106. Облік наданих знижок і повернення проданих товарів

Одним із поширених способів стимулювання збуту є застосування гнучкої системи знижок. Знижки, що надаються покупцям, можна поділити на дві групи:1) торговельні знижки стимулюють збільшення обсягів реалізації, це знижка з ціни. 2) грошові знижки надаються з метою стимулювання дострокового платежу, це цінова поступка.У зарубіжній практиці для обліку знижок використовуються два методи — валовий та чистий . Валовий метод є найбільш вживаним. Суть його полягає в тому, що дебіторська заборгованість і дохід від реалізації відображаються на загальну (валову), без урахування знижки, суму. Знижки будуть відображатися тільки у разі надходження оплати протягом терміну дії знижки . Вважається, що застосування чистого методу є більш виправданим, оскільки грошова знижка майже завжди використовується покупцями і він більше відповідає принципу обачності: активи і доходи оцінюються за найменшою із можливих вартостей. Тому на рахунках бухгалтерського обліку і у фінансовій звітності дебіторська заборгованість і дохід первісно фіксуються за вирахуванням знижки, а у разі невикористання покупцем наданої можливості, з'являється запис:Д-т «Рахунки до отримання» К-т рахунку «Втрачені знижки за оплату в строк» Облік повернення проданих товарів Неякісний товар може бути повернений покупцем або уцінений. Для відображення повернених й уцінених товарів застосовується спеціальний рахунок «Повернення реалізованих товарів і уцінка», використання якого дає можливість накопичувати інформацію про такі випадки.Кожний випадок повернення або уцінки фіксується записом: Д-т «Повернення реалізованих товарів і уцінка» К-т рахунку «Грошові кошти (або Рахунки до отримання).

Знижки, що надаються покупцеві можна поділити на 2 групи:

1. торгівельні – стимулюють збільшення обсягів реалізації, тобто це є знижка від ціни. Розмір запропонованої знижки може змінюватися залежно від обсягу реалізації.

2. Грошові – надаються з метою стимулювання дострокового платежу.

Нап-д: продавець дозволяє провести оплату протягом 60 днів, а при оплаті протягом 10 днів, йому надається знижка в розмірі 5%. Це позначається умовою: 5/10, n/60.

Є 2 методи відображення грош-х знижок в БО: аловий – є найпоширенішим;чистий - при використанні цього методу вважається, що якщо покупець не скористався знижкою, то він несе покарання у вигляді штрафу за отримання товару в кредит, а не за готівку. Застосування «чистого методу» є більш виправданим, оскільки знижка майже завжди використовується покупцями.

107. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ТА ОБЛІК РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВЗдійснюючи продаж у кредит, підприємство бере на себе ризик того, що деякі покупці ніколи не сплатять своєї заборгованості. У зв’язку з цим у заруб. Компаніях створюється РСБ на основі двох методів : 1) метод процента від чистої реалізації в кредит; 2) залежно від терміну давності дебіторської заборгованості.Метод процента від чистої реалізації в кредит Метою цього метода є вимірювання витрат, що виникли в результаті сумнівної дебіторської заборгованості.Сума витрат на сумнівну заборгованість за поточний рік визначається за цим методом, виходячи із обсягів чистої реалізації в кредит та питомої ваги збитків від сумнівної заборгованості, взятих не менше ніж за три минулих роки.Метод оцінки рахунків залежно від терміну давності дебіторської заборгованості вважається більш науково обґрунтованим, оскільки чим старішою є дебіторська заборгованість, тим більша вірогідність перетворення її в безнадійну. При використанні цього методу ставиться запитання: «Яка частина дебіторської заборгованості не буде оплачена!»

Здійснюючи продаж у кредит п-ство бере на себе ризик того, що деякі покупці ніколи не сплатять свою заборгованість. В міжнародній практиці застосовується 2 методи підрахунку резервів на покриття сумнівних боргів:

1. метод прямого списання – він застосовується рідко, оскільки неможливо визначити відразу коли заборгованість є безнадійною по конкретних сумах. Незважаючи на свою простоту даний метод призводить до порушення принципу відповідності, оскільки безнадійну заборгованість відносять на збитки того звітного періоду в якому її було виявлено, а не в якому було реалізовано продукцію чи товар.

2. метод нарахування резерву, який поділ. на: а) метод у процентах від нетто-реалізації; б) метод залежно від терміну давності ДЗ.

Метод у процентах від нетто-реалізації полягає в тому, що визначається середній відсоток втрат за сумнівними боргами за 3 роки.

Метод оцінки залежно від терміну давності ДЗ – вважається більш науково обґрунтованим, оскільки чим старшою є ДЗ тим більша вірогідність її перетворення в безнадійну заб-сть. Для визначення розміру сумнівної заборгованості «Рах. до отримання» у розрізі покупців ранжуються за термінами давності.