97. Охарактеризуйте опис і представлення результатів інформаційно-аналітичного дослідження.

Результати проведеного ІА дослідження оформлюються у вигляді так званого інформаційного документа.

Відмінність інформаційних документів від інших документів як джерела інформації полягає, насамперед, в тому, що вони є результатом опрацювання інформації, що міститься в інших (первинних) джерелах інформації.

Отже, інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документа:

• містить інформацію з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді;

• містить відомості про сам первинний документ, на основі якого його створено;

• є результатом аналітико-синтетичної обробки первинного документа;

• є не тільки результатом, й засобом ІД, за допомогою якого здійснюються пошук, зберігання і поширення інформації.

Інформаційний документ може бути друкованим, зафіксованим на іншому носієві або рукописним. Під інформаційним документом ми розуміємо документ, який призначений для оперативного ознайомлення із масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів і є результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації, що міститься в них.

АЗП

98. Охарактеризуйте аналіз політики як один з напрямків прикладної політології

Прикладна політологія досліджує основні суб’єкти політичних подій, їхню ієрархію, класи, соціальні, етнічні й релігійні групи, партії, натовп, політичну аудиторію, роль учасників політичних подій у прийнятті політичних рішень та їхню реалізацію. До прикладних галузей політології можна віднести концепції державного управління, партійної стратегії і тактики, ситуаційного політичного аналізу. Зокрема, вельми актуальною на даний час є теорія політичних технологій (технологія вироблення й ухвалення політичного рішення; технологія проведення референдуму, виборчої кампанії тощо).

Аналіз державної політики як прикладна суспільна наука, сфера професійної діяльності і навчальна дисципліна поступово посідає належне їй місце. Термінологічні особливості, з’ясування сфер і меж взаємовпливу політичних наук і аналізу державної політики стають перспективними дослідницькими напрямками. Адже суспільству, крім традиційної політології, потрібен і глибокий аналіз, чітке усвідомлення того, що реально робить влада.

Поняття аналіз політики, політичний аналіз і аналіз для політики суттєво відрізняються. Спеціалісти, що здійснюють аналіз, відповідно й називаються – аналітиками політики, політичними аналітиками й аналітиками для політики.

Типовими прикладами визначень politics і policy можна вважати такі:

· політика (politics) – це сфера взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів у використанні інститутів публічної влади задля реалізації своїх суспільно значущих інтересів і потреб; суспільна наука, що вивчає політичні інституції і принципи та поведінку влади (політичний процес). Політику в цьому розумінні досліджують переважно політичні аналітики;

· політика (policy) – це план, курс дій або „напрям дій, прийнятий і дотримуваний владою, керівником, політичною партією та інше; певний курс дій, обраний заради вигідності, зручності тощо (зміст політики). Саме в такому контексті розуміється термін „державна політика” загалом чи її відповідний напрям: зовнішня, внутрішня, економічна, соціальна, культурна тощо. Політика як курс або напрям дій є предметом аналізу політики, який здійснюють аналітики політики.

- політика (polity) – форма політики, тобто її організаційна структура, інститути, які надають їй стійкості, стабільності та здатності регулювати політичну поведінку людей.

Аналіз у контексті розуміння терміна „аналіз державної політики” — це комплекс аналітичних процедур, спрямований насамперед на пораду щодо майбутніх (конкретних) дій. Доречним є поширене визначення: „Аналіз державної політики — це порада щодо державних рішень (дій), орієнтована на клієнта й базована на суспільних цінностях”.

Аналіз політики, як наука про [державну] політику (policy science), керується такими базовими принципами:

· мультидисциплінарність: ґрунтування на здобутках, дослідженнях і методології суспільних наук з виробленням власних наукових підходів;

· зорієнтованість на вирішення проблем: центром уваги державної політики є розв’язання реальних (конкретних) суспільних проблем;

· нормативність: державна політика має тенденцію до послаблення її нормативності, але вибір напрямку політики здійснюється в межах наукової концепції державної політики і ґрунтується на суспільних цінностях і нормах.