Розділ VI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 20. Міжнародна інформаційна діяльність

Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної інформації те міжнародна інформаційна діяльність регулюються згідно з чинним зако­нодавством.

Стаття 21. Міждержавний обмін науково-технічною інформацією

1. Міждержавний обмін науково-технічною інформацією здійснюється відповідно до угод, підписаних Україною.

2. Держава забезпечує відкритий і рівноправний доступ своїх громадян і громадян держав — партнерів за угодами до інформаційних ресурсів спільного користування.

3. Уряд України визначає національний інформаційний центр, який координує міждержавний обмін науково-технічною інформацією.

Стаття 22. Діяльність іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні в сфері науково-технічної інформації

Іноземні юридичні та фізичні особи, а також особи без громадянства можуть інвестувати розвиток сфери науково-технічної інформації України відповідно до чинного законодавства.

Стаття 23. Забезпечення суверенітету України в сфері науково-технічної інформації

Суверенітет України у сфері науково-технічної інформації забезпечується:

організацією та державною підтримкою власних інформаційних сис­тем і наданням для них можливостей шукати, фіксувати, отриму­вати, оброблювати і поширювати в інтересах суспільства науково-технічну інформацію, вироблену в Україні або в інших країнах світу;

встановленням власності держави на ресурси науково-технічної інфор­мації, що формуються за рахунок коштів бюджету;

створенням і розвитком національної системи науково-технічної інфор­мації;

організацією доступу інших держав до інформаційних ресурсів Ук­раїни на основі укладання угод та договорів про їх спільне викорис­тання, ліцензуванням і квотуванням науково-технічної інформації, яка може бути використана за межами України для виготовлення зброї, військової техніки, наукоємної продукції;

організацією належної системи охорони та зберігання інформації.

Положення про дистанційну освіту (ДО) в Україні

Розділ «Інтелектуальна власність і комп'ютерне Авторське право»

Основні поняття

Інтелект — це здатність людини генерувати нову інформацію

Творчість — це ціленаправлений процес пошукової діяльності люди­ни, результатом якої є щось якісне нове, з притаманною йому неповтор­ністю, унікальністю, оригінальністю тощо.

Інтелектуальна власність ( IB) — це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій, інформаційно-тех­нологічній, комп'ютерній та інших сферах, які є об'єктом цивільно-пра­вових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпо­ряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Інтелектуальна власність може бути: майнова і немайнова.

Майнова IB — це право, що виникає у творця на досягнутий резуль­тат інтелектуальної, творчої діяльності, подібне до права власності, яке виявляється в особи, працею якої створено матеріальну річ ( пристрій, прибор, комп'ютер, програма, база даних і знань, система управління, курси з ДО, СППР, АСУ, нові інформаційні технології тощо). Можна ска­зати, що це економічний результат інтелектуальної праці людини.

Немайнова IB — це сукупність особистих моральних, психологічних, логічних, духовних (немайнових в розумінні економічних) тощо прав люди­ни, які не можуть відчужуватися від їх власника внаслідок самої природи.

IB може бути представлена такими засадами:

• Авторське право і суміжні права

• Право на об'єкти промислової власності

• Право на нетрадиційні об'єкти IB

Авторське право і суміжні права - це комплекс відносин, які вини­кають у зв'язку зі створенням і використанням літературних, музичних, художніх, кінематографічних творів, а також наукових праць у тому числі програм для ЕОМ, баз даних та знань СППР, АСУ, HIT тощо.

Суміжні права — це права на такі об'єкти, як виконавська діяльність артистів, фонограми, постановки, передачі організацій ефірного і кабель­ного мовлення тощо.

Промислова власність (ПВ) — це твори людини у будь якій сфері її діяльності, які оцінюються передусім з позицій промислової значущості, економічної ефективності, отримання прибутку під час їх використання у виробничій діяльності. Об'єктами ПВ є винаходи, корисні моделі, про­мислові зразки, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, гео­графічні вказівки походження товарів тощо.

Винаходи — це нові розв'язки окремих задач, які ґрунтуються на влас­тивостях або законах матеріального світу, тобто винахід передбачає нове використання згаданих властивостей або законів, пізнаних одночасно з винаходом або раніше.

Наукове відкриття — це визнання явищ, властивостей або законів матеріального світу, які досі не були пізнані і не допускали перевірки.

На об'єкти ПВ можуть видаватися патенти, які захищають зміст тих рішень, які відшукані авторами.

Право на нетрадиційні об'єкти IB — це правова охорона таких ре­зультатів інтелектуальної діяльності як, наприклад, сорти рослин, топо­графії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця (секрети вироб­ництва, зокрема ноу-хау) тощо.

Сьогодні в Україні вже діє 31 законодавчий, 25 підзаконних і більше 50 відомчих нормативно-правових актів та законів у сфері охорони IB. Основні з них це «Про власність», «Про авторське право і суміжні права», «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію», «Про захист ін­формації в автоматизованих системах», «Про професійних творчих пра­цівників та творчі спілки», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про національну програму інформатизації».

У нинішніх умовах, коли відбувається неухильна інформатизація су­спільства, бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій (СІТ).

коли жодна галузь науки і промисловості не може обійтися без викорис­тання комп'ютерних програм (баз даних та знань, курсів з ДО тощо), у розробку яких вкладаються великі кошти, необхідне інтегроване забез­печення їх правової охорони.

Право на використання комп'ютерних програм (КП) є ринковим това­ром, використання КП дозволяє одержувати значну суспільну користь. Особливо важливу роль КП відіграють у забезпеченні національної безпеки країни, в розвитку її економіки, підвищення науково-технічного рівня, освіти тощо.

Основною формою охорони КП — є авторське право або комп'ютерне авторське право (КАП).

В Україні охорона КП здійснюється відповідно до закону України «Про авторське право і суміжні права», що відповідає вимогам міжнародних конвенцій та угод.

Правова охорона КП може здійснюватися не лише нормами авторсь­кого права, а й патентним правом, договірним правом, законодавством про недобросовісну конкуренцію, про охорону комерційних таємниць тощо.

В Україні існує Державне Агентство з авторських і суміжних прав, яке в основному опікується охороною КП нормами авторського права, а також Держкомітет України з питань науки та IB, Державне патентне відомство, Комітет з IB, Департамент IB при Міносвіти України, Держкомітет по стан­дартизації, метрології та сертифікації.

На міжнародному рівні створена Всесвітня організація інтелектуальної власності з авторського права.

В Україні існує багато можливостей стосовно законного захисту IB і КАП, наприклад: Авторські договір зі штатним або позаштатним пра­цівником, Авторське свідоцтво, Патент, Контракт, Ліцензійний договір (Ліцензія), Свідоцтво про реєстрацію, Акт або протокол спеціальної ко­місії, Свідоцтво про спадщину, Свідоцтво стосовно майнових прав, Рецен­зія провідних фахівців, Угода, Бізнес-план тощо.

Для інформування і пошуку потрібної інформації стосовно питань IB і КАП розробники данного Положення розробляють і впроваджують пе­редплатний сайт «ІВ в КАП» для поточного інформування, обміну інфор­мацією, електронного дистанційного навчання, проведення консультацій, дискусій, пересилки користувачам необхідних електронних нормативних документів, підручників тощо. Споживачам сайту надається можливість користуватися експертно-аналітичним та пошуковим блоком Вебсайту для оперативного консультування з питань IB і КАП.

В.МЛнтонов

Проект

Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від « » 200 р

№