- •Предмет і функції філософії.
- •2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •4.Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм.
- •5. Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •8. Атомістичне вчення в Стародавній Греції.
- •10. Суспільно-політичні погляди Аристотеля.
- •11. Філософія в Стародавньому Римі. Епікуреїзм. Стоїцизм. Сенека.
- •12. Християнська філософія епохи Середньовіччя. Патристика.
- •13. Номіналізм і реалізм в філософії Середньовіччя.
- •14. Вчення ф.Аквінського.
- •15. Природознавчі досягнення епохи Відродження. Філософські погляди д.Бруно, м.Кузанського. Соціальні теорії епохи Відродження.
- •16. Наукова революція хуіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •17. Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •18. Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •19. Раціоналізм Декарта.
- •20. Вчення про субстанцію в філософії б.Спінози.
- •21. Філософія д.Локка.
- •22. Погляди ш.Монтеск’є.
- •23. Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.
- •24. Французькі матеріалісти 18 ст.
- •25. Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі, д.Юма.
- •26. Трансдентальний ідеалізм і.Канта.
- •27. Етика і.Канта.
- •28. Філософія г.Гегеля.
- •29. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •30. Філософія життя (Шопенгауер, Ніцше)
- •31. Історичні умови виникнення марксизму
- •32. Сутність філософії марксизму.
- •33. Марксизм XX ст.
- •35. Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •36. Особливості і основні напрямки світової філософії XX ст.
- •37. Ідея несвідомого і психоаналіз з.Фрейда. Неофрейдизм.
- •38. Філософія екзистенціалізму.
- •39. Буття і час у філософії Хайдеггера
- •40. Релігійна філософія XX ст. Неотомізм. Персоналізм.
- •41. Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •42. Позитивізм о.Конта.
- •43. Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап).
- •44. Пост позитивізм (к.Поппер)
- •45. Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •46. А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •47. Стадії суспільного розвитку у.Ростоу. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства.
- •48. Прагматизм
- •49. Франкфуртська школа. Неомарксизм.
- •50. Філософська герменевтика.
- •51. Сутність структуралізму.
- •52. Філософія науки т. Куна
- •53. Аксіологія
- •54. Філософська проблематика в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •55. Філософські ідеї в період формування української нації (14-15 ст. )
- •56. Філософські ідеї гуманізму на Україні в період українського ренесансу. І. Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •57. Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф.Прокопович.
- •58. Філософія г. Сковороди.
- •59. Етика г. Сковороди.
- •60. Філософія п.Юркевича.
- •61. Погляди п.Куліша.
- •62. Погляди м.Костомарова.
- •63. Світогляд т.Шевченка.
- •64. Ставлення Шевченка до релігії.
- •65. Філософські та суспільно-політичні погляди і.Франка.
- •66. Ставлення Франка до марксизму.
- •67. Світогляд л. Українки.
- •68. Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •69. Світогляд Гоголя.
- •70. Погляди в.І.Вернадського.
- •71. Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко)
- •72. Філософія в Україні в 20 ст.
- •73. Поняття буття. Форми буття.
- •74. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •75. Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку.
- •76. Теоретичні моделі суспільного прогресу.
- •77. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •78. Поняття матерії.
- •79. Рух, час та простір.
- •80. Походження та сутність свідомості.
- •81. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •82. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •83. Форми суспільної свідомості.
- •84. Сутність пізнання. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •85. Основні форми пізнання.
- •86. Концепції пізнавального процесу. Відображення та творчість.
- •87. Істина, її концепції. Істина як процес.
- •88. Проблема критерію істини.
- •89. Методи теоретичного дослідження.
- •90. Методи емпіричного дослідження.
- •91. Загальнологічні методи пізнання.
- •92. Роль практики в процесі пізнання.
- •93. Проблема людини в сучасній філософії.
- •94. Концепції походження людини.
- •95. Свідомість і мова.
- •96. Крах комуністичного експерименту в срср. Причини і наслідки.
- •97. Глобальні проблеми 20 ст.
- •100. Тоталітарне суспільство і його риси.
- •101. Проблеми філософії історії.
- •102. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку.
35. Утопічний характер "наукового соціалізму"
Філософія марксизму успадкувала досить велику кількість утопічних соціалістичних ідей, практичне втілення яких в життя через догматизацію породило соціальну безвихідь. Це призвело не просто до переоцінки філософського спадку, а й до перегляду ряду фундаментальних принципів соціалізму. Оцінка Марксизму: соціальна ідея з самого початку була ідеєю, що вела в глухий кут, а філософія Марксизму - це абсолютна помилка. Історична практика побудови соціалізму не була адекватним відображенням теорії Марксизму Марксизм - абсолютна істина, що підходить для всіх народів і на всі часи. Марксизм не виник на пустому місці і мав свої теоретичні джерела і певну теоретичну структуру. Джерелами марксистського варіанту соціалізму були: французький утопічний соціалізм, англійська класична політична економія, німецька класична філософія. Соціальним ідеалом Марксизму було комуністичне суспільство, а економічний ідеал базувався на розподілі за потребами, міра участі в суспільному виробництві за здібностями. Досягнення даного суспільства повинно було проводитися далеко не гуманними засобами: перш за все, засобом для досягнення соціального ідеалу була оголошена непримиренна класова боротьба, пролетарська революція і диктатура пролетаріату. Маркс обґрунтовував ідею пролетарного месіанізму і вважав однією з своїх заслуг відкриття тої суспільної сили, яка б була інструментом створення комуністичного устрою і порядку на землі. Маркс до кінця життя поділяв романтичну ідею про те, що пролетаріат, який не має власності, може сам створити щось інше. Вже за життя Маркса положення про класову боротьбу, пролетарську революцію, диктатуру пролетаріату яка практично завжди за час існування соціалістичної системи перероджувалась в диктатуру партії і окремих вождів, викликали непримиренно опозицію діячів західної соціал-демократії (Бернштейн, Каутський). Жахливі результати були отримані внаслідок соціального експерименту по практичній побудові соціалізму спочатку в одній окремо взятій країні (Російська імперія), а потім в багатьох порівняно економічно відсталих країнах. Причини невдачі і явного невиконання ідеалів соціалізму в Росії були наступні: нерозвиненість економічного життя низький рівень культури виробництва і організації промислової діяльності соціально незабезпечена відміна кріпосного права, в результаті якої безліч селян, звільнених, без землі, хлинула в міста, забезпечив тим самим високий рівень зубожіння населення і можливості виникнення не пролетарської, а кримінальної революції. Всі претензії, які пред'являлись соціалістичними ідеологами заходу, знайшли свою матеріалізацію в тих потворних структурах влади "переможного пролетаріату", а в дійсності купки авантюристів, маніпулювавших соціальною фразеологію для досягнення корисних цілей. В результаті, була побудована форма казарменого соціалізму, для якого була характерна повна безправність народу, атмосфера страху, злочинна влада, економічні провали у господарському житті, закріплення колгоспного феодалізму в с\г секторі країни, орієнтація на мілітаризацію народного господарства. Вже практично з кінця 60-х років XX століття стала очевидно неспроможність побудови "світлого майбутнього". Потрібно було 25 років у своєму низхідному функціонуванні, щоб дійти до всезагальної тотальної збитковості суспільного виробництва, а масова свідомість народу підійшла до розуміння безперспективності "соціального шляху розвитку".