148. Правове реґулювання рекламної діяльності

Рекламна діяльність – один із видів інформаційної діяльності, пов’язаний із замовленням, створенням, виробництвом, розповсюдженням (публічним демонструванням) на необмежене або на визначене коло осіб реклами з метою одержання прибутку або інших позитивних наслідків.

Основні напрями правового реґулювання рекламної діяльності:

• розміщення реклами в засобах масової інформації;

• розміщення зовнішньої та внутрішньої реклами, реклами на транспорті, у місцях загального користування тощо;

• порядок рекламування окремих видів товарів та послуг (алкоголю, тютюнових виробів, лікарських засобів, зброї, послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, цінних паперів тощо);

• обмеження щодо реклами, розрахованої на неповнолітніх;

• відповідальність за порушення законодавства про рекламу тощо.

Основні нормативно-правові акти, що реґулюють питання рекламної діяльності:

• Про рекламу. Закон України від 03.07.96 № 270/96-вр;

• Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України “Про рекламу”. Закон України від 14.02.97 № 70/97-вр;

• Про перелік нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, які повинні бути розроблені та видані на виконання Закону України "Про рекламу" у 1997 році. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.06.97 № 346;

• Положення про Раду з питань координації діяльності в галузі реклами. Введено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 766-97-п;

Відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 № 270/96-вр основними принципами рекламної діяльності є: законність, точність, достовірність, використання державної та інших мов відповідно до законодавства України, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди.

Під час здійснення рекламної інформаційної діяльності забороняється:

• поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;

• поширювати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду та характеру занять, місця проживання, з інших обставин, або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;

• подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

• використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;

• наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються продукцією, що рекламується;

• використовувати або імітувати зображення Державного герба, Державного прапора та звучання Державного гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, окрім випадків, передбачених законодавством;

• рекламувати продукцію, яка підлягає обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація якої вимагає наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

• вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без згоди останньої;

• імітувати (копіювати чи наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права.

Рекламодавець зобов’язаний на вимогу виробника або розповсюджувача реклами надати документальні підтвердження достовірності інформації, необхідної для виробництва та розповсюдження реклами. Так, відповідно до Листа Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 05.05.01 № 4-10/15-2989 “Щодо рекламного законодавства” реклама лікарських засобів повинна містити:

• повну (у тому числі й міжнародну фармакологічну) назву лікарського засобу та назву виробника;

• інформацію щодо використання або застосування лікарського засобу.

Номер реєстраційного свідоцтва, дату його видачі й орган, який його видав, у рекламній інформації конкретного лікарського засобу вказувати не обов’язково, але розповсюджувати рекламу лікарського засобу без його реєстрації заборонено.

Відповідно до Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 17.04.01 № 2-222/2556 “Щодо розміщення реклами на фасаді будинку” інформація (вивіска) про особу, розміщена на фасаді, біля входу (в'їзду), або про її продукцію у вітрині споруди, у якій ця особа займає приміщення, не потребує отримання дозволу місцевого органу влади.

+++++++++++++++++++++++++++++++