Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді МІ_гос_4.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

11. Охарактеризуйте предмет,джерела трудового права та трудові правовідносини,їх ознаки,систему трудового права.

ТРУДОВЕ ПРАВО як галузь права, являє собою сукуп­ність правових норм, за допомогою яких регулюються трудові відносини і відносини тісно пов’язані з трудовими. ПРЕДМЕТОМ ТРУДОВОГО ПРАВА є трудові правовідносини та правовідноси­ни, що тісно пов’язані з трудовими.

ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА – це акти нормативного змісту прийняті від­повідними компетентними органами в установленому законом порядку, які регулюють трудові відносини і відносини тісно пов’язані з трудовими (закони Верховної Ради України;постанови Верховної Ради України;укази Президента України; нормативні акти Кабінету Міністрів України;нормативні акти центральних органів виконавчої влади (міністерств, відомств);нормативні акти місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування;нормативні акти, які приймаються безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях.)

ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ – це відносини, які формуються між працівником і власником чи уповноваженим ним орга­ном (роботодавцем) і базуються на змісті трудового договору.

Ознаки трудових правовідносин:

1. Підставою виникнення трудових правовідносин є юридичний факт – укладення трудового договору.

2. Кожний працівник після укладання трудового договору стає членом трудового колективу підприємства, установи, організації.

3. На всіх працівників підприємства, установи, організації поширю­ються в однаковій мірі правила внутрішнього трудового розпорядку під­приємства, установи, організації.

4. Вони носять особистий характер (обов’язки трудовим договором по­кладаються особисто на працівника і особисто ним виконуються).

СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА – це внутрішня будова цієї галузі, що складається з інститутів, які, в свою чергу, склада­ються з окремих норм трудового права.

Інститути трудового права відносять до двох розділів (частин):

1. Загальна частина включає інститути:

- загальні положення (предмет, метод, принципи трудового права тощо);

- колективний договір;

- профспілки (права та обов’язки);

- трудовий колектив (права та обов’язки).

2. Особлива частина включає інститути:

- трудовий договір;

- робочий час і час відпочинку;

- заробітна плата;

- нормування праці;

- трудова дисципліна;

- матеріальна відповідальність працівників за шкоду заподіяну вироб­ництву;

- охорона праці;

- пільги працівників, які поєднують роботу з навчанням;

- праця жінок та молоді;

- трудові спори;

- нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю та охоро­ну праці.

Політологія

12. Дайте визначення політики, охарактеризуйте об’єкт і предмет політології, її структуру та роль у житті суспільства

Політика - особлива діяльність по управлінню державою, суспільством, організаційна і регулятивно-контролююча сфера суспільства, що здійснює управління економічною, правовою, соціальною, культурною, релігійною сферами та ін. У визначенні суті політики виходили з того, що суспільство формується в процесі спільної діяльності і творчості людей, обміну між ними. Звичайно ж, основне покликання і призначення держави та її політики є саме досягнення урівноваження стабільності існуючого суспільного устрою.

Політологія - це наука, що аналізує і характеризує політику, насамперед, як науково обґрунтовану діяльність політичних партій, суспільно-політичних і громадських рухів, об'єднань, товариств та державних політичних інститутів, що випливає з самого повсякденного життя людей та суспільства.

Об'єктом політології є політична сфера суспільства і всі процеси, що в ній відбуваються. Але існує більше десяти гуманітарних та соціальних наук, що розглядають політику: наприклад, філософія, соціологія, теорія держави і права, історія. Дослідження тенденцій та законів розвитку політичного життя соціальних інститутів і спільностей - основний предмет політології як науки.

Структура політології залежно від проблематики, що вивчається, вона містить у собі такі напрями:

  • політичну філософію, яка досліджує ціннісні аспекти політики, ідеали і норми, на основі яких функціонує політика та влада; крім того, політична філософія формує понятійний апарат науки, її методологічну базу;

  • теорію політики; що вивчає політику і владу, механізми функціонування останньої, вона має свої внутрішні структурні ланки: теорія політичної системи, теорія влади, теорія демократії, теорія еліт тощо;

  • політичну соціологію, яка акцентує увагу на соціальному обґрунтуванні влади: вплив соціальних груп і в цілому громадянського суспільства на політику;

  • політичну психологію, котра досліджує роль установок, переконань, мотивів і несвідомих факторів на політичну поведінку; ця дисципліна розглядає як масові форми участі в політичних процесах, так і психологічні аспекти феномену лідерства;

  • історію політичних учень, що вивчає етапи еволюції уявлень про політичне життя і її компонентів у різні політичні епохи;

  • політичну антропологію, яка вивчає вплив соціобіологічних якостей людини на політику, а також зв'язок політики з культурою і національно-психологічними особливостями того чи іншого народу;

  • теорію міжнародних відносин, яка розглядає проблеми світової політики і взаємовідносин держав; всередині цього напряму виділяють геополітику, що розглядає використання державами просторових факторів для досягнення політичних завдань.

Друга структура політології передбачає розмежування фундаментальної теоретичної (часто її називають загальною) і прикладної політології. Теоретична політологія ставить своїм завданням отримання нового знання, пояснення і розуміння політичної реальності, розробку нових концептуальних моделей реальності. Але її вплив на практику носить опосередкований характер. Навпаки, прикладна політологія безпосередньо орієнтована на досягнення реального політичного ефекту. Вона вивчає і пропонує способи впливу на певні сфери політичної реальності.

Призначення політології для суспільства розкривається в її функціях.

  • Пізнавальна функція полягає у дослідженні багатогранності політичних явищ з метою отримання знання про їхню сутність, зміст і закономірності розвитку.

  • Аналітична функція - всебічний аналіз політичних процесів, оцінка діяльності інститутів політичної системи.

  • Прогностична функція - вироблення наукових прогнозів подальших змін у політичній сфері, виявлення тенденції розвитку суспільних процесів.

  • Інструментально-практична функція - розробка рекомендацій для удосконалення яких-небудь сторін політичної практики.

  • Політична соціологія - формування громадянської культури.

Політичне знання допомагає зрозуміти людині свою роль у світі політики, озброює її політичним досвідом і усвідомленням своїх прав та можливостей.