9. Держава як суб'єкт авторських прав у сфері створення і використання програм, баз даних та інформаційних систем

Слід зазначити, що держава може стати суб'єктом зазначених прав на програми, бази даних, інформаційні системи у чітко визна­чених законом випадках.

Держава є суб'єктом первісного права у випадку примусового ви­купу авторського права у автора та його спадкоємців. Такий викуп припускається у випадку суспільного інтересу до використання тво­ру, його охорони, що не забезпечує чи не може забезпечити сам автор (автори) або його спадкоємці. Для викупу в кожному випадку прий­мається постанова Уряду.

Особливе право держава набуває на авторські твори, які прого­лошено її здобутком.

Це право не може бути віднесено до первісних, оскільки твір не тільки створений заздалегідь до оголошення його здобутком держа­ви (інакше воно могло бути тільки викупленим у автора чи його спад­коємців), але й термін дії авторського права по відношенню до нього закінчився. Це право не може бути віднесеним і до похідного права, оскільки тут немає ніякого правонаступництва. Зміст проголошен­ня твору здобутком держави полягає в тому, що цим підкреслюється віднесення твору до переліку видатних, епохальних творів людсь­кого генію. Органи держави забезпечують особливу охорону їх недо­торканності, видання та відтворення.

Держава може визначати долю доходів, що отримуються від його використання.

10. Користувач (або споживач) інформації як учасник відносин у сфері використання інформаційних систем

Не слід забувати, що сьогодні йдеться про те, що інформаційна система є не тільки продуктом інтелектуальної діяльності, але й про­дуктом матеріального виробництва і може безпосередньо викорис­товуватись в процесі ринкових відносин. У попередньому розділі вже висловлювалася пропозиція щодо об'єднання всіх положень, які характеризують цей бік проблеми в єдиний закон, визначивши су­б'єктний склад відносин власності, володіння і користування у сфері використання інформаційних систем.

Особливе місце серед учасників відносин у сфері використання інформаційних систем слід відвести користувачу (або споживачу) інформації, який звертається до інформаційної системи чи до посе­редника з метою отримання необхідної йому інформації і користу­ється нею, а також користувачу інформаційною системою, технології та засобів її забезпечення.

Користувачами інформаційної системи, технології і засобів їх за­безпечення можуть виступати фізичні, юридичні особи і держава.

Користувачем інформаційної системи сьогодні виступає і держав­не підприємство, що здійснює право користування як елемент права повного господарського відання, і державна установа через опера­тивне право управління.

На підставі вище викладеного можна зробити певні висновки.

1. В умовах розвитку ринкових відносин в Україні з'явилася і продовжує розвиватися тенденція відокремлення інформацій­них суспільних відносин, які на теперішньому етапі потре­бують детального правового регулювання.

2. Суб'єкти авторського права у сфері використання програм, баз даних, інформаційних систем розрізняються як суб'єкти пер­вісного і похідного прав. До перших відносяться автори і спів­автори, причому співавторство є більш характерним при ство­ренні інформаційних систем і повинно ґрунтуватись на угоді між співавторами; до других — ті, хто отримує право на твір за волевиявленням авторів.

1. Охорона інформаційних систем авторським правом потребує розробити спеціальний закон, в якому слід врегулювати всі питання, пов'язані з суб'єктами авторського права на інфор­маційні системи, їх правами та обов'язками.

2. Програми, бази даних, інформаційна система як продукти ма­теріального виробництва можуть безпосередньо використову­ватися у процесі ринкових відносин. Всі положення, які ха­рактеризують цей бік проблеми слід об'єднати в єдиний закон, визначивши суб'єктний склад відносин власності, володіння і користування у сфері використання інформаційних систем без урахування відносин, які повинні регулюватися Законом України «Про авторське право і суміжні права».