123. Проаналізуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз в органах центральної та місцевої державної влади, політичних організаціях та партіях

Політичні комунікації складаються з кількох видів комунікацій, які розрізняються особливостями здійснення комунікаційного процесу та його складовими.

Політичні комунікації:

Þ Владні комунікації

Þ Партійні комунікації

Þ Виборчі комунікації

Þ Лобістські комунікації

Владні комунікації – це комунікації, що здійснюються органами державної влади та управління з іншими політичними та соціальними суб’єктами. Внутрішні владні комунікації передбачають зв’язки між різними органами державної влади та управління (законодавчими та виконавчими органами, центральними та місцевими органами влади, окремими міністерствами і відомствами).

Зовнішні владні комунікації мають за мету встановлення зв’язків з недержавними суб’єктами комунікації. Цей різновид політичних комунікацій іноді називають урядовими ПР на відміну від політичних ПР, які пов’язують з діяльністю політичних партій.

Залучення ПР-служб у систему владних політичних комунікацій не означає, що їхня діяльність набуває політичного характеру. Зв’язки з громадськістю – інструмент органів державної влади, що повинен забезпечити ефективність їхнього функціонування. Саме тому, як зазначають західні науковці, діяльність системи зв’язків з громадськістю в органах державної влади та управління не повинна носити політичного характеру.

Її головна мета – сприяння поширенню демократії та забезпечення інформування громадськості, а не служба інтересам окремих політичних партій або політичних лідерів.

Використання ж методів паблік рилейшнз, їхня технологічність дозволяють закладати в саму систему управління механізми взаємодії з громадянами і, зрозуміло, сприяють демократизації та започаткуванню громадянського суспільства. Учений формулює кілька основних напрямів, за якими може проводитися діяльність служб зв’язків з громадськістю органів державної влади:

Þ встановлення, підтримка та розширення контактів з громадянами та організаціями;

Þ інформування громадськості про рішення, що приймаються;

Þ вивчення громадської думки (соціально-політичний моніторинг);

Þ аналіз реакції громадськості на дії посадових осіб та органу влади в цілому;

Þ прогнозування громадсько-політичних процесів;

Þ забезпечення організації аналітичними розробками;

Þ формування сприятливого іміджу організації .

Основні завдання служб ПР владних структур

1. постійне надання інформації про діяльність установи, її плани та успіхи;

2. виховна інформаційна функція, спрямована на просвітництво громадськості з питань законодавства, права та інших аспектів щоденної діяльності;

3. інформування міністрів та голів відомств про існуючу та можливу реакцію громадськості на діяльність владних структур та політику, що проводиться або намічається.

Партійні комунікації – це комунікації, у яких роль комунікатора належить будь-якій політичній партії чи політичному руху або партійно-політичному об’єднанню.

Спрямовані такі комунікації на різні соціальні суб’єкти – певні соціальні групи, інститути суспільства та соціальні організації, а також на інші партії, політичні рухи та об’єднання. Партійні комунікації пов’язані з іншими видами політичних комунікацій, проте значно відрізняються від них і головною метою, і завданнями, і технологією здійснення комунікацій.

Завдання служб ПР політичних партій

1. Інформування громадськості в цілому і насамперед цільових груп щодо діяльності партії взагалі і зокрема роботи її представників у органах державної влади та управління.

2. Ідеологічна та пропагандистська діяльність, спрямована на формування груп підтримки відповідної партії, на рекрутування нових її членів.

3. Формування та підтримка позитивного іміджу партії, її позиціювання на політичному ринку та відмежування від численних конкурентів.

4. Формування та підтримка позитивного іміджу керівника партії та інших її лідерів.

5. Дослідження громадської думки та прогнозування соціально-політичних процесів.