24.Охарактеризуйте професійну стратифікацію суспільства в контексті побудови інф. Суспільства.

Існування в суспільстві професій, одні з яких вважаються більш престижними порівняно з іншими, також дає можливість говорити про наявність у суспільстві певної професійної стратифікації.

Соціальна стратифікація – це диференціація певної сукупності людей (населення) на класи або групи в ієрархічному ранзі. Вона находить вираз в існуванні вищих і нижчих верств. Її основа і сутність полягає в нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності та обов’язків, наявності або відсутності соціальних цінностей і влади та впливу серед членів тої чи іншої суспільності. Існування професійної стратифікації пов’язане з таким: певні професії завжди представляють верхні соціальні верстви, у той час, як інші майже завжди знаходяться біля основ соціальної піраміди; феномен професійної стратифікації проявляється і в середині кожної професійної сфери: люди в кожній з цих стратифікацій діляться на багато рівнів та рангів; від верхніх рангів, які здійснюють контроль до нижніх, які контролюють.

П.Сорокін зазначав, що професійна стратифікація проявляється у двох формах:

• внутрішньопрофесійна − стратифікація кожної професійної групи,

• міжпрофесійна − ієрархія основних професійних груп.

В основі внутрішньопрофесійної стратифікації лежить поділ кожної професійної групи на три верстви: а) підприємці, або господарі, б) службовці вищої категорії, в) наймані працівники.

В основі сучасної міжпрофесійної стратифікації лежить рівень інтелекту, необхідний для успішного виконання професійних обов’яз­ків, а також важливість професії для виживання й функціонування суспільства,.

Збереженню професійної стратифікації сприяють і ті впливи, що мають професії на людину. На думку соціологів, основними формами впливу професії на людину є

• Вплив професії на зовнішній вигляд людини, зокрема, аналогічної будови.

• Вплив професії на людину та її поведінку.

• Вплив професії на психічні особливості людини.

• Вплив професій на спосіб життя людини.

Майбутні професії будуть в основному пов’язані з технологічною революцією – нібито нове суспільство стане суспільством інформації з типовими для нього професіями – „новим відродженням”; у перспективі всі будуть працювати лише в галузі інформатики або астронавтики.

25.Проаналізуйте сучасну сімю, її структуру та функції,типи сімей та їх особливості.

Соціологія сім’ї – це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї та сімейно-шлюбних відносин. Вона розглядає сім’ю двояко: як соціальний інститут і як соціальну спільність.

поняття „сім’я” визначається двояко. По-перше, сім’я розглядається як соціальний інститут, який характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємовідносини між подружжям, батьками, дітьми та іншими родичами. По-друге, вона визначається як заснована на кровній спорідненості чи шлюбі мала соціальна група, члени якої пов’язані між собою спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою.

Початковою формою шлюбу був груповий шлюб, сутність якого пов’язана з тим, що чоловіки одного племені були колективними, спільними чоловіками для жінок іншого племені. Поступово групова сім’я й шлюб стали трансформуватися в парну сім’ю, яка об’єднувала вже тільки одну подружню пару. Від парного шлюбу, що легко розривався, через проміжну форму патріархальної сім’ї суспільство переходить до нових сучасних форм сім’ї та шлюбу: полігамії та моногамії. Моногамна сім’я характеризується одношлюбністю. В Україні єдино можливою, згідно із законом, є моногамна сім’я. Другою формою сучасної сім’ї є полігамна сім’я. Ця форма сім’ї заснована на багатошлюбності й є полігінічною (один чоловік мав кілька дружин). Поліандричні сім’ї в сучасному суспільстві відсутні (коли одна жінка має кілька чоловіків). Полігамні шлюби поширені, головним чином, у країнах ісламу, там багатошлюбність узаконена й підтримується релігійними нормами.

функції сім’ї:

1. Народження і виховання дітей (репродуктивна функція сім’ї).

2. Нагромадження й передання від покоління до покоління багатства, матеріальних і духовних цінностей.

3. Підтримка й турбота подружжів одне про одного, батьків – про дітей, дітей – про батьків.

4. Спілкування членів сім’ї один з одним, організація дозвілля тощо.

5. Господарсько-споживча функція, пов’язана із задоволенням потреб людини в харчуванні, житлі і т.д.

6. Сексуальна функція.

Типи сучасної сім’ї за родинною структурою

Нуклеарна сім’я, в яку входять подружня пара і діти, що не мають своєї сім’ї. Цей тип сім’ї часто називають малою родиною. Розширена сім’я, яка включає в себе подружню пару, дітей, а також когось із родичів – батьків або родичів чоловіка чи дружини. Іноді така розширена сім’я фактично складається з кількох сімей – коли діти одружуються, мають своїх дітей, але залишаються жити з батьками в одній квартирі чи будинку. Монобатьківська сім’я − неповна сім’я – родина, що складається з дітей та одного з батьків. Так прийнято називати ті сім’ї, у складі яких відсутня шлюбна пара, тобто батько або мати. Вони складаються з матері або батька з дітьми (частіше матері з дітьми); до цієї групи відносяться також ті сім’ї, до яких, окрім матері чи батька з дітьми, уходить один із батьків матері (батька). Це так звані, “осколкові” сім’ї, які утворюються внаслідок розлучення, овдовіння та безшлюбного материнства. Одинаки − особи, які не мали родичів, а також ті, хто їх мав, але проживав окремо і не підтримував з ними регулярних матеріальних зв’язків.

За кількістю дітей виділяють багатодітні, середньодітні, малодітні й бездітні сім’ї (для нашої країни відповідно це сім’ї, де більше трьох дітей, дві дитини й відсутні свої або усиновлені діти).

За структурою розподілу влади виділяють три типи сімей: егалітарні, у яких рішення приймаються спільно; традиційні (патріархальні), де головні рішення приймає чоловік; нетрадиційні, де вирішальне слово належить жінці.