32. Сутність філософії марксизму.

Фі­ло­со­фія ма­р­к­си­з­му - ді­а­ле­к­ти­ч­ний та іс­то­ри­ч­ний ма­те­рі­а­лізм - К.Ма­р­к­сом та Ф.Е­н­ге­ль­сом. Те­о­ре­ти­ч­ни­ми дже­ре­ла­ми ма­р­к­си­з­му бу­ли ні­ме­ць­ка кла­си­ч­на фі­ло­со­фія (Ге­ге­ля та Фейєрбах), ан­г­лій­сь­ка кла­си­ч­на по­лі­тич­на еко­но­мія та фра­н­цу­зь­кий уто­пі­ч­ний со­ці­а­лізм. В молодості були младогегеліанцями, але після виходу праці Фейєрбаха змінили свої погляди з ідеалістичних на матеріалістичні. Проте вже незабаром гостро критикують і ф-ю Фейєрбаха. Скла­до­ви­ми ча­с­ти­на­ми іде­о­ло­гі­ч­ної си­с­те­ми ма­р­к­си­з­му є фі­ло­со­фія, по­лі­тич­на еко­но­мія (еко­но­мі­ч­ний де­те­р­мі­нізм Ма­р­к­са) і те­о­рія на­у­ко­во­го со­ці­а­лі­з­му. У1847 ро­ці ви­хо­дить їх спі­ль­ний твір "Не­ме­ць­ка іде­о­ло­гія" - це кі­н­це­вий ідей­ний роз­гром мла­до­ге­ге­лі­ан­с­т­ва та "іс­тин­них" со­ці­а­лі­с­тів. У пе­р­шій гла­ві "Фейєрбах" в роз­го­р­ну­то­му ви­гля­ді сфо­р­му­льо­ва­ні най­ва­ж­ли­ві­ші по­ло­жен­ня ді­а­ле­к­ти­ки та іс­то­ри­ч­но­го ма­те­рі­а­лі­з­му, ви­ни­к­нен­ня та роз­ви­ток сві­до­мо­с­ті, пи­тан­ня те­о­ре­ти­ч­но­го пі­знан­ня; про­бле­ми мо­во­знав­с­т­ва, ма­те­рі­а­лі­с­ти­ч­ної те­о­рії су­с­пі­ль­но­го роз­ви­т­ку, пи­тан­ня кла­со­вої бо­ро­ть­би та об­ґру­н­ту­ван­ня не­об­хід­но­с­ті ре­во­лю­цій­но­го по­ва­лен­ня ка­пі­та­лі­з­му, сут­ність іде­о­ло­гії та за­ко­но­мі­р­но­с­ті її роз­ви­т­ку, про­бле­ми май­бу­т­ньо­го ко­му­ні­с­ти­ч­но­го су­с­пі­ль­с­т­ва - ось да­ле­ко не по­вний пе­ре­лік про­блем, під­ня­тих в "Ні­ме­ць­кій іде­о­ло­гії " . Це пе­р­ший твір зрі­ло­го ма­р­к­си­з­му.

Первинна – природа (матерія), а людина – вторинна. Спроба зрозуміти суспільну сутність людини і суспільний характер свідомості. В перших творах пропагуються ідеї гуманізму, але згодом Маркс переходить до пропаганди насильства.

В „Науковому соціалізмі” висувається ідея месіанської ролі пролетаріату, одночасної пролетарської революції в усіх розвинених країнах світу, диктатури пролетаріату, ліквідації приватної власності (перетворення її в державну або суспільну) і, завдяки цьому, створення комуністичного суспільства, підвищення продуктивності праці. Здійснюватися все це повинне шляхом насильства. Проте вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх. За­ве­р­шу­єть­ся фо­р­му­ван­ня фі­ло­соф­сь­ко­го ма­р­к­си­з­му в тво­рі Ма­р­к­са та Ен­ге­ль­са "Ма­ні­фест Ко­му­ні­с­ти­ч­ної пар­тії", в яко­му сфо­р­мо­ва­ні іде­о­ло­гія ма­р­к­си­з­му, по­лі­тич­на пла­т­фо­р­ма та ці­лі, ме­то­ди про­ле­тар­сь­кої бо­ро­ть­би за ре­во­лю­цій­не пе­ре­тво­рен­ня сві­ту та по­бу­до­ву ко­му­ні­с­ти­ч­но­го су­с­пі­ль­с­т­ва.

Вейтлінг назвав теорію Маркса утопічним комунізмом (кабінетним комунізмом). Серед перших критиків марксизму були Герцен і Бакунін. Останній вважав, що ідея диктатури пролетаріату найгірша з-поміж усіх можливих. Вчення Маркса має одну мету: панування Німеччини в Європі, спочатку духовне, а потім – економічне. Диктатура пролетаріату означає диктатуру партійного начальства. „Суспільство, створене за Марксом, – суспільство не людей, а скотів.”