134. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в корпораціях.

Корпорація – це зареєстроване п-ство, які створюють для здійснення комерційної або виробничої д-сті, має право юрид. особи та капітал, який розподіл. між акціями. Процес формув. капіталу баз. на випуску акцій, які придбав. як фіз.. так і юрид. особи і відповідно встановл. акціонерами. За обсягами д-сті корпорації домінують в діловому світі. Переваги корпорації: - значні обсяги наявних ресурсів; - обмеж. відповід. акціонерів; - проста с-ма передачі власності; - довга тривалість існування. Недоліки: вимога відкритості інф-ції; - подвійність оподаткування; - жорстке держ. регулюв. (антимоноп. регулювання). Корпорація як юрид. особа зобов’яз. вести облік в повному обсязі і відповідно до всіх встановл. вимог. У службі бух-ї відкрив. рахунки, що накопичують інф-ю про виробничу д-сть, структуру капіталу, наявність заборгованості, суми отр. доходів і витрат за зв. період та ін.. Для обліку формування та змін у капіталі корпорації використ. пасивний рах-к «Акціон. капітал». Елементом акціон. капіталу є акція, яка засвідч. право пайової власності корпорації. На практиці розріз. прості і привілейов. акції. Продаж акцій із встановл. номіналом за готівку відображ. в бухг. обліку записом: Д-т рах.а "Грош. кошти" - на суму отр. від реаліз. акцій грош. коштів; Кредит рах. "Акціон. капітал" - на номін. вартість випущ. акцій Кредит рах. "Додатк. капітал" - на різницю між вартістю реаліз. і номін. вартістю акцій. Тому у разі продажу власних акцій за ціною нижчою від ціни їх придб., бухг. провед. буде таким: Д-т рах. "Грош. кошти" - на суму грош. коштів, отр. від реаліз. акцій; Д-т рах. "Внесений капітал, операції з власними акціями" - на суму різниці між вартістю реалізації та вартістю придбання власних акцій (в межах кредит. сальдо цього рахунка); Д-т рах. "Нерозпод. прибуток" - на суму перевищ. різниці між вартістю реалізації та вартістю придб. над кредитовим сальдо рах. "Внесений капітал, операції з власними акціями"; Кредит рах. "Портфель власних акцій" - на купів. вартість реаліз. акцій.

129. Методика розрахунку лізингових платежів та їх облік.

Методика розрахунку суми орендних платежів передбачає: 1) оцінювання комісією майна і складання відповідного акта оцінки майна, що передається в оренду із зазначенням терміну служби основних засобів.мУ цьому разі не йдеться про обов’язкове встановл. терміну служби з метою амортиз. згідно з вимогами П(С)БО 7 “Осн. засоби”. Зазначений термін служби має рекомендац. характер і використов. лише усередині п-ства, тому що є конфіденційною інф-цією; 2) розрахунок на підставі затвердж. акта з оцінювання майна (шляхом прямолінійного методу) суми планових лізинг. платежів; 3) метод ануїтету застосов. лише до орендних платежів. Оцінювання комісією об’єкта лізингу та склад. відпов. акта, що передається в оренду із зазначенням терміну служби основних засобів Етап 1 Розрахунок на підставі затвердженого акта суми запланованих лізингових платежів Етап 2 Застосування методу ануїтету до разрахункових на другому етапі лізингових платежів Етап 3 Особливу увагу слід приділити орендній ставці. Вона має формуватися з урахуванням рівня інфляції, банківського відсотка за кредитами й обов’язково рівня рентабельності. Звичайно, орендар з метою придбання основних засобів може залучати банківські кредити, відсоток за якими відображає його додаткові фінансові витрати. Економічнa привабливість оренди може оцінюватися як порівняння орендної ставки і банківського відсотка. Такий підхід дасть змогу ефективно використати ті виробничі потужності, що простоюють, і перерозподілити частину прибутку між орендарем і орендодавцем. Крім того, підприємство зможе гнучко реагувати на негативні чинники зовнішнього впливу – рівень інфляції і розмір банківського відсотка. За П(С)БО 14 “Оренда”, застосування методу розрахунку теперішньої вартості мінімальних орендних платежів дає орендареві змогу заздалегідь визначити і спланувати фінансові витрати на лізингову операцію, орендодавцю – очікувані фінансові доходи. Ми згодні із цим твердженням, але хочемо зауважити, що це ідеальна модель, а на практиці у формулу розрахунку варто б було додати показник індексу інфляції (але при цьому можливість його застосування повинна бути зазначена в угоді). При цьому лізинговий платіж за певний період (місяць) буде дорівнювати добутку платежу за попередній період та індексу інфляції того періоду, за який він визначається. Коли ж необхідно визначити платежі за конкретний проміжок часу, то можна підсумувати одержані результати розрахунків або помножити перший платіж на добуток індексів інфляції за розрахунковий період. Осн. складовою розрах. величини лізинг. платежів є амортиз. майна. Особлив. нарахув. амортиз. визначає амортизац. політика, яку здійсн. учасники лізинг. угоди. Усе, що пов’яз. з амортиз. об’єктів лізингу, безпосер. залежить від термінів лізинг. угоди, графіків платежів, регулюв. викупу майна за залишк. вартістю, системи обліку лізинг. майна, пільг для інвесторів, лізингодавців та лізингоодержувачів. Розрах. заг. суми лізинг. платежів певного звітн. періоду матиме такий вигляд: ЛП = АВ + ПКР + ЛМ + СС + ДП, (2) де ЛП – заг. сума лізинг. платежів; АВ – сума, що відшкодовує вартість лізинг. майна за період дії угоди (амортизац. відрахування, що належ. лізингодавцю); ПКР – плата за кредитні ресурси, використ. лізингодавцем для придб. об’єкта лізингу; ЛМ – лізинг. маржа (комісійна винагорода лізингодавця); СС – сума, що виплач. за страхув. лізинг. майна, за умови його страхування лізингодавцем; ДП – плата за додатк. послуги, надані лізингоодержувачеві згідно з угодою. У бухг. обліку такі витрати доцільно обліков. у складі фін. витрат лізингодавця на рахунку 95 “Фін. витрати” (зокрема, відсотки за отр. кредит – за дебетом рах. 951 “Відсотки за кредит”, витрати на страхув., транспортув. об’єкта лізингу тощо – за дебетом рах. 952 “Інші фін. витрати”). Якщо під-ство не використ. клас рахунків 9 “Витрати д-сті”, такі витрати рекомендуємо узагальн. за дебетом рах. 85 “Ін. затрати”. У податк. обліку ці витрати лізингодавець повинен вкл. до складу валов. витрат за першою подією (або за фактом оплати, або в момент їх виникн.). А в момент поверн. лізингоодержувачем таких витрат (у складі лізинг. платежів) лізингодавець віднос. ці суми на валові доходи. Вважаємо, що обґрунтов. і правил. для лізингодавця буде таке відображ. в бухг. обліку лізингових платежів: − суми компенсації (погашення) вартості -- за кредитом рах. 161 “Заборгов. за майно, що передане у фін. оренду” і за дебетом рах. 377 “Розрах. з ін. дебіторами”; − суми винагороди (відсотки) від здачі майна у фін. лізинг – за кредитом рах. 732 “Відсотки одержані”, 742 “Дохід від реаліз. необор. активів”, 703 “Дохід від реаліз. робіт, послуг” та за дебетом рах. 373 “Розрах. за нарах. доходами”; − суми компенсації витрат лізингодавця (якщо такі є) – відсотків за отр. кредит, витрати на страхування, транспортув. об’єкта лізингу тощо – на рах. 733 “Ін. доходи від фін. операцій” та за дебетом рах. 373 “Розрах. за нарах. доходами”.