8. Проаналізуйте систему місцевого самоврядування в Україні

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ - територіальна са­­­моорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або че­­­рез органи, які обирають, усіх питань місцевого життя в межах законодав­­­ства та власної фінансово-економічної бази.

Основними принципами місцевого самоврядування є самостійність і незалеж­­­ність у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення.

Система органів самоврядування в україні

Територіальну основу становлять сільські поселення, селища, міста. Система органів місцевого самоврядування:

1. Органи представницької демократії - сільські, селищні, міські та районні і обласні Ради народних депутатів та їхні органи.

2. Органи безпосередньої демократії - місцеві референдуми, збори, сходи громадян.

3. Інші форми територіальної самоорганізації громадян - громадські комітети, будинкові, вуличні комітети, ради мікрорайонів і т.д.

Районні та обласні ради представляють спільні інтере­­­си територіальних громад сіл, селищ та міст. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволити за ініціативою жи­­­телів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в по­­­рядку, встановленому законом, як безпосередньо (сходи, збори, референдуми тощо), так і через органи міс­­­цевого самоврядування: сільські селищні, міські ради та їх виконавчі ор­­­гани.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють май­­­ном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-еко­­­номічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджу­­­ють бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контро­­­люють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та їх реалізацію; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; ви­­­рішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції

9. Охарактеризуйте предмет,принципи, джерела цивільного права та цивільні правовідносини.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО (як галузь права) – сукупність правових (юридичних норм), якими регулюються суспільні правовідносини, що є предметом цього права.

ПРЕДМЕТОМ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА є відносини, що регулюються цивільним правом, тобто: особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників

принципами цивільного права (законодавства) (ст.3 ЦКУ) (302) є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

ФОРМИ ВИКЛАДУ (ДЖЕРЕЛА) ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

1. ЗВИЧАЙ – правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.