Вступ.

"Основними напрямами економічного і соціального розвитку СРСР на 1981-1985 роки і на період до 1990 року" передбачений неухильний підйом матеріального і культурного рівня життя народу, створення кращих умов для усебічного розвитку особистості на основі подальшого підвищення ефективності усього громадського виробництва, збільшення продуктивності праці, зростання соціальної і трудової активності трудящих.

Для забезпечення рішення цих завдань народне господарство повинне виготовляти велику кількість машин і приладів, у тому числі радіоелектронних. Для цього треба не лише збільшувати обсяг випуску різних матеріалів, але і забезпечувати їх раціональне використання, що істотно знижує економічні витрати і прямо сприяє виконанню поставлених завдань.

З метою забезпечення нових потреб народного господарства при створенні нових і приладових пристроїв широко використовують нові конструкційні матеріали: надчисті, надтверді, жароміцні, порошкові, полімерні і інші матеріали, що дозволяють різко підвищити технічний рівень, надійність, понизити витрати на виробництво. Обробка цих матеріалів пов'язана зі значними технологічними труднощами.

Розвиток і вдосконалення будь-якого виробництва нині пов'язаний також і з його автоматизацією, створенням робототехнічних комплексів, широким використанням обчислювальної техніки, застосування верстатів з числовим програмним управлінням. Ці елементи складають базу, на якій створюються автоматизовані системи управління, стають можливими оптимізація технологічних процесів і режимів обробки, створення гнучких автоматизованих виробництв.

Рішення таких завдань можливе тільки высоквалифицированными інженерами, в діяльності яких застосування на практиці технологічних наук має дуже велике значення. При створенні конструкції різних приладових пристроїв інженер повинен забезпечувати визначені їх технічні і експлуатаційні характеристики і надійність в роботі, враховувати особливості технологічних методів обробки і складання, а також економічну доцільність виготовлення обраної конструкції.

Для цього інженер повинен мати глибокі технологічні знання в області розрахунку приладових пристроїв.

Предметом вивчення курсу "Технологія конструкційних матеріалів" являються сучасні раціональні і поширені в промисловості найбільш прогресивні технологічні методи формоутворення заготівель і деталей приладів литвом, обробкою тиском, переробкою пластмас, порошковою металургією, методами кераміки, обробкою різанням, електрофізичними і іншими методами. У цьому курсі студенти отримують окрім загальноінженерної і спеціальну підготовку у виробництві деяких видів виробів.

Створення і розвиток конструкції будь-якого виробу робиться у декілька етапів і значна частина етапів конструювання виробу тісно пов'язана з технологією, а зневага технологічними вимогами призводить до значних економічних, а іноді і технічним втратам: виріб виготовляється в триваліші терміни(часто термін збільшується у декілька разів), технічні показники погіршуються, збільшується матеріаломісткість. Іноді стає неможливо виготовити виріб в плановані терміни.

Рівень технологічного мислення(тобто можливість представлення шляхів виготовлення усього виробу) значною мірою визначає технічні можливості конструювання нових електронних виробів. Це легко простежити на основі розвитку електронних приладів(радіоелектронних пристроїв і у тому числі ЕОМ). Маса, споживана потужність, розміри, час безвідмовної роботи цих приладів в період з 1946 року по теперішній час скоротилися більш ніж в 10-100 разів, а надійність в таку ж кількість разів збільшилася.

Частина 1. Основні поняття про виріб, виробничий і технологічний процесах. Поняття про якість приладів.

1.1. Види виробів.

Виріб - одиниця промислової продукції, кількість якої може обчислюватися в штуках або екземплярах [ГОСТ 15895-77].

Вироби приладобудівного виробництва залежно від їх призначення, ділять на вироби основного виробництва і допоміжного. До перших відносяться вироби, призначені для постачання(системи автоматичного управління; прилади і датчики тиску; прилади і датчики лінійних і кутових швидкостей; прилади і датчики виміру медико-біологічних параметрів та ін.).

ГОСТ 2.101-68 встановлює наступні види виробів :

-деталь-виріб, що виготовляється з однорідного по найменуванню і марці матеріалу, без застосування складальних операцій(зубчасте колесо відлікового пристрою; корпус редуктора; підкладка мікросхеми; штампована пластина магнітопровода; циліндр рульової машинки та ін.);

-складальна одиниця-виріб, складові частини якого, підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготівнику складальними операціями(згвинченням, зварюванням, паянням, клепкою, склеюванням та ін.).

Наприклад, тахометр, автопілот, потенціометр, мікромодуль, мікросхема, накопичувач на магнітних дисках;

-комплекс - два і більше специфіковані вироби, не сполучених на підприємстві-виготівнику складальними операціями, але призначених для виконання взаємно пов'язаних експлуатаційних функцій(ракетний комплекс: ракета, пускова установка, засоби управління);

-комплект - два і більше специфіковані вироби, не сполучених на підприємстві-виготівнику складальними операціями і що є набором виробів що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру(комплект контрольно-вимірювальних пристроїв);

Вироби, залежно від наявності або відсутності в них складових частин, діляться на:

-неспецифіковані(деталі) - що не мають складових частин;

-що специфіковані(складальні одиниці, комплекси і комплекти), що,-состоящие з двох і більше складових частин.

1.2. Види конструкторських документів.

До конструкторських документів згідно ГОСТ 2.102-68 відносяться:

• графічні(креслення деталі, складальне креслення, креслення загального вигляду, монтажне креслення та ін.)

• текстові документи(пояснювальна записка, технічні умови, патентний формуляр та ін.), які окремо або сукупності визначають склад або облаштування приладу і містять необхідні дані для його розробки або виготовлення, контролю, приймання, експлуатації і ремонту.

Креслення деталі - документ, що містить зображення деталі і інші дані, необхідні для виготовлення і контролю.

Складальне креслення - документ, що містить зображення складальної одиниці та ін. дані, необхідні для її складання(виготовлення) і контролю. До складальних креслень відносять також гідромонтажні, пневмомонтажные і електромонтажні креслення.

Креслення загального вигляду - документ, що визначає конструкцію виробу, взаємодія його складових частин пояснюючий принцип роботи виробу.

Технічні умови - документ, що містить вимоги(сукупність усіх показників, норм, правил і положень) до виробу, його виготовлення, контролю, приймання, постачання, які доцільно вказувати в інших конструкторських документах.