Організація роботи верховної ради україни

Верховна Рада України може здійснювати свої повноваження лише тоді, коли обрано не менше 2/3 від її конституційного складу. Вона збирається на першу сесію не пізніше, ніж на 30-й день після обрання. Повноваження ВРУ нового скликання починаються у день відкриття її першого засідання. Одночасно припиняються повноваження ВРУ попереднього скликання.

ВРУ здійснює свою роботу сесійно. Сесії ВРУ можуть бути черговими (починатись першого вівторка лютого і ве­­­ресня кожного року) і позачерговими, які скликаються на вимогу не менш як 1/3 депутатів від конституційного складу ВРУ, або на вимогу Прези­­­дента. При оголошенні воєнного чи надзвичайного стану ВРУ повинна в дво­­­денний строк зібратися на позачергову сесію без її офіційного скликання. При оголошенні цих станів, в разі закінчення строку повноважень ВРУ, вони продовжуються до першого засідання першої сесії ВРУ, яку буде обрано пі­­­сля скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Конкретний порядок роботи ВРУ, тобто порядок формування її комітетів та комісій, проходження законопроектів тощо встановлюються Конституцією та ЗУ «Про регламент ВРУ».

Усі свої рішення у вигляді законів, постанов та інших актів ВРУ приймає лише на пленарних засіданнях, шляхом голосування. Засідання ВРУ можуть бути відкритими і закритими (закритими, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу ВРУ). Для здійснення законопроектних робіт утво­­­рюються постійні комітети та тимчасові спеціальні комісії, а для проведення розслідування ВРУ може створювати тимчасові слідчі комісії.

6. Проаналізуйте порядок обрання й повноваження Президента України

Особливе місце в системі розподілу влади займає Президент України. Цей пост в Україні засновано (вірніше відновлено) внаслідок реформи державної вла­­­ди в Україні в липні 1991 року прийняттям Законів про Президента України та про вибори Президента України.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ (Президент від латинської - буквально той, хто сидить попереду, головує) є главою держави і виступає від її імені (ст.102 КУ), тобто найвищою посадовою особою Української держави. Він уособлює державну владу як таку, як цілісне явище, і водночас є сполучною ланкою між законодавчою, виконавчою і судовою владою у державі, є Головою Ради національної безпеки і оборони України (п.18, ст.106; ч.3, ст.107), Верховним Головнокомандувачем Збройних сил Ук­­­раїни (п.17, ст.106).

Конституційне регулювання порядку обрання президента україни

Основні положення обрання і вступу Президента України на пост (інавгурації) регламентовані статтями 103, 104 Конституції України.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо­­­сування строком на 5 років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який до­­­сяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України про­­­водяться в період 90 днів з дня припинення повноважень. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється зако­­­ном. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного проголошення результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засідання Вер­­­ховної Ради України. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України. Президент України обраний на позачергових виборах, складає присягу у п’ятиденний строк після офіційного проголошення результатів виборів.

Конституційні повноваження Президента можна умовно поділити по сфе­­­рах діяльності на: політичні (внутрішньополітичні, зовнішньополітичні), правотворчі, кадрові, організаційні, рішення щодо окремих осіб.