81.Сутність бюджетування, види бюджетів.

Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням отримав назву – бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна віднести:

-  короткостроковість (до одного року);

-  внутрішню спрямованість;

-  високий рівень конкретизації;

-  тісний взаємозв’язок з контролем та аналізом відхилень.

Система бюджетування на підприємстві базується на концепції центрів і обліку відповідальності.Загальний бюджет являє собою скоординований по всіх підрозділах або функціям план роботи для організації в цілому. Він складається з двох основних бюджетів – операційного і фінансового бюджетів та допоміжних.

Операційний бюджет – це сукупн. бюджетів затрат i доходів, які забезп. складання бюджету прибутку.До операц. бюджетів належ.: 1) бюджет продажів; 2)бюджет в-цтва; 3) бюджет прямих матер. затрат; 4) бюджет прямих витрат на оплату праці; 5) бюджет виробн.. накладних затрат; 6) бюджет комерц. витрат; 7) бюджет управлінських витрат;

Фінансовий бюджет – сукупність бюджетів, які відображають заплановані кошти і фінансовий стан підприємства.Фінансовий бюджет складається з:

1) бюджету доходів та витрат;

2) бюджету руху грошових коштів;

3) бюджетного балансу.

Допоміжні бюджети:

- інвестиційний бюджет;

- бюджет руху дебіторської та кредиторської заборгованості.

87. Методика складання бюджету витрат на збут.

Бюджет витрат на збут – плановий документ, у якому наведено постійні зміни, пов’язані зі збутом продукції в бюджетному періоді. Цей бюджет складається, виходячи з бюджету продажу. Бюджет продажу – операційний бюджет який містить інформацію про запланований обсяг продажу, ціну і очікуваний дохід від реалізації кожного виду продукції, на основі рах. 46.

76.Суть м-ду „стандар-кост” і відмін від нормат. М-д обл в-т -це спосіб аналіт груп-ня в-т у бух реєстрах з метою визнач с/в прод (роб, пос).Суть його полягає у веденні обл в-т протягом звітн пер у розрізі встанов стандартів і відхил від них. Розроб стан-ти аналог нашим (у норм м-ді), які явл собою допустиму велич втрачання матер, труд, грош рес на од виготов прод. Стан-кост відрізн від нормат:1)відхил факт в-т від нормат, які мають місце при норма. м-ді, спис на с/в прод, що удорожчує її, тоді як при станд-кості ці відхил спис на винни осіб, які їх і відшкод.А при невстан винув ці відхил спис за рах приб.2) Нормат м-д передб веден обл в-т у зв’язку зі змінами норм, тоді як станд-кост такого обл не предб, оск у розвин країнах виходять з таких міркувань, що розробл стандарти повинні відпов факт в-м і навпаки, тому якщо є відхил, то вваж що стандарт розроб неправил.3)Застос норм м-ду в У регламен відповід інструкц і полож розробл по кожн галузі, тоді як застос станд-косту не реглам жодним докум, оск стандарти розроб кож п-вом самост.Вивчення обох систем обліку дозволяє зробити висновок, що між ними багато спільного. Так, загальними принципами для обох систем обліку є: - Попереднє (до початку звітного періоду) складання нормативних калькуляцій на основі встановлених норм (стандартів) витрат ресурсів за окремими статтями витрати - Систематичне узагальнення і аналіз відхилень, що виникли з метою використання інформації для усунення негативних явищ у виробничому процесі та управління витратами; - Універсальність і можливість застосування при будь-якому методі обліку витрат і способі калькулювання собівартості продукції. Однак між цими системами обліку, є також відмінності, які полягають у тому, що, при системі обліку стандарт-кост, на відміну від вітчизняної системи нормативного обліку, відокремлений облік змін самих норм витрат не ведеться. Попередньо обчислені норми витрат розглядаються як твердо встановлені ставки з тим, щоб привести фактичні витрати у відповідність зі стандартами шляхомвмілого керівництва виробництвом. При виникненні відхилень стандартні норми не змінюють. Вони залишаються відносно постійними на весь встановлений період, за винятком серйозних змін, викликаних новими економічними умовами. При цій системі стандартні витрати списуються безпосередньо на рахунки виробництва. Крім того, на відміну від стандарт-коста вітчизняна система нормативного обліку зосереджена на виробництві і не орієнтована на процес реалізації, що утруднює розробку та обгрунтування продажних цін на вироби.