- •Предмет і функції філософії.
- •2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •4.Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм.
- •5. Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •8. Атомістичне вчення в Стародавній Греції.
- •10. Суспільно-політичні погляди Аристотеля.
- •11. Філософія в Стародавньому Римі. Епікуреїзм. Стоїцизм. Сенека.
- •12. Християнська філософія епохи Середньовіччя. Патристика.
- •13. Номіналізм і реалізм в філософії Середньовіччя.
- •14. Вчення ф.Аквінського.
- •15. Природознавчі досягнення епохи Відродження. Філософські погляди д.Бруно, м.Кузанського. Соціальні теорії епохи Відродження.
- •16. Наукова революція хуіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •17. Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •18. Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •19. Раціоналізм Декарта.
- •20. Вчення про субстанцію в філософії б.Спінози.
- •21. Філософія д.Локка.
- •22. Погляди ш.Монтеск’є.
- •23. Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.
- •24. Французькі матеріалісти 18 ст.
- •25. Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі, д.Юма.
- •26. Трансдентальний ідеалізм і.Канта.
- •27. Етика і.Канта.
- •28. Філософія г.Гегеля.
- •29. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •30. Філософія життя (Шопенгауер, Ніцше)
- •31. Історичні умови виникнення марксизму
- •32. Сутність філософії марксизму.
- •33. Марксизм XX ст.
- •35. Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •36. Особливості і основні напрямки світової філософії XX ст.
- •37. Ідея несвідомого і психоаналіз з.Фрейда. Неофрейдизм.
- •38. Філософія екзистенціалізму.
- •39. Буття і час у філософії Хайдеггера
- •40. Релігійна філософія XX ст. Неотомізм. Персоналізм.
- •41. Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •42. Позитивізм о.Конта.
- •43. Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап).
- •44. Пост позитивізм (к.Поппер)
- •45. Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •46. А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •47. Стадії суспільного розвитку у.Ростоу. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства.
- •48. Прагматизм
- •49. Франкфуртська школа. Неомарксизм.
- •50. Філософська герменевтика.
- •51. Сутність структуралізму.
- •52. Філософія науки т. Куна
- •53. Аксіологія
- •54. Філософська проблематика в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •55. Філософські ідеї в період формування української нації (14-15 ст. )
- •56. Філософські ідеї гуманізму на Україні в період українського ренесансу. І. Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •57. Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф.Прокопович.
- •58. Філософія г. Сковороди.
- •59. Етика г. Сковороди.
- •60. Філософія п.Юркевича.
- •61. Погляди п.Куліша.
- •62. Погляди м.Костомарова.
- •63. Світогляд т.Шевченка.
- •64. Ставлення Шевченка до релігії.
- •65. Філософські та суспільно-політичні погляди і.Франка.
- •66. Ставлення Франка до марксизму.
- •67. Світогляд л. Українки.
- •68. Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •69. Світогляд Гоголя.
- •70. Погляди в.І.Вернадського.
- •71. Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко)
- •72. Філософія в Україні в 20 ст.
- •73. Поняття буття. Форми буття.
- •74. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •75. Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку.
- •76. Теоретичні моделі суспільного прогресу.
- •77. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •78. Поняття матерії.
- •79. Рух, час та простір.
- •80. Походження та сутність свідомості.
- •81. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •82. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •83. Форми суспільної свідомості.
- •84. Сутність пізнання. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •85. Основні форми пізнання.
- •86. Концепції пізнавального процесу. Відображення та творчість.
- •87. Істина, її концепції. Істина як процес.
- •88. Проблема критерію істини.
- •89. Методи теоретичного дослідження.
- •90. Методи емпіричного дослідження.
- •91. Загальнологічні методи пізнання.
- •92. Роль практики в процесі пізнання.
- •93. Проблема людини в сучасній філософії.
- •94. Концепції походження людини.
- •95. Свідомість і мова.
- •96. Крах комуністичного експерименту в срср. Причини і наслідки.
- •97. Глобальні проблеми 20 ст.
- •100. Тоталітарне суспільство і його риси.
- •101. Проблеми філософії історії.
- •102. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку.
32. Сутність філософії марксизму.
Філософія марксизму - діалектичний та історичний матеріалізм - К.Марксом та Ф.Енгельсом. Теоретичними джерелами марксизму були німецька класична філософія (Гегеля та Фейєрбах), англійська класична політична економія та французький утопічний соціалізм. В молодості були младогегеліанцями, але після виходу праці Фейєрбаха змінили свої погляди з ідеалістичних на матеріалістичні. Проте вже незабаром гостро критикують і ф-ю Фейєрбаха. Складовими частинами ідеологічної системи марксизму є філософія, політична економія (економічний детермінізм Маркса) і теорія наукового соціалізму. У1847 році виходить їх спільний твір "Немецька ідеологія" - це кінцевий ідейний розгром младогегеліанства та "істинних" соціалістів. У першій главі "Фейєрбах" в розгорнутому вигляді сформульовані найважливіші положення діалектики та історичного матеріалізму, виникнення та розвиток свідомості, питання теоретичного пізнання; проблеми мовознавства, матеріалістичної теорії суспільного розвитку, питання класової боротьби та обґрунтування необхідності революційного повалення капіталізму, сутність ідеології та закономірності її розвитку, проблеми майбутнього комуністичного суспільства - ось далеко не повний перелік проблем, піднятих в "Німецькій ідеології " . Це перший твір зрілого марксизму.
Первинна – природа (матерія), а людина – вторинна. Спроба зрозуміти суспільну сутність людини і суспільний характер свідомості. В перших творах пропагуються ідеї гуманізму, але згодом Маркс переходить до пропаганди насильства.
В „Науковому соціалізмі” висувається ідея месіанської ролі пролетаріату, одночасної пролетарської революції в усіх розвинених країнах світу, диктатури пролетаріату, ліквідації приватної власності (перетворення її в державну або суспільну) і, завдяки цьому, створення комуністичного суспільства, підвищення продуктивності праці. Здійснюватися все це повинне шляхом насильства. Проте вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх. Завершується формування філософського марксизму в творі Маркса та Енгельса "Маніфест Комуністичної партії", в якому сформовані ідеологія марксизму, політична платформа та цілі, методи пролетарської боротьби за революційне перетворення світу та побудову комуністичного суспільства.
Вейтлінг назвав теорію Маркса утопічним комунізмом (кабінетним комунізмом). Серед перших критиків марксизму були Герцен і Бакунін. Останній вважав, що ідея диктатури пролетаріату найгірша з-поміж усіх можливих. Вчення Маркса має одну мету: панування Німеччини в Європі, спочатку духовне, а потім – економічне. Диктатура пролетаріату означає диктатуру партійного начальства. „Суспільство, створене за Марксом, – суспільство не людей, а скотів.”