведення інформаційної системи з однієї мови на іншу;

• право відтворення програми, бази даних, інформаційної системи. Відтворення інформаційної системи — це виготовлення одного

або більше примірників інформаційної системи в будь-якій матеріал­ьній формі, а також запис інформаційної системи для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (включаючи цифрову), оптич­ній або іншій формі, яку читає машина, де примірник — це резуль­тат будь-якого відтворення твору.

Здійсненню права публічного сповіщення у сфері створення ін­формаційної системи більше відповідає така передача в ефір або по проводах зображень і (або) звуків інформаційної системи, коли за­значені зображення чи звуки можуть бути сприйнятими невизна-ченим колом осіб.

Автор (автори) оригіналу інформаційних систем може сам пере­класти свій твір іншою мовою, тобто здійснити авторський переклад.

Вважається, що при цьому можливо збереження загального пра­вила про те, що за наявності авторського перекладу ніхто інший не може перекладати цей твір тією ж мовою. Можливі тут й автори­зовані переклади.

Модифікація програм, баз даних, інформаційних систем.

Вочевидь є необхідність віднести будь-яку модифікацію програ­ми, бази даних, інформаційних систем (переробку твору) до виключ­них майнових прав автора. Така модифікація може мати місце лише за згодою автора чи його правонаступників.

Розповсюдження програм, баз даних та інформаційних систем.

Особливо гостро постає питання щодо розповсюдження таких творів як програма, база даних, інформаційна система шляхом про­дажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здавання в найом чи у прокат, іншої передачі їх до першого продажу.

Відповідно до Закону «Про авторське право і суміжні права» роз­повсюджувати чи будь-яким іншим способом поширювати до пер­шого продажу свій твір може лише автор або його правонаступник чи інші особи, але тільки з дозволу автора чи його правонаступників. Проте, після першого продажу програми, бази даних, інформаційної системи згідно з даним правилом право автора чи його правонаступ­ників на розповсюдження твору вичерпується. Щодо творів, зафік­сованих у формі, яку читає машина, це право зберігається за авто­ром чи їх правонаступниками також після першого продажу чи відчуження в інший спосіб.

Практичну значимість це набуває у зв'язку з тим, що програму, базу даних, інформаційну систему після її першого продажу може здавати в найом власник твору.

Як передбачається Законом «Про авторське право та суміжні пра­ва» , зазначений перелік не є вичерпним, тому автор програми, бази даних, інформаційної системи має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір в інші способи.