- •1. Дайте визначення поняття «держава», охарактеризуйте ознаки, функції, типи та формми держави
- •Типи та форми держави
- •2. Дайте визначення поняття «право», охарактеризуйте суб»єкти правовідносин та норми права, їх ознаки, структуру, класифікацію
- •3. Охарактеризуйте Конституцію держави, її сутність і основи правового положення людини в Україні.
- •Основні властивості та функції конституцій держави
- •Типологія прав, свобод та обов’язків
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •Конституційні обов’язки громадянина україни
- •4. Проаналізуйте основні принципи виборчого права, типи виборчих систем і сутність, можливості використання референдумів.
- •5. Охарактеризуйте Верховну Раду України як законодавчий орган влади та загальнонаціональну представницьку установу, її організаційну структуру та порядок формування й організацію роботи.
- •Верховна рада україни: організаційна структура
- •Порядок формування верховної ради україни
- •Організація роботи верховної ради україни
- •6. Проаналізуйте порядок обрання й повноваження Президента України
- •Конституційне регулювання порядку обрання президента україни
- •1. Політичні повноваження:
- •7. Проаналізуйте систему виконавчої влади України
- •8. Проаналізуйте систему місцевого самоврядування в Україні
- •Система органів самоврядування в україні
- •9. Охарактеризуйте предмет,принципи, джерела цивільного права та цивільні правовідносини.
- •2. Міжнародні договори
- •3. Акти цивільного законодавства України
- •4. Аналогія
- •10. Проаналізуйте право інтелектуальгої власності, набуття та здійснення прав інтелектуальної власності,авторське право і суміжні права.
- •11. Охарактеризуйте предмет,джерела трудового права та трудові правовідносини,їх ознаки,систему трудового права.
- •Політологія
- •12. Дайте визначення політики, охарактеризуйте об’єкт і предмет політології, її структуру та роль у житті суспільства
- •13. Проаналізуйте владу як центральну проблему політичної науки (визначення влади, її генезис, принципи, структуру, типи)
- •14. Охарактеризуйте політичну систему суспільства,її структурні компоненти: політичні відносини, політичні інститути, політичну свідомість, політичну культуру, політичні норми.
- •15. Покажіть сутність політичного режиму та особливості різних політичних режимів.
- •16. Проаналізуйте особистість як суб’єкт політичної діяльності, різні типи політичної поведінки особистості та основні етапи, рівні, напрямки політичної соціалізації.
- •17. Дайте визначення поняття лідерства. Проаналізуйте об’єктивну й суб’єктивну сторони лідерства, типологію лідерства та сучасні тенденції розвитку політичного лідерства.
- •18. Дайте визначення поняття «партія» та «партійна система». Проаналізуйте основні функції політичних партій, типологію політичних партій, прогнози на майбутнє політичних партій.
- •Функції партій
- •19. Охарактеризуйте сутність політичної свідомості та політичної ідеології, їх структуру та функції, рівні й типи політичної ідеології.
- •20. Охарактеризуйте соціологію як науку, її місце в системі гуманітарних наук та суспільствознавчих наук.
- •21. Охарактеризуйте сутність та види соц. Дослідження, методи збирання соц. Даних
- •22. Проаналізуйте соціальну структуру суспільства та її складові.
- •Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •23. Охарактеризуйте соціально-економічну та соціально-психологічну структуру праці.
- •24.Охарактеризуйте професійну стратифікацію суспільства в контексті побудови інф. Суспільства.
- •25.Проаналізуйте сучасну сімю, її структуру та функції,типи сімей та їх особливості.
- •26. Проаналізуйте освіту, її функції, структуру, система освіти в Україні.
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •Структура української освіти
- •27. Охарактеризуйте духовну культуру сучасного суспільства, роль науки та релігії у ній.
- •Соціологія релігії
- •Соціологія науки
- •28. Охарактеризуйте біологічні та соціальні фактори формування особистості, особливості соціалізації особистості в сучасних умовах.
- •Міжнародна інформація
- •29. Охарактеризуйте сутність принципу інформаційного суверенітету держави і наслідки у мв, до яких він призводить.
- •30. Дайте визначення поняття «державна інформаційна політика» та охарактеризуйте основні системоутворюючі фактори її реалізації.
- •31. Назвіть та охарактеризуйте внутрішні та зовнішні узагальнені інформаційні потоки моделі держави як системи регулювання зі зворотним зв’язком.
- •32. Назвіть та охарактеризуйте основні предметні області інформаційної сфери як сфери правового регулювання.
- •33. Охарактеризуйте національну систему інформації і її основні елементи.
- •34.Охарактеризуйте основні функціональні групи міжнародних організацій в галузі інформації та комунікації та напрямки їх діяльності.
- •1. Організації системи оон і організації, інформаційна діяльність яких пов’язана з оон.
- •2. Журналістські організації
- •Регіональні інформаційні агентства та інформаційні мережі
- •36. Охарактеризуйте систему інформації оон.
- •37. Охарактеризуйте пріоритетні напрямки політики єс щодо формування європейського інформаційного суспільства.
- •38. Охарактеризуйте система інформаційних установа Європейського Союзу.
- •39. Назвіть та охарактеризуйте основні інформаційні проблеми, вирішенням яких активно займаються Рада Європи.
- •40. Розкрийте основні напрямки інформаційної діяльності нато.
- •41. Охарактеризуйте основні напрямки співробітництва обсє в інформаційній сфері.
- •42. Розкрийте основні сучасні тенденції щодо активності тнк в міжнародній сфері інформації та комунікації.
- •43. Назвіть та охарактеризуйте основні форми концентрації власності в індустріальних галузях мас медіа, які виділяються у комунікативістиці сша.
- •44.Охарактеризуйте класифікацію «мозкових центрів» та їх основні функції у сучасній системі прийняття рішень щодо зовнішньополітичних питань.
- •45.Охарактеризуйте класифікацію інформаційних агентств за масштабами їх діяльності та особливості функціонування світового інформаційного агентства «Reuters».
- •46. Назвіть та охарактеризуйте основні компоненти повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики держави.
- •47. Охарактеризуйте основні завдання інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики держав.
- •48. Охарактеризуйте функціональні завдання підрозділів у структурі зовнішньополітичних відомств, які безпосередньо залучені до інформаційно-аналітичної діяльності.
- •49 Охарактеризуйте основні напрямки та завдання іад дипломатичних представництв.
- •Довідково-аналітична робота
- •Безпосередня діяльність в інформаційному полі кр.-перебування
- •50. Охарактеризуйте основні особливості інформаційного забезпечення візиту
- •51. Охарактеризуйте основні елементи політичного процесу, що можуть бути власне об’єктом аналізу.
- •52. Назвіть та охарактеризуйте основні етапи і універсальні завдання прикладного політичного аналізу при дослідженні ситуації.
- •53. Назвіть і охарактеризуйте основні види аналітичних документів, які можуть застосовуватися при інформаційно-аналітичному забезпеченні зп діяльності.
- •54. Охарактеризуйте структурну побудову аналітичної довідки.
- •55. Охарактеризуйте структуру і основні завдання системи урядової інформації із зв’язків з громадкістю Великобританії.
- •56. Охарактеризуйте діяльність оон у зв’язках з представниками змі.
- •57. Назвіть та охарактеризуйте основні завдання та форми здійснення пр-діяльності тнк.
- •Основні завдання pr-служб тнк
- •58. Назвіть і охарактеризуйте основні стратегії поведінки держави на інформаційному ринку.
- •59. Охарактеризуйте спрямованість та основні напрямки застосування політичних пр технологій.
- •60. Охарактеризуйте спрямованість та основні напрямки застосування зовнішньополітичних пр технологій.
- •61. Дайте визначення поняття «медіа дипломатія» та проаналізуйте її основні завдання.
- •62. Дайте визначення поняття «електронна дипломатія» і проаналізуйте її стратегічні цілі, визначені Державним Департаментом сша.
- •63. Проаналізуйте класифікацію та основні завдання міжнародних публічних комунікацій.
- •64. Проаналізуйте пріорітетні напрямки кризової комунікації та основні наступальні та оборонні стратегії з вирішення кризової ситуації.
- •65. Проаналізуйте «реалістичний» і «ліберальний» підходи до інформаційної безпеки в міжнародних відносинах.
- •66. Охарактеризуйте класифікацію міжнародного інформаційного права
- •1. Медіаправо (найстаріша галузь):
- •2. Комунікаційне право:
- •3. Кіберправо:
- •4. Право інформаційної інтелектуальної власності:
- •Основи наукових досліджень
- •69. Охарактеризуйте етапи становлення і розвитку науки, поступовий процес її диференціації, цілі, функції, структурні елементи науки.
- •70. Охарактеризуйте наукознавство, його завдання та класифікацію науки. Проаналізуйте українську національну класифікацію наук.
- •71. Охарактеризуйте основні тенденції та особливості сучасного розвитку науки в Україні.
- •Міжнародне публічне право
- •73. Охарактеризуйте систему і структуру сучасного міжнародного права, основні принципи міжнародного права.
- •75. Охарактеризуйте право міжнародних договорів та інших джерел міжнародного права.
- •76. Охарактеризуйте поняття й види територій у міжнародному праві, державну територію, державний кордон, міжнародні й прикордонні озера та річки.
- •77. Охарактеризуйте мирні засоби розв’язання міжнародних суперечок
- •78. Охарактеризуйте поняття та джерела права міжн. Безпеки, систему загальної міжн. Безпеки та участь України у діяльності та підтримці миру та безпеки
- •79. Проаналізуйте відповідальність та санкції у міжнародному праві, поняття міжнародного правопорушення, види міжнародних правопорушень і відповідальність за міжнародні злочини
- •80. Проаналізуйте поняття та джерела права зовнішніх зносин, органи зовнішніх зв’язків держав.
- •81. Охарактеризуйте право міжн. Співробітництва у боротьбі зі злочинністю, міжнародне кримінальне право, міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол)
- •82. Охарактеризуйте міжнародне економічне та міжнародне гуманітарне право
- •83. Охарактеризуйте міжнародне приватне право як галузь права, його джерела та види джерел
- •84. Охарактеризуйте правовий статус фізичних осіб
- •85. Охарактеризуйте поняття «юридична особа» та особистий статус і «національність» юридичної особи
- •86. Охарактеризуйте державу як субєкт міжнародного приватного права
- •Імунітет держави
- •Менеджмент і маркетинг
- •87. Сутність, мету, обєктивну необхідність менеджменту в інформаційній сфері, його особливість, принципи функції
- •Функції менеджменту
- •88. Особливості індустрії інформації та інф-х структур
- •89. Сутність цілі функції обєкти і субєкти марктингу в інф сфері
- •90. Види маркетингу
- •91. Організація баз даних в маркетингу
- •92. Складові інформаційного забезпечення менеджменту
- •93. Класифікація інформаційних продуктів та послуг, особливості інформаційного ринку, його структура і складові
- •Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •94. Охарактеризуйте сутність інформаційно-аналітичного дослідження.
- •95. Охарактеризуйте етапи інформаційно-аналітичного дослідження.
- •96. Охарактеризуйте методику вибору джерел інформації та визначення прагматичних показників інформації.
- •97. Охарактеризуйте опис і представлення результатів інформаційно-аналітичного дослідження.
- •98. Охарактеризуйте аналіз політики як один з напрямків прикладної політології
- •99. Охарактеризуйте моделі аналізу державної політики (дп)
- •100. Охарактеризуйте загальні методи аналізу політики
- •101. Охарактеризуйте емпіричні методи аналізу політики
- •102. Охарактеризуйте політичні рекомендації та способи обробки представлення даних
- •Конфліктологія
- •103. Предмет, функції та структура конфліктології
- •104. Конфлікт як соціальний феномен, Функції, Механізм виникнення конфлікту
- •105. Статична і динамічна характеристика конфлікту
- •106. Запобігання, регулювання та розв’язання конфліктів
- •107. Охарактеризуйте переговорний процес
- •108. Проаналізуйте види переговорів
- •2. Залежно від характеру учасників переговорів розрізняють:
- •3. Залежно від предмета переговорів розрізняють:
- •4. Залежно від специфіки проблем та особливостей учасників (комплексний критерій) розрізняють:
- •109. Проаналізуйте переговорні стратегії та тактики
- •110. Проаналізуйте культуру переговорного процесу та її складові.
- •111. Охарактеризуйте посередництво в кофлікті
- •2. Побудова моделі розвитку конфлікту та прогнозування його наслідків
- •5. Вихід з конфлікту.
- •112.Охарактеризуйте проблему типологізації конфліктів
- •113. Охарактеризуйте особливості міжнародних конфліктів та проблеми їх подолання
- •Зв’язки з громадськістю
- •114. Охарактеризуйте зв’язки з громадськістю як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності
- •115. Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз
- •116. Охарактеризуйте подієві комунікації в системі зв’язків з громадськістю
- •117. Охарактеризуйте взаємодію паблік рилейшнз та змі
- •118. Проаналізуйте особливості управління новинами
- •Технологія спіндокторства (управління новинами)
- •119. Проаналізуйте роль служб комунікацій з громадськістю у формуванні іміджу організації
- •120. Проаналізуйте лобіювання як форму комунікації та мистецтво впливу
- •121. Проаналізуйте структуру та засоби внутрішньоорганізаційних комунікацій
- •122. Проаналізуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз на підприємствах, у виробничих та фінансових структурах
- •123. Проаналізуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз в органах центральної та місцевої державної влади, політичних організаціях та партіях
- •124. Охарактеризуйте паблік рилейшнз у міжнародних відносинах
- •125. Охарактеризуйте зв’язки з громадськістю у кризових умовах
- •Основи журналістики
- •126. Охарактеризуйте змі, їх структуру та сучасні тенденції розвитку
- •127. Охарактеризуйте проблеми взаємовідносин змі I влади
- •128. Охарактеризуйте принципи, функції та завдання журналістики
- •129. Особливості публицистичного стилю
- •130. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •131. Аналитико публицистичний жанр
- •132. Художньо-публицистичний жанр
- •133. Правові та етични норми журналиста
- •134. Правка вичитка, правка скорочення, обробка і переробка
- •Міжнародна Журналістика
- •135. Охарактеризуйте тенденції та особливості розвитку міжн. Журналістики
- •136. Охарактеризуйте правове регулювання інформаційної діяльності країн Європи
- •137. Охарактеризуйте основні положення інформаційної стратегії єс. Інформаційна стратегія єс.
- •138. Охарактеризуйте інф. Агентства в посткомуністичних країнах Сх. Європи Інформаційні агентства
- •139. Охарактеризуйте особливості розвитку телебачення
- •140. Охарактеризуйте методику роботи журналіста за кордоном
- •141. Охарактеризуйте юридичні аспекти захисту життя і гідності журналіста
- •142. Охарактеризуйте діяльність представників зарубіжних телерадіоорганізацій на території України
- •Інформаційне право
- •143. Охарактеризуйте поняття інформаційного права, його завдання, структуру. Предмет, методи та функції інформаційного права
- •Методи інформаційного права
- •Функції інформаційного права
- •144. Нормативно-правові акти інформаційного законодавства: поняття і види
- •145. Правове забезпечення безпеки інформації
- •146. Правовий режим доступу до інформації
- •Правовий режим відкритої інформації
- •Правовий режим інформації з обмеженим доступом
- •Доступ громадян до інформації про них
- •Інформаційний запит
- •147. Правове регулювання діяльності засобів масової інформації (змі)
- •1. Діяльність засобів масової інформації розпочинається з моменту їх державної реєстрації, а мовлення – з моменту набрання чинності ліцензії.
- •4. Заборона цензури
- •6. Опублікування (оголошення) офіційних документів органів державної влади та органів місцевого самоврядування
- •8. Антимонопольне регулювання
- •9. Державна підтримка діяльності засобів масової інформації
- •11. Обмеження права діяльності засобів масової інформації
- •12. Припинення діяльності засобів масової інформації
- •148. Правове реґулювання рекламної діяльності
- •149. Охарактеризуйте порядок висвітлення діяльності органів державної влади та самоврядування змі
- •150. Міжнародне інформаційне право як особлива галузь міжнародного права
Конфліктологія
103. Предмет, функції та структура конфліктології
Предметом конфліктології є соціальні умови виникнення конфлікту, закономірності розвитку та розв’язання конфліктів та конфліктних ситуацій, а також соціальні процеси, що пов’язані з ними.
Характер предмета конфліктології обумовлює її міждисциплінарний характер і відповідно її численні зв’язки з багатьма науками, без яких конфліктологія існувати не змогла би.
Внутрішня структура конфліктології розглядається вченими відповідно з їх оцінкою місця та ролі конфліктології в системі наук. Залежно від наукових методів аналізу конфліктів розрізняють у структурі конфліктології: біологічні та психологічні теорії, теорії війн та революцій, теорії нестабільності та трансформації суспільства.
Залежно від специфіки конфліктів, що є предметом вивчення, конфліктологію структурують таким чином: старі (традиційні) теорії конфліктів, теорії імперіалізму та економічних причин виникнення міжнародних конфліктів, мікрокосмічні теорії озброєних конфліктів, макрокосмічні теорії озброєних конфліктів: революція та війна, макрокосмічні теорії конфліктів, ядерне стримування та контроль над озброєнням.
Залежно від рівня узагальнення знань про конфлікти розрізняють три рівні конфліктологічного знання: загальнотеоретичний, галузевий та прикладний рівень.
Зокрема, на думку авторів одного з посібників соціології7, конфліктологія має кілька рівнів знання:
Загальнотеоретичний рівень, на якому висвітлюються питання законів розвитку суспільства, його функціонування та структура.
Спеціальний, галузевий рівень, до якого належать теорії, що з’ясовують особливості різних типів конфліктів.
Основою типології останніх уважають сфери життя суспільства (політика, економіка, соціальні проблеми, духовні процеси, особистісна сфера) та структурна організація суспільства, яка передбачає інституціональний, груповий, особистісний рівень.
Емпіричний рівень, що включає емпіричні дослідження, методи діагностики напруження, соціальні технології, спрямовані на вирішення конкретних видів конфліктів та їх свідоме регулювання.
Основні завдання та функції конфліктології також обумовлені специфікою її предмета. Фахівці називають кілька основних функцій конфліктології:
пізнавальна (кожен має користь, отримуючи конфліктологічні знання);
практично-прикладна (знання, які дає ця наука, дозволяють виробляти оптимальні стратегії поведінки в конфлікті, котрі сприяли б нейтралізації конфлікту, зводили до мінімуму його негативні наслідки.);
профілактична (З одного боку, конфліктологія займається просвітою, виробляючи в людей потребу в толерантному ставленні один до одного. З іншого боку, конфліктологія розробляє спеціальну систему заходів профілактики конфліктів.);
прогностична (проявляється в передбаченні виникнення конфліктних ситуацій, їх розвитку та шляхів розв’язання. Прогнозування конфліктів дозволяє підготовитися до них, а значить, зробити їх менш гострими та тривалими).
104. Конфлікт як соціальний феномен, Функції, Механізм виникнення конфлікту
Конфлікт є складним багатомірним явищем. Як соціальний феномен, він зберігає тенденцію до ускладнення, оновлення структури, чинників, що його породжують. Різні типи конфліктів, взаємодіючи, доповнюють один одного, набуваючи нових рис. Це зумовлено динамізацією та ускладненням системи соціальних відносин. Конфлікти розрізняються масштабом, типом, причинами, наслідками, складом учасників, тривалістю, засобами урегулювання тощо.
За формами прояву визначають соціально-економічні, етнічні, міжнаціональні, політичні, ідеологічні, релігійні, сімейні, військові, юридичні, побутові та інші типи конфліктів. Щодо функцій розрізняють позитивні (конструктивні) та негативні (деструктивні). За принципом доцільності-недоцільності — закономірні (неминучі), необхідні, вимушені, функціонально невиправдані.
Функції
За своєю природою конфлікт може бути носієм як конструктивних, так і деструктивних тенденцій, що зумовлює його позитивні та негативні функції. До позитивних відносять:
— сигналізування про осередки соціальної напруги — конфлікт дає змогу не тільки з'ясувати невирішені проблеми, а й сприяє відкритому вираженню позицій та інтересів;
— інноваційна — сприяє розвиткові суспільства завдяки трансформації сталих форм, руйнуванню нежиттєздатних структур;
— консолідуюча (інтегративна) — полягає в об'єднанні людей, що захищають власні інтереси, у виникненні інтересу до співпраці;
— активізація соціальних зв'язків — конфлікт інтенсифікує, динамізує взаємодію людей, що позитивно позначається на темпах розвитку суспільства;
— комунікативна — їй передує усвідомлення учасниками конфлікту власних та чужих інтересів; реалізується вона через пошук компромісу, взаємопристосування учасників конфліктної ситуації;
— зняття психологічної напруги — часто саме конфлікт є найефективнішим засобом нейтралізації психологічної напруги між його учасниками, стимулом до пошуку компромісів.
Попри те, будь-який конфлікт таїть у собі загрозу стабільності соціальної системи, нормальному функціонуванню суспільства, нерідко призводить і до деградації його учасників. Все це дає підстави для висновків і про негативні функції конфлікту як соціального явища, найсуттєвішими з яких є:
— дестабілізуюча — проявляється в порушенні соціального клімату, єдності, стабільності суспільства, окремих його сфер, спільнот, колективів;
— дезінтегруюча — спричиняє послаблення соціальних зв'язків у суспільстві, роз'єднаність, віддаленість його сфер, а також ускладнення пошуку компромісів;
— аксіологічна — втілюється у загостреному сприйнятті, оцінці цінностей, щодо яких спалахнула конфліктна ситуація, намаганні змінити систему пріоритетів тощо.
Будь-який конфлікт таїть загрозу певним цінностям, інтересам суспільства, соціальних спільнот, груп, індивідів, що породжує намагання відстояти, захистити їх різними, інколи й некоректними методами, а це спричиняє новий виток конфліктної ситуації.
Тому при їх розв'язанні необхідно враховувати не лише особливості конфлікту, характеристики та інтереси конфліктуючих сторін, а передусім причини, що його спровокували.
Механізм виникнення конфлікту
Механізм соціального конфлікту (процес його розвитку) містить декілька стадій:
Передконфліктна ситуація. Нерідко вона може бути благополучною, і тоді конфлікт розпочинається несподівано, під впливом зовнішніх чинників. Але найчастіше на цій стадії формуються передумови для конфлікту.
Інцидент. Він є першою сутичкою конфліктантів, зав'язуванням конфлікту. Інколи конфлікт може закінчитися на цій стадії (конфліктанти вирішують свої непорозуміння).
Ескалація. Виявляє себе в тому, що конфлікт реалізується в окремих актах — діях та протидіях конфліктуючих сторін. Може бути безперервною (ступінь напруги у відносинах постійно зростає) та хвилеподібною (періоди напруги змінюються тимчасовим затишшям).
Кульмінація. Вона є крайньою точкою ескалації, коли напруга виражається у вибуховому акті.
Завершення конфлікту. Конфліктанти можуть вийти з конфлікту за допомогою одного зі способів — насильства, примирення, роз'єднання (розриву).
Післяконфліктна ситуація. Йдеться про ситуацію, яка виникає після розв'язання конфлікту. Вона може бути як конструктивною, так і деструктивною, та найчастіше містить елементи обох характеристик одночасно.