41. Охарактеризуйте основні напрямки співробітництва обсє в інформаційній сфері.

Засади інформаційної політики ОБСЄ викладені в розділі "Співробітництво в гуманітарній та інших галузях". Держави-учасниці, усвідомлюючи потребу взаєморозуміння між країнами, відзначаючи важливе значення поширення інформації та підкреслюючи істотну і впливову роль преси, радіо, телебачення, кіно, видавництв, ставлять за мету сприяти вільному і незалежному поширенню всіх форм інформації, заохочувати співробітництво в галузі комунікації та міжнародних інформаційних відносин, створювати умови для здійснення професійної діяльності представникам засобів масової комунікації, незважаючи на кордони і в зонах воєнних конфліктів. В документі виділяються такі сфери співробітництва в інформаційній сфері, як: забезпечення вільного доступу до інформаційних джерел, сприяння поширенню інформації, важливої для суспільства; співробітництво в галузі інформації, яке передбачає заохочення міжнародного обміну інформацією на основі коротко- або довгострокових угод чи домовленостей, зокрема між медіаорганізаціями (телеграфними агентствами, видавництвами, видавничими організаціями, радіотелеорганізаціями, журналістськими спілками і федераціями).

На Віденській зустрічі було досягнуто домовленості про проведення з метою обговорення актуальних проблем доступу, поширення та обміну інформацією в країнах-учасницях НБСЄ/ОБСЄ Інформаційний Форум виніс на обговорення наступні теми: поліпшення умов поширення інформації, вільний доступ та обмін інформаційними даними, поглиблення співпраці в галузі інформаційних відносин, сприяння діяльності журналістів

В результаті обговорення в Стамбульському Підсумковому документі (1999) з гуманітарного виміру були прийняті наступні рекомендації з проблем інформації і комунікації:

1) розвивати співробітництво з міжнародними універсальними та регіональними організаціями з метою вдосконалення міжнародних механізмів в галузі інформаційного права;

2) звернутися до країн-учасниць із пропозицією переглянути законодавчі обмеження, встановлені законами про ЗМК, законами про вибори та карним кодексом, які обмежують права на вільне вираження поглядів;

3) провести порівняльний аналіз ситуацій щодо вільного вираження поглядів в країнах-учасницях ОБСЄ для оцінки діяльності ЗМК;

4) активізувати діяльність Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМК на місцях на основі координації дій з іншими міжнародними інституціями та неурядовими організаціями. Стамбульський самміт окреслив гуманітарні підходи ОБСЄ до політичних процесів у регіоні, засвідчив налаштованість організації до ефективного співробітництва в інформаційній сфері.

42. Розкрийте основні сучасні тенденції щодо активності тнк в міжнародній сфері інформації та комунікації.

Глобалізація комунікації у ХХ столітті виступає процесом, що розвивається і керується в основному діяльністю транснаціональних корпорацій. Індустріальні та фінансові концерни для реалізації політики глобальної конкуренції та диверсифікації перемістили свої інтереси до сектору інформації та комунікації і через злиття компаній, придбання фірм та інших методів корпоративного зростання досягли домінуючих позицій на глобальних інформаційних ринках і організують діяльність на основі глобальних стратегій. Створення глобальних транснаціональних корпорацій привело до значної концентрації економічної та інформаційної влади, до контролю приватного сектору над міжнародними інформаційними потоками, що дає змогу залучати значні інформаційні ресурси для досягнення корпоративних цілей на міжнародній арені .

Концентрація комунікації зумовлює глобальні за масштабами зіткнення транснаціональних, регіональних та національних інтересів, норм і принципів діяльності держав, відтворює взаємодію та інтереси міжнародних блоків та угруповань країн, що викликає гостру конкуренцію держав у міжнародних інформаційних потоках, нові підходи до розподілу світових інформаційних ресурсів.

Злиття компаній:

1. злиття компаній, які займаються виробництвом змісту і телекомунікаційні оператори.

2. злиття компаній, які володіють різними частинами інформаційної інфраструктури.

Мета злиття – збільшення капіталу, завоювання нових ринків, конкурентоспроможність.

ТНК приносять новий капітал і технології, також стимулюють розвиток економіки. ТНК сприяєть модернізації країн, що розвиваються. ТНК забезпечує сировиними ресурсами (техніка, технології), підвищує рівень зайнятості, стабільність в країнах базування.