- •Предмет і функції філософії.
- •2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •4.Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм.
- •5. Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •8. Атомістичне вчення в Стародавній Греції.
- •10. Суспільно-політичні погляди Аристотеля.
- •11. Філософія в Стародавньому Римі. Епікуреїзм. Стоїцизм. Сенека.
- •12. Християнська філософія епохи Середньовіччя. Патристика.
- •13. Номіналізм і реалізм в філософії Середньовіччя.
- •14. Вчення ф.Аквінського.
- •15. Природознавчі досягнення епохи Відродження. Філософські погляди д.Бруно, м.Кузанського. Соціальні теорії епохи Відродження.
- •16. Наукова революція хуіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •17. Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •18. Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •19. Раціоналізм Декарта.
- •20. Вчення про субстанцію в філософії б.Спінози.
- •21. Філософія д.Локка.
- •22. Погляди ш.Монтеск’є.
- •23. Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.
- •24. Французькі матеріалісти 18 ст.
- •25. Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі, д.Юма.
- •26. Трансдентальний ідеалізм і.Канта.
- •27. Етика і.Канта.
- •28. Філософія г.Гегеля.
- •29. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •30. Філософія життя (Шопенгауер, Ніцше)
- •31. Історичні умови виникнення марксизму
- •32. Сутність філософії марксизму.
- •33. Марксизм XX ст.
- •35. Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •36. Особливості і основні напрямки світової філософії XX ст.
- •37. Ідея несвідомого і психоаналіз з.Фрейда. Неофрейдизм.
- •38. Філософія екзистенціалізму.
- •39. Буття і час у філософії Хайдеггера
- •40. Релігійна філософія XX ст. Неотомізм. Персоналізм.
- •41. Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •42. Позитивізм о.Конта.
- •43. Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап).
- •44. Пост позитивізм (к.Поппер)
- •45. Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •46. А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •47. Стадії суспільного розвитку у.Ростоу. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства.
- •48. Прагматизм
- •49. Франкфуртська школа. Неомарксизм.
- •50. Філософська герменевтика.
- •51. Сутність структуралізму.
- •52. Філософія науки т. Куна
- •53. Аксіологія
- •54. Філософська проблематика в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •55. Філософські ідеї в період формування української нації (14-15 ст. )
- •56. Філософські ідеї гуманізму на Україні в період українського ренесансу. І. Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •57. Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф.Прокопович.
- •58. Філософія г. Сковороди.
- •59. Етика г. Сковороди.
- •60. Філософія п.Юркевича.
- •61. Погляди п.Куліша.
- •62. Погляди м.Костомарова.
- •63. Світогляд т.Шевченка.
- •64. Ставлення Шевченка до релігії.
- •65. Філософські та суспільно-політичні погляди і.Франка.
- •66. Ставлення Франка до марксизму.
- •67. Світогляд л. Українки.
- •68. Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •69. Світогляд Гоголя.
- •70. Погляди в.І.Вернадського.
- •71. Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко)
- •72. Філософія в Україні в 20 ст.
- •73. Поняття буття. Форми буття.
- •74. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •75. Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку.
- •76. Теоретичні моделі суспільного прогресу.
- •77. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •78. Поняття матерії.
- •79. Рух, час та простір.
- •80. Походження та сутність свідомості.
- •81. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •82. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •83. Форми суспільної свідомості.
- •84. Сутність пізнання. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •85. Основні форми пізнання.
- •86. Концепції пізнавального процесу. Відображення та творчість.
- •87. Істина, її концепції. Істина як процес.
- •88. Проблема критерію істини.
- •89. Методи теоретичного дослідження.
- •90. Методи емпіричного дослідження.
- •91. Загальнологічні методи пізнання.
- •92. Роль практики в процесі пізнання.
- •93. Проблема людини в сучасній філософії.
- •94. Концепції походження людини.
- •95. Свідомість і мова.
- •96. Крах комуністичного експерименту в срср. Причини і наслідки.
- •97. Глобальні проблеми 20 ст.
- •100. Тоталітарне суспільство і його риси.
- •101. Проблеми філософії історії.
- •102. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку.
47. Стадії суспільного розвитку у.Ростоу. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства.
Маркс вважав критерієм розвитку суспільства продуктивні сили (техніку).
В 19 ст. формується ідея еволюції, яка виникає на основі вчення Дарвіна, тільки переноситься з природи на суспільство. „З залізною необхідністю одна формація змінює іншу, як весна зиму” (Маркс). На поч. 20 ст. людство втрачає віру в прогрес.
В свій час Маркс виділяв такі формації розвитку суспільства: азіатська, антична, феодальна, капіталістична, комуністична.
У. Ростоу розробив теорію стадій економічного зростання: 1) традиційне сусп-во – сусп-во, яке ґрунтується на традиціях, звичаях; 2) індустріальне сусп-во – ґрунтується на розвитку промисловості; 3) сусп-во загального (масового) спожив. Ще одна концепція, розроблена Ростоу, – індустріального і постіндустріального сусп-ва, яка включає: доіндустріальне, індустріальне, інформаційне суспільства. В інформаційному суспільстві головною є інформація в різних сферах життя. Людство, взагалі, можна поділити на епохи за будь-якою ознакою. Прогрес – це напрям розвитку від однієї соціальної системи до якісно нової, яка забезпечує більш високий ступінь пристосованості, більший стимул праці людини, вищий рівень життя, освіти, культури. Не буває скрізь прогресу – якщо десь є прогрес, то в іншому місці обов’язково буде регрес. Єдине мірило прогресу – людина: якщо людина живе добре, має зацікавленість в праці і т.д., то це – прогрес. Розвиток суспільства породив глобальні проблеми: екологічну, демографічну, загрозу ядерної війни, бідність тощо.
48. Прагматизм
Прагматизм – це позитивістське філософське вчення, яке розглядає значення понять суджень та інше в термінах практичної послідовності, базованих на них дій,
успіх яких і становить єдиний критерій істинності. ОсновнііІдеї прагматизму були висловленні Пірсом в 70-х роках 19 століття, але тільки з кінця 90-х років завдяки роботі Джемса він отримав популярність і швидко ввійшов в моду. Пірс трактував його як логічну теорію значення, хоча і не зміг довести логічних і психологічних моментів. У Джемса прагматизм носить більш суб'єктивний характер, його теорія пізнання будується на розумінні чуттєвого досвіду, функція пізнання та істини зводиться до успішного "водіння" від однієї сукупності переживань до іншої, а цінність понять визначається їх відношенням до відчуттів.
Із прагматичної теорії мислення (принцип вагання – віри) та теорії значення слідує концепція істини. Оскільки мислення практикується як отримання психічно стійкого стану вірування, яке досягається в результаті виявлення типу діяльності, питання про істину у вмісті збігу, відношення його об’єктивної реальності знімається. Проте, тим самим, в системі прагматизму здійснюється заміна поняття істини, яка в дійсності ототожнюється з поняттям успіх (успішність). Дьюі намагається замінити поняття істини виразом "виправдання твердження", де під виправданням ідеї мається на увазі її придатність до досягнення поставленої меті. Пірс намагається поглибити трактовку істини до концепції об'єктивної істини.