45. Теорія цивілізації а.Тойнбі.

Арнольд Тойнбі, англійський історик, прийшов до думки, що в світі було близько 30 цивілізацій, але розвинулися лише 21 з них. Він детально розробив, як розвивається цивілізація, і як вона гине. Цивілізація виникає тоді, коли природа, історія кидає якійсь нації виклик, ставить її в такі умови, що нація має або дати відповідь, або загинути. Закладається геном – сукупність детермінант, які визначатимуть розвиток цієї цивілізації. Доки цивілізація здатна дати виклик, доти вона буде розвиватися. Коли виникає цивілізація, то влада зосереджується в руках тих, хто очолював боротьбу проти цього виклику історії, природи. Але згодом ці люди відходять, а до влади приходять інші, які хочуть лише утримати цю владу шляхом мілітаризму, насильства, а це призводить до падіння рівня життя, народ бунтує, а правляча верхівка веде паразитичний спосіб життя. Незабаром цивілізація гине, бо довго в покорі силою народ тримати не можна. Врятувати цивілізацію не можна, але відстрочити її загибель можливо, коли правляча верхівка вестиме розумну, зважену політику. Порятунок може прийти також з вселенською релігією. Цивілізації не виставляються в ряд по ранжиру, від нижчої до вищої, нема лінійного розвитку. Зрівнювання цивілізації, епохи неможливо. „Цивілізація – це індивід історичного масштабу.” З одного боку, цивілізації рівноцінні, а з іншого – неповторні. В кожної цивілізації є своя історія, і події історії формують ментальність нації, але великий вплив на це мають також природні і географічні умови. „Не якась абстракція є критерієм прогресу (ВВП, НТР тощо), а відстань, яку цивілізація пройшла по шляху реалізації свого геному і збагачення загальнолюдських цінностей”. „Суспільство не може бути нічим іншим, крім посередника, за допомогою якого окремі індивіди взаємодіють між собою”.

46. А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій

А.Тойнбі британський історик і дипломат, соціолог. Представник філософії і культури. Його 12 - томна робота (1934-1961) "Дослідження історії”. Цивілізація – “громадянство” – спочатку вживали коли говорилось про рівень розвитку суспільства, потім почали вживати по відношенню до різних країн. Після 1940 р. став вживати цей термін в множині, він налічив 21 цивілізацію, вони були розвинені, дуже детально дослідив кожну з них. І розглянув причини загибелі кожної з них. Нація повинна дати відповідь на виклик історії, або загинути, ми стали “рабами рабів”. Геном - сукупність, детермінант, який визначатиме розвиток цивілізації. Доки цивілізація сприймає виклик історії, до того часу вона буде розвиватися.

Територіальна експансія не є показником розвитку цивілізації. Територіальне розширення супроводжується кровопролитними війнами і свідчить скоріш про регрес, а не про цівілізацію.

Коли виникає цив., то вона знаходиться в руках влади, але з часом ці люди сходять зі ступені влади (по хворобі, 4 загинули в автокатастрофах, багато немає – тобто лідерів не осталось.) до влади прийшли інші, нові люди. Для них головне – насильно утримати владу в своїх руках. Для цього верхівка вдається до насильства – укріплює армії і т.і. Ідеалом для верхівки є влада, і в результаті цив. гине. Чи можна врятувати цив.? Рано чи пізно цив.гинуть, можна тільки відстрочити строк загибелі. Тойнбі: “відстрочка може прийти в єднанні з “селецькою релігією””. У Тойнбі цив. не виставляється в 1 ряд лінійно, як це робив Маркс. Цив. це індивід історичного масштабу, її порівняти, аналізувати неможна. Цив. – рівноцінні і неповторні. Процес стає історичним і .

Висновок: в кожній цив. є своя історія. Критерій прогресу – не якась абстракція (КВП на душу населення або НТР…)подібного типу, а відстань, яку цив. пройшла по шляху реалізації свого геному і збагачення загальнолюдських цінностей. “Суспільство не може бути нічим іншим, крім посередника, за допомогою якого окремі індивіди взаємодіють між собою”. Тойнбі вважає, що виникнення, розвиток одної цив. – це справа рук невеличкої еліти. А народ, яким був до, таким і залишається після. То хто ж досяг успіху в цивілізації? (Приклад “Котлован” Платонова).