- •1. Дайте визначення поняття «держава», охарактеризуйте ознаки, функції, типи та формми держави
- •Типи та форми держави
- •2. Дайте визначення поняття «право», охарактеризуйте суб»єкти правовідносин та норми права, їх ознаки, структуру, класифікацію
- •3. Охарактеризуйте Конституцію держави, її сутність і основи правового положення людини в Україні.
- •Основні властивості та функції конституцій держави
- •Типологія прав, свобод та обов’язків
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •Конституційні обов’язки громадянина україни
- •4. Проаналізуйте основні принципи виборчого права, типи виборчих систем і сутність, можливості використання референдумів.
- •5. Охарактеризуйте Верховну Раду України як законодавчий орган влади та загальнонаціональну представницьку установу, її організаційну структуру та порядок формування й організацію роботи.
- •Верховна рада україни: організаційна структура
- •Порядок формування верховної ради україни
- •Організація роботи верховної ради україни
- •6. Проаналізуйте порядок обрання й повноваження Президента України
- •Конституційне регулювання порядку обрання президента україни
- •1. Політичні повноваження:
- •7. Проаналізуйте систему виконавчої влади України
- •8. Проаналізуйте систему місцевого самоврядування в Україні
- •Система органів самоврядування в україні
- •9. Охарактеризуйте предмет,принципи, джерела цивільного права та цивільні правовідносини.
- •2. Міжнародні договори
- •3. Акти цивільного законодавства України
- •4. Аналогія
- •10. Проаналізуйте право інтелектуальгої власності, набуття та здійснення прав інтелектуальної власності,авторське право і суміжні права.
- •11. Охарактеризуйте предмет,джерела трудового права та трудові правовідносини,їх ознаки,систему трудового права.
- •Політологія
- •12. Дайте визначення політики, охарактеризуйте об’єкт і предмет політології, її структуру та роль у житті суспільства
- •13. Проаналізуйте владу як центральну проблему політичної науки (визначення влади, її генезис, принципи, структуру, типи)
- •14. Охарактеризуйте політичну систему суспільства,її структурні компоненти: політичні відносини, політичні інститути, політичну свідомість, політичну культуру, політичні норми.
- •15. Покажіть сутність політичного режиму та особливості різних політичних режимів.
- •16. Проаналізуйте особистість як суб’єкт політичної діяльності, різні типи політичної поведінки особистості та основні етапи, рівні, напрямки політичної соціалізації.
- •17. Дайте визначення поняття лідерства. Проаналізуйте об’єктивну й суб’єктивну сторони лідерства, типологію лідерства та сучасні тенденції розвитку політичного лідерства.
- •18. Дайте визначення поняття «партія» та «партійна система». Проаналізуйте основні функції політичних партій, типологію політичних партій, прогнози на майбутнє політичних партій.
- •Функції партій
- •19. Охарактеризуйте сутність політичної свідомості та політичної ідеології, їх структуру та функції, рівні й типи політичної ідеології.
- •20. Охарактеризуйте соціологію як науку, її місце в системі гуманітарних наук та суспільствознавчих наук.
- •21. Охарактеризуйте сутність та види соц. Дослідження, методи збирання соц. Даних
- •22. Проаналізуйте соціальну структуру суспільства та її складові.
- •Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •23. Охарактеризуйте соціально-економічну та соціально-психологічну структуру праці.
- •24.Охарактеризуйте професійну стратифікацію суспільства в контексті побудови інф. Суспільства.
- •25.Проаналізуйте сучасну сімю, її структуру та функції,типи сімей та їх особливості.
- •26. Проаналізуйте освіту, її функції, структуру, система освіти в Україні.
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •Структура української освіти
- •27. Охарактеризуйте духовну культуру сучасного суспільства, роль науки та релігії у ній.
- •Соціологія релігії
- •Соціологія науки
- •28. Охарактеризуйте біологічні та соціальні фактори формування особистості, особливості соціалізації особистості в сучасних умовах.
- •Міжнародна інформація
- •29. Охарактеризуйте сутність принципу інформаційного суверенітету держави і наслідки у мв, до яких він призводить.
- •30. Дайте визначення поняття «державна інформаційна політика» та охарактеризуйте основні системоутворюючі фактори її реалізації.
- •31. Назвіть та охарактеризуйте внутрішні та зовнішні узагальнені інформаційні потоки моделі держави як системи регулювання зі зворотним зв’язком.
- •32. Назвіть та охарактеризуйте основні предметні області інформаційної сфери як сфери правового регулювання.
- •33. Охарактеризуйте національну систему інформації і її основні елементи.
- •34.Охарактеризуйте основні функціональні групи міжнародних організацій в галузі інформації та комунікації та напрямки їх діяльності.
- •1. Організації системи оон і організації, інформаційна діяльність яких пов’язана з оон.
- •2. Журналістські організації
- •Регіональні інформаційні агентства та інформаційні мережі
- •36. Охарактеризуйте систему інформації оон.
- •37. Охарактеризуйте пріоритетні напрямки політики єс щодо формування європейського інформаційного суспільства.
- •38. Охарактеризуйте система інформаційних установа Європейського Союзу.
- •39. Назвіть та охарактеризуйте основні інформаційні проблеми, вирішенням яких активно займаються Рада Європи.
- •40. Розкрийте основні напрямки інформаційної діяльності нато.
- •41. Охарактеризуйте основні напрямки співробітництва обсє в інформаційній сфері.
- •42. Розкрийте основні сучасні тенденції щодо активності тнк в міжнародній сфері інформації та комунікації.
- •43. Назвіть та охарактеризуйте основні форми концентрації власності в індустріальних галузях мас медіа, які виділяються у комунікативістиці сша.
- •44.Охарактеризуйте класифікацію «мозкових центрів» та їх основні функції у сучасній системі прийняття рішень щодо зовнішньополітичних питань.
- •45.Охарактеризуйте класифікацію інформаційних агентств за масштабами їх діяльності та особливості функціонування світового інформаційного агентства «Reuters».
- •46. Назвіть та охарактеризуйте основні компоненти повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики держави.
- •47. Охарактеризуйте основні завдання інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики держав.
- •48. Охарактеризуйте функціональні завдання підрозділів у структурі зовнішньополітичних відомств, які безпосередньо залучені до інформаційно-аналітичної діяльності.
- •49 Охарактеризуйте основні напрямки та завдання іад дипломатичних представництв.
- •Довідково-аналітична робота
- •Безпосередня діяльність в інформаційному полі кр.-перебування
- •50. Охарактеризуйте основні особливості інформаційного забезпечення візиту
- •51. Охарактеризуйте основні елементи політичного процесу, що можуть бути власне об’єктом аналізу.
- •52. Назвіть та охарактеризуйте основні етапи і універсальні завдання прикладного політичного аналізу при дослідженні ситуації.
- •53. Назвіть і охарактеризуйте основні види аналітичних документів, які можуть застосовуватися при інформаційно-аналітичному забезпеченні зп діяльності.
- •54. Охарактеризуйте структурну побудову аналітичної довідки.
- •55. Охарактеризуйте структуру і основні завдання системи урядової інформації із зв’язків з громадкістю Великобританії.
- •56. Охарактеризуйте діяльність оон у зв’язках з представниками змі.
- •57. Назвіть та охарактеризуйте основні завдання та форми здійснення пр-діяльності тнк.
- •Основні завдання pr-служб тнк
- •58. Назвіть і охарактеризуйте основні стратегії поведінки держави на інформаційному ринку.
- •59. Охарактеризуйте спрямованість та основні напрямки застосування політичних пр технологій.
- •60. Охарактеризуйте спрямованість та основні напрямки застосування зовнішньополітичних пр технологій.
- •61. Дайте визначення поняття «медіа дипломатія» та проаналізуйте її основні завдання.
- •62. Дайте визначення поняття «електронна дипломатія» і проаналізуйте її стратегічні цілі, визначені Державним Департаментом сша.
- •63. Проаналізуйте класифікацію та основні завдання міжнародних публічних комунікацій.
- •64. Проаналізуйте пріорітетні напрямки кризової комунікації та основні наступальні та оборонні стратегії з вирішення кризової ситуації.
- •65. Проаналізуйте «реалістичний» і «ліберальний» підходи до інформаційної безпеки в міжнародних відносинах.
- •66. Охарактеризуйте класифікацію міжнародного інформаційного права
- •1. Медіаправо (найстаріша галузь):
- •2. Комунікаційне право:
- •3. Кіберправо:
- •4. Право інформаційної інтелектуальної власності:
- •Основи наукових досліджень
- •69. Охарактеризуйте етапи становлення і розвитку науки, поступовий процес її диференціації, цілі, функції, структурні елементи науки.
- •70. Охарактеризуйте наукознавство, його завдання та класифікацію науки. Проаналізуйте українську національну класифікацію наук.
- •71. Охарактеризуйте основні тенденції та особливості сучасного розвитку науки в Україні.
- •Міжнародне публічне право
- •73. Охарактеризуйте систему і структуру сучасного міжнародного права, основні принципи міжнародного права.
- •75. Охарактеризуйте право міжнародних договорів та інших джерел міжнародного права.
- •76. Охарактеризуйте поняття й види територій у міжнародному праві, державну територію, державний кордон, міжнародні й прикордонні озера та річки.
- •77. Охарактеризуйте мирні засоби розв’язання міжнародних суперечок
- •78. Охарактеризуйте поняття та джерела права міжн. Безпеки, систему загальної міжн. Безпеки та участь України у діяльності та підтримці миру та безпеки
- •79. Проаналізуйте відповідальність та санкції у міжнародному праві, поняття міжнародного правопорушення, види міжнародних правопорушень і відповідальність за міжнародні злочини
- •80. Проаналізуйте поняття та джерела права зовнішніх зносин, органи зовнішніх зв’язків держав.
- •81. Охарактеризуйте право міжн. Співробітництва у боротьбі зі злочинністю, міжнародне кримінальне право, міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол)
- •82. Охарактеризуйте міжнародне економічне та міжнародне гуманітарне право
- •83. Охарактеризуйте міжнародне приватне право як галузь права, його джерела та види джерел
- •84. Охарактеризуйте правовий статус фізичних осіб
- •85. Охарактеризуйте поняття «юридична особа» та особистий статус і «національність» юридичної особи
- •86. Охарактеризуйте державу як субєкт міжнародного приватного права
- •Імунітет держави
- •Менеджмент і маркетинг
- •87. Сутність, мету, обєктивну необхідність менеджменту в інформаційній сфері, його особливість, принципи функції
- •Функції менеджменту
- •88. Особливості індустрії інформації та інф-х структур
- •89. Сутність цілі функції обєкти і субєкти марктингу в інф сфері
- •90. Види маркетингу
- •91. Організація баз даних в маркетингу
- •92. Складові інформаційного забезпечення менеджменту
- •93. Класифікація інформаційних продуктів та послуг, особливості інформаційного ринку, його структура і складові
- •Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •94. Охарактеризуйте сутність інформаційно-аналітичного дослідження.
- •95. Охарактеризуйте етапи інформаційно-аналітичного дослідження.
- •96. Охарактеризуйте методику вибору джерел інформації та визначення прагматичних показників інформації.
- •97. Охарактеризуйте опис і представлення результатів інформаційно-аналітичного дослідження.
- •98. Охарактеризуйте аналіз політики як один з напрямків прикладної політології
- •99. Охарактеризуйте моделі аналізу державної політики (дп)
- •100. Охарактеризуйте загальні методи аналізу політики
- •101. Охарактеризуйте емпіричні методи аналізу політики
- •102. Охарактеризуйте політичні рекомендації та способи обробки представлення даних
- •Конфліктологія
- •103. Предмет, функції та структура конфліктології
- •104. Конфлікт як соціальний феномен, Функції, Механізм виникнення конфлікту
- •105. Статична і динамічна характеристика конфлікту
- •106. Запобігання, регулювання та розв’язання конфліктів
- •107. Охарактеризуйте переговорний процес
- •108. Проаналізуйте види переговорів
- •2. Залежно від характеру учасників переговорів розрізняють:
- •3. Залежно від предмета переговорів розрізняють:
- •4. Залежно від специфіки проблем та особливостей учасників (комплексний критерій) розрізняють:
- •109. Проаналізуйте переговорні стратегії та тактики
- •110. Проаналізуйте культуру переговорного процесу та її складові.
- •111. Охарактеризуйте посередництво в кофлікті
- •2. Побудова моделі розвитку конфлікту та прогнозування його наслідків
- •5. Вихід з конфлікту.
- •112.Охарактеризуйте проблему типологізації конфліктів
- •113. Охарактеризуйте особливості міжнародних конфліктів та проблеми їх подолання
- •Зв’язки з громадськістю
- •114. Охарактеризуйте зв’язки з громадськістю як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності
- •115. Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз
- •116. Охарактеризуйте подієві комунікації в системі зв’язків з громадськістю
- •117. Охарактеризуйте взаємодію паблік рилейшнз та змі
- •118. Проаналізуйте особливості управління новинами
- •Технологія спіндокторства (управління новинами)
- •119. Проаналізуйте роль служб комунікацій з громадськістю у формуванні іміджу організації
- •120. Проаналізуйте лобіювання як форму комунікації та мистецтво впливу
- •121. Проаналізуйте структуру та засоби внутрішньоорганізаційних комунікацій
- •122. Проаналізуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз на підприємствах, у виробничих та фінансових структурах
- •123. Проаналізуйте основні цілі та завдання служб паблік рилейшнз в органах центральної та місцевої державної влади, політичних організаціях та партіях
- •124. Охарактеризуйте паблік рилейшнз у міжнародних відносинах
- •125. Охарактеризуйте зв’язки з громадськістю у кризових умовах
- •Основи журналістики
- •126. Охарактеризуйте змі, їх структуру та сучасні тенденції розвитку
- •127. Охарактеризуйте проблеми взаємовідносин змі I влади
- •128. Охарактеризуйте принципи, функції та завдання журналістики
- •129. Особливості публицистичного стилю
- •130. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •131. Аналитико публицистичний жанр
- •132. Художньо-публицистичний жанр
- •133. Правові та етични норми журналиста
- •134. Правка вичитка, правка скорочення, обробка і переробка
- •Міжнародна Журналістика
- •135. Охарактеризуйте тенденції та особливості розвитку міжн. Журналістики
- •136. Охарактеризуйте правове регулювання інформаційної діяльності країн Європи
- •137. Охарактеризуйте основні положення інформаційної стратегії єс. Інформаційна стратегія єс.
- •138. Охарактеризуйте інф. Агентства в посткомуністичних країнах Сх. Європи Інформаційні агентства
- •139. Охарактеризуйте особливості розвитку телебачення
- •140. Охарактеризуйте методику роботи журналіста за кордоном
- •141. Охарактеризуйте юридичні аспекти захисту життя і гідності журналіста
- •142. Охарактеризуйте діяльність представників зарубіжних телерадіоорганізацій на території України
- •Інформаційне право
- •143. Охарактеризуйте поняття інформаційного права, його завдання, структуру. Предмет, методи та функції інформаційного права
- •Методи інформаційного права
- •Функції інформаційного права
- •144. Нормативно-правові акти інформаційного законодавства: поняття і види
- •145. Правове забезпечення безпеки інформації
- •146. Правовий режим доступу до інформації
- •Правовий режим відкритої інформації
- •Правовий режим інформації з обмеженим доступом
- •Доступ громадян до інформації про них
- •Інформаційний запит
- •147. Правове регулювання діяльності засобів масової інформації (змі)
- •1. Діяльність засобів масової інформації розпочинається з моменту їх державної реєстрації, а мовлення – з моменту набрання чинності ліцензії.
- •4. Заборона цензури
- •6. Опублікування (оголошення) офіційних документів органів державної влади та органів місцевого самоврядування
- •8. Антимонопольне регулювання
- •9. Державна підтримка діяльності засобів масової інформації
- •11. Обмеження права діяльності засобів масової інформації
- •12. Припинення діяльності засобів масової інформації
- •148. Правове реґулювання рекламної діяльності
- •149. Охарактеризуйте порядок висвітлення діяльності органів державної влади та самоврядування змі
- •150. Міжнародне інформаційне право як особлива галузь міжнародного права
76. Охарактеризуйте поняття й види територій у міжнародному праві, державну територію, державний кордон, міжнародні й прикордонні озера та річки.
У широкому значенні слова, під територією в міжнародному праві розуміються різноманітні простори земної кулі з її сухопутною і водною поверхнею, надрами і повітряними просторами, а також космічний простір і небесні тіла, що знаходяться в ньому.
Виділяють два види територій: а) державну; б) міжнародну. Інколи виділяють ще території зі змішаним і з особливим режимом.
Державна територія — це територія, що правомірно знаходиться під суверенітетом конкретної держави, над якою нею здійснюється територіальне верховенство.
Міжнародна територія — це територія, на яку не поширюється суверенітет якоїсь держави. Таких територій небагато: відкрите море; міжнародний район морського дна — морське дно і його надра за межами континентального шельфу прибережних держав (за межами національної юрисдикції); повітряний простір за межами державних територій; Антарктика; космічний простір, Місяць та інші небесні тіла. На цій території, що знаходиться в загальному користуванні держав, діють загальновизнані принципи і норми міжнародного права.
Територія зі змішаним режимом — це територія, на якій діють одночасно як норми міжнародного права, так і норми національного законодавства прибережних держав.
Території зі змішаним режимом умовно можна розділити на дві групи:
1) ті, що прилягають, і виняткові економічні зони і континентальний шельф прибережних держав, що не входять до складу державної території прибережних держав;
2) міжнародні ріки, міжнародні протоки, що перекриваються територіальними водами прибережних держав, і міжнародні канали, що входять до складу територій прибережних держав.
Своєрідним різновидом територій є території з особливим міжнародним режимом — це демілітаризовані і нейтралізовані зони і зони миру (у разі їхнього встановлення). Виділення таких територій носить суто функціональний характер із метою визначення ступеня їхньої мілітаризації. До складу цих територій можуть входити державні території або державні, міжнародні території і території зі змішаним режимом одночасно: наприклад, архіпелаг Шпіцберген, Аландські острови, Панамський і Суецький канали, Місяць та інші небесні тіла та ін.
У міжнародній доктрині існує безліч визначень державної території. Але найбільш вдалою вважається наступна: державною територією, відповідно до міжнародного права, є частина земної кулі, що належить певній державі і в межах якої вона здійснює своє територіальне верховенство. Це формулювання характеризується комплексним підходом, тому що в ньому закріплюється двоїстий характер державної території: з одного боку, державна територія виступає як об'єкт права власності, а, з іншого боку — вона визначає просторову межу державної влади.
Державна територія складається із сухопутної, водної і повітряної території, а також надр.
Сухопутною територією держави є вся суша в межах державних кордонів, острови й анклави незалежно від їхнього місцезнаходження.
Водна територія держави містить у собі водні простори, що знаходяться на сухопутній території й островах (озера, ріки, канали, водоймища), а також внутрішні води і територіальне море.
Повітряна територія держави являє собою стовп повітря визначеної висоти і включає весь повітряний простір над її сухопутною і водною територіями.
Надра — частина земної кори, розташована нижче грунтового прошарку і дна водойм, що простирається до глибин, технічно доступних геологічному вивченню й освоєнню.
Територіальне верховенство держави прямо зв'язане з державним суверенітетом і виступає в якості одного з його складових елементів.
Територіальний суверенітет можна визначити як право держави здійснювати виняткову юрисдикцію стосовно всіх осіб і предметів на своїй території. Отже, правовий режим усіх суб'єктів і об'єктів, що знаходяться на території держави, визначається і регулюється винятково її законами, і держава вправі не допускати на своїй території діяльності будь-якої іншої держави або організації.
Територіальний суверенітет це дуже складне і комплексне поняття, що має системостворюючі характеристики. При практичній реалізації він виявляється у виді територіального верховенства народу і держави. Таке верховенство передбачає:
— право народу на самовизначення, тобто право кожного народу вільно установлювати свій політичний статус, вільно вибирати і забезпечувати свій політичний, економічний і культурний розвиток без будь-якого втручання ззовні;
— визнання того, що будь-які територіальні зміни статусу державної території або її частини як у бік збільшення, так і у бік зменшення, будь-яка зміна державних кордонів повинні провадитися винятково у відповідності з прямим волевиявленням народу, згодою держави і міжнародного права без будь-якого втручання ззовні, погрози силою або її застосування, з обов'язковим наступним затвердженням будь-яких територіальних змін вищим законодавчим органом держави;
— право держави на прийняття законів і правил, що регулюють режим державної території й окремих її складових частин, питання громадянства, місця проживання, переміщення, в'їзду і виїзду з країни й інших прав і свобод людини;
— виняткову й абсолютну владу держави в межах державної території, що виключає владу будь-якої іншої держави, якщо інше не встановлено спеціальною міжнародною угодою;
— невтручання у внутрішні справи держави з боку інших держав, міжнародних організацій, іноземних фізичних і юридичних осіб;
— визнання недоторканності державної території, що виключає будь-які дії інших держав проти територіальної цілісності, політичної незалежності або єдності будь-якої держави, застосування сили або погрози силою;
— наявність невід'ємного права держави всіма наявними законними способами захищати недоторканність своєї території і державних кордонів, політичну незалежність і цілісність своєї держави, а також життя, майно, честь і гідність громадян, майнові та інші немайнові права фізичних і юридичних осіб;
— виключне право територіального суверена на надання дозволу із використання державної території і її природних ресурсів іноземними фізичними і юридичними особами і здійснення безпосереднього контролю за цим.
Межі дії територіального верховенства кожної держави обмежуються її державними кордонами.
У міжнародній доктрині є різні визначення державних кордонів. Одні автори визначають державні кордони як лінію, що встановлює межі сухопутної або водної території держави, інші — як юридично обґрунтовану умовну лінію, що визначає межі не тільки поверхні, але також і надр і повітряного простору, а треті — як фактичні або уявлювані лінії на сухопутному, водному і повітряному просторах і надрах, що визначають межі дії державного суверенітету.
Головне завдання державних кордонів полягає у визначенні просторових меж територіального верховенства держави й в обмеженні приналежної їй території, котра складає матеріальну основу життєдіяльності народу і самої держави. Належним чином закріплені і визнані, державні кордони підтверджують право держави на дану територію. В основі існування сучасних кордонів держав-членів світового співтовариства лежать принципи непорушності і недоторканності державних кордонів, недоторканності та цілісності державної території, особлива стабільність договорів про кордони.
Існують сухопутні, водні і повітряні кордони держави, що розрізняються в залежності від місця проходження.
У процесі встановлення кордону звичайно розрізняють два послідовних етапи:
— делімітація — це визначення в договірному порядку загального напрямку проходження лінії державного кордону з позначенням її на картах, схемах і планах.
– при демаркації складається протокол — докладний опис проходження лінії кордону на місцевості зі схемами, фотографіями й описом кожного прикордонного знака та його відмітних характеристик (розміри, колір, характеристики вогнів і т.д.). Повітряні і підземні кордони не позначаються.
Всі документи з делімітації і демаркації є складовими частинами договорів про територіальне розмежування, поступку, обмін, продаж територій і підлягають затвердженню вищими органами державної влади суміжних держав, що домовляються.
Міжнародні і багатонаціональні ріки
Всі ріки за їх географічним і правовим положенням діляться на:
а) національні - які протікають по території однієї держави і знаходяться під її суверенітетом, режими яких установлюються винятково цією державою на основі внутрішнього законодавства;
б) міжнародні — які протікають територією двох і більше держав чи розділяють такі території, при цьому кожна прибережна держава здійснює суверенітет над тією ділянкою міжнародної ріки, що про тікає по її території. У свою чергу, міжнародні ріки діляться на:
- багатонаціональні ріки — це ріки, у використанні яких зацікавлені винятково прибережні держави. Такі ріки не використовуються або використовуються дуже обмежено для міжнародного судноплавства, не завжди мають сполучення з морем, проте відіграють певну роль в економіці прибережних держав, їхній режим регулюється винятково прибережними державами. До багатонаціональних рік належать Одер, Вісла, Тиса, Дністер;
- міжнародні ріки — це ріки, що мають безпосередньо вихід до моря і які використовуються міжнародним співтовариством для інтенсивного річкового судноплавства (наприклад, Дунай і Рейн у Європі, Нігер, Конго в Африці, Амазонка і Ла-Плата в Америці та ін.). Такі ріки звичайно повинні відповідати трьом критеріям, необхідним для їхнього визнання в якості міжнародних:
1) політичному — вони повинні перетинати території двох і більше держав;
2) географічному — повинні мати вихід у море;
3) функціональному — мати можливість здійснення регулярного судноплавства.
Угоди, що регламентують порядок використання міжнародних рік, мають відношення тільки до конкретних рік і не мають універсального значення.