- •Предмет і функції філософії.
- •2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •4.Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм.
- •5. Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •8. Атомістичне вчення в Стародавній Греції.
- •10. Суспільно-політичні погляди Аристотеля.
- •11. Філософія в Стародавньому Римі. Епікуреїзм. Стоїцизм. Сенека.
- •12. Християнська філософія епохи Середньовіччя. Патристика.
- •13. Номіналізм і реалізм в філософії Середньовіччя.
- •14. Вчення ф.Аквінського.
- •15. Природознавчі досягнення епохи Відродження. Філософські погляди д.Бруно, м.Кузанського. Соціальні теорії епохи Відродження.
- •16. Наукова революція хуіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •17. Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •18. Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •19. Раціоналізм Декарта.
- •20. Вчення про субстанцію в філософії б.Спінози.
- •21. Філософія д.Локка.
- •22. Погляди ш.Монтеск’є.
- •23. Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.
- •24. Французькі матеріалісти 18 ст.
- •25. Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі, д.Юма.
- •26. Трансдентальний ідеалізм і.Канта.
- •27. Етика і.Канта.
- •28. Філософія г.Гегеля.
- •29. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •30. Філософія життя (Шопенгауер, Ніцше)
- •31. Історичні умови виникнення марксизму
- •32. Сутність філософії марксизму.
- •33. Марксизм XX ст.
- •35. Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •36. Особливості і основні напрямки світової філософії XX ст.
- •37. Ідея несвідомого і психоаналіз з.Фрейда. Неофрейдизм.
- •38. Філософія екзистенціалізму.
- •39. Буття і час у філософії Хайдеггера
- •40. Релігійна філософія XX ст. Неотомізм. Персоналізм.
- •41. Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •42. Позитивізм о.Конта.
- •43. Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап).
- •44. Пост позитивізм (к.Поппер)
- •45. Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •46. А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •47. Стадії суспільного розвитку у.Ростоу. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства.
- •48. Прагматизм
- •49. Франкфуртська школа. Неомарксизм.
- •50. Філософська герменевтика.
- •51. Сутність структуралізму.
- •52. Філософія науки т. Куна
- •53. Аксіологія
- •54. Філософська проблематика в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •55. Філософські ідеї в період формування української нації (14-15 ст. )
- •56. Філософські ідеї гуманізму на Україні в період українського ренесансу. І. Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •57. Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф.Прокопович.
- •58. Філософія г. Сковороди.
- •59. Етика г. Сковороди.
- •60. Філософія п.Юркевича.
- •61. Погляди п.Куліша.
- •62. Погляди м.Костомарова.
- •63. Світогляд т.Шевченка.
- •64. Ставлення Шевченка до релігії.
- •65. Філософські та суспільно-політичні погляди і.Франка.
- •66. Ставлення Франка до марксизму.
- •67. Світогляд л. Українки.
- •68. Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •69. Світогляд Гоголя.
- •70. Погляди в.І.Вернадського.
- •71. Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко)
- •72. Філософія в Україні в 20 ст.
- •73. Поняття буття. Форми буття.
- •74. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •75. Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку.
- •76. Теоретичні моделі суспільного прогресу.
- •77. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •78. Поняття матерії.
- •79. Рух, час та простір.
- •80. Походження та сутність свідомості.
- •81. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •82. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •83. Форми суспільної свідомості.
- •84. Сутність пізнання. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •85. Основні форми пізнання.
- •86. Концепції пізнавального процесу. Відображення та творчість.
- •87. Істина, її концепції. Істина як процес.
- •88. Проблема критерію істини.
- •89. Методи теоретичного дослідження.
- •90. Методи емпіричного дослідження.
- •91. Загальнологічні методи пізнання.
- •92. Роль практики в процесі пізнання.
- •93. Проблема людини в сучасній філософії.
- •94. Концепції походження людини.
- •95. Свідомість і мова.
- •96. Крах комуністичного експерименту в срср. Причини і наслідки.
- •97. Глобальні проблеми 20 ст.
- •100. Тоталітарне суспільство і його риси.
- •101. Проблеми філософії історії.
- •102. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку.
61. Погляди п.Куліша.
Пантелеймон Куліш прибічник українського романтизму, один з видатних мислителів епохи першого національного відродження України. Великого значення надає слову. Збірки творів: “Хутірська поезія” і “Хутірська філософія”. Куліш – культурник: “Світла, світла, більш нічого – цим визволим сліпого брата”. Вважає, що перехід від рабовласництва (кріпацтва) повинен здійснюватися через освіту і виховання. Куліш проти жорстокості, насильства, повстань. Протягом життя його погляди зазнали складної еволюції. Переходить від романтизму до позитивізму, від релігійності до культу науки, від козакофільства до козакофобства. За життя Шевченка Куліш дружив з ним, видавав, а інколи й правив його твори. Незабаром, після смерті Шевченка, ставлення Куліша до нього різко змінилося (очевидно, через заздрість). Починає писати оди царям: “Цариця наша, люба, мудра”. В основі філософського світосприйняття Куліша лежить характерний для традицій української духовної культури погляд на подвійну сутність людини та світу, наявність внутрішнього сутнісного початку та зовнішнього, який протистоїть йому. Людина уявляється як зосередження постійної боротьби, яку ведуть між собою людина внутрішня ("глибина душевна") та зовнішня (поверхневе у людині). Виходячи із фундаментального дуалізму внутрішнього (сердечного) і зовнішнього ("чуждого і ворожого"), Куліш розробляє ідею України, яка утворюється через ряд антитез минулого, теперішнього, народної мови, мови штучної, хутора і міста, України і Заходу, жіночого і чоловічого початків і т.д. Суттєвою рисою в утвердженні української національної ідеї є звернення до історії України. Минуле України - це внутрішній початок, забутий теперішнім, закопаний глибоко як скарб, захоронений як домовина в могилі, тому актуальним для України є "нове воскресіння" в результаті якого однією з перших встане Україна. Місто, міський побут і мислення Куліш вважав чужими українській культурі. Однак розробляючи ідею України, Куліш не заперечує значення надбань цивілізації. За радянських часів Куліш був заборонений. На нього виливали весь бруд, наявний в арсеналі радянських чиновників, за те, що він палко любив Україну.
62. Погляди м.Костомарова.
Народився в Воронежській губернії (Росія) в сім’ї поміщика. Навчався в Харкові. Батько був убитий. Він поїхав на бричці по своєму маєтку … і його знайшли в лісі. Воронежська область була населена українцями. В 1934 році Сталін передав Росії.(і досі там люди розмовляють українською мовою – незважаючи на національну політику Росії). Костомаров – видатний укр.історик, писав історію України. Вийшов 3-х томник. Світогляд Костомарова релігійно-ідеалістичний. Він писав що бог створив світ і землю, втіливши в світі духовне начало і духовне начало сприймається людським серцем. Оточуючий світ не є бездушна матерія. Природа постійно у тісному зв’язку з духовним світом людини. В своїх книгах буття Костомаров коротко викладає історію України, починаючи з Київської Русі, коли люди були рівні і вільні, не було царів – були князі. Потім показує період переходу України в неволю до Російської імперії. Завершується книга пророцтвами: “встане вся слов’янщина, і не залишиться ні царів, ні панів, і буде вільним народ.” В 1861 році Костомаров пише велику статтю “2 руські народності”. В радянському союзі була заборонена, вона була страшна для радянської імперії. Він хоче показати відмінність національного характеру українців і росіян. Відмінності по Костомарову:
у росіян панує цар, бог над особистістю, а в Україні існує індивідуальність людини, унікальність.
Росіяни нетерпимі до чужих народів (заборона мови, звичаїв, побуту)
Росіяни – народ матеріальний, а українці прагнуть одухотворити весь світ.
Росіяни – мало люблять природу, а українці обожнюють і шанують природу, це пояснюється кліматом, природними умовами.
У росіян – панує насильство, монархія, для українців характерна федерація, спілка. Україна не терпить над собою диктат (Запорізька Січ).
В 1847 році Костомарова заарештували коли він їхав на весілля і аж через 30 років він одружився.