Загальна схема проведення занять

1. Процедура вітання.

2. Розгляд домашніх завдань і щотижневих звітів. Збираються матеріали з виконаним домашнім завданням. Викладач з'ясовує, у кого й які були утруднення чи неясності при його виконанні.

3. Проводиться обговорення результатів виконання домашніх завдань. Як правило, обговорення включає наступні питання:

1. Які відчуття, почуття ви переживали при виконанні домашнього завдання?

2. Що заважало вам виконати завдання?

3. Які ваші враження?

4. Що нового ви відкрили для себе?

4. Далі викладач роз'ясняє основні цілі заняття, розкриває зміст основних категорій і психологічних явищ, з якими доведеться працювати на занятті.

5.Підведення підсумків заняття і пояснення домашнього завдання – заповнення тестів і письмове відпрацьовування їх вдома.

Щотижневі звіти. Один з напрямків роботи з розвитку Я-концепції учня полягає в тому, щоб допомогти йому краще усвідомити можливості регулювання свого повсякденного життя. Щотижневі записи допомагають учням переконатися, що такы можливості використовуються далеко не в повному обсязі. Кожному учню видається аркуш паперу з наступними питаннями:

1. Що було головною подією на цьому тижні?

2. Кого тобі вдалося краще взнати за цей тиждень?

3. Що важливого про себе ти довідався на цьому тижні?

4. Чи вніс ти які-небудь серйозні зміни у своє життя за цей тиждень?

5. Чим цей тиждень міг бути для тебе кращим?

6. Виділи три рішення чи вибори, зроблені тобою за цей тиждень. Які були результати цих рішень?

7. Чи будував ти на цьому тижні плани з приводу якихось майбутніх подій?

8. Які незакінчені справи залишилися в тебе з минулого тижня?

Як варіант цієї методики можна заохочувати учнів щодня вести щоденник своїх реакцій на події, що відбуваються, характеризуючи свої почуття, думки, поведінкові прояви, записуючи твердження типу "Я зрозумів..." тощо. Ведення щоденника має ряд переваг. Це дозволяє учню усвідомлювати те, як він розвивається, що з ним відбувається, які особливості його реакцій у тій чи іншій ситуації. У результаті він одержує сукупне уявлення про те, який він сам, яким він себе бачить, яким його бачать інші.

Чим більше людина дізнається про себе, тим більш детальною стає її Я-концепція. Але нерідко те, що засвоюється в процесі психотренінгу, не помічається учнем, не будучи чітко відбитим у його висловленнях. Після кожної вправи на розвиток позитивного самосприйняття учням варто записати, що вони про себе довідалися, у виді висловлень:

"Я зрозумів, що я..."

"Я знову зрозумів, що я…"

"Я був здивований, знайшовши, що…"

Реконструкція і формування змістовного компонента самототожності (5 занять).

Ціль занять – активізація самопізнання, диференціація підлітком власного "Я", розвиток самоусвідомлюючого "Я" як основи самоконструювання.

Перший день

Ціль - знайомство з членами групи і налагодження відносин.

Викладач представляється, розповідає про цілях курсу, розкриває логіку навчального плану.

Заняття починається з взаємного вітання всіх членів групи (наприклад, сказати сусіду що-небудь приємне; подарувати подарунок; передати дотиком свої добрі почуття тощо).

Вправа 1. Обговорення правил роботи в групі.

Призначення: формування уявлень про правила і методи роботи в групі

Процедура: ведучий пояснює учасникам основні принципи й особливості цієї форми роботи. Потім члени групи приступають до обговорення правил роботи в групі.

Основні правила роботи в групі. Правила персоніфікації звертання і висловлення "Я пропоную ...", "Я думаю …", правило "тут і тепер", правило “зворотного зв'язку”, правило неприпустимості безпосередніх оцінок людини (оцінювати дії людини), правило конфіденційності тощо.

1. Правило персоніфікації звертання і висловлення.

Воно вказує на необхідність звертання не до всієї групи взагалі, а до конкретної людини і по імені. Не слід говорити "Давайте обговоримо проблему...", а краще "Петя, Маша, я пропоную обговорити". При висловленні своєї позиції також необхідно іти від безособових мовних форм і говорити тільки від свого імені.

2. Правило довірчого стилю і щирості в спілкуванні. Виносити на обговорення групи особистісно значимі проблеми. Як перший крок до практичного створення клімату довіри, можна запропонувати прийняти єдину форму звертання на "ти", що психологічно врівноважує всіх членів групи і ведучого.

Щирість повинна виражатися у відкритому вираженні своїх почуттів і думок стосовно дій інших учасників.

3. Правило "тут і тепер".

Для багатьох учасників характерне прагнення піти в область загальних міркувань, обговорення подій, що сталися з іншими людьми та ін. Це спрацьовує механізм психологічного захисту. Основна ж ідея тренінгу – перетворити групу у своєрідне дзеркало, у якому кожен член групи зміг би побачити себе під час своїх різноманітних проявів, краще пізнати себе і свої особистісні особливості.

Тому необхідно говорити про ті проблеми, що хвилюють зараз (якщо навіть вони відбувалися раніш).

Другий аспект цього правила полягає в тому, що необхідно обговорювати ті процеси, що відбуваються в групі (стиль звертання, взаємини, конфлікти та ін.).

4. Правило "зворотного зв'язку": по-перше, прагнете дати відчути тому хто говорить, як ви ставитеся до його повідомлення. По-друге, той хто говорить повинний прагнути "вловити" представлений йому "зворотний зв'язок".

5. Правило неприпустимості безпосередніх оцінок людини.

Під час обговорення того, що відбувається в групі варто оцінювати не учасників, а тільки їхні дії (висловлення). Не можна використовувати висловлення типу: "Ти базіка...", варто говорити: "Ти говориш багато і не конкретно..." чи замість фрази "Ти мені не подобаєшся", вірніше сказати "Мені не подобається твій тон звертання" тощо.

Психологічно важливо підкреслити, що замість оцінок іншої людини, ми повинні говорити про свої почуття, що вона (чи її дії) у нас викликає.

6. Правило "Стоп". Не можна примушувати людину говорити те, чого вона не бажає – в цій ситуації кожний може скористатися правилом "Стоп".

7. Правило конфіденційності. Усе, що відбувається, під час занять, не виноситься за межі групи. Це полегшує включення учасників у групові процеси, сприяє їхньому саморозкриттю. Завдяки дотриманню цього правила, можна не боятися, що обговорювані на тренінгу проблеми можуть стати загальновідомими.

8. Правила спільних пошуків. Говори про те, що відбувається в групі, тут і тепер. Учися довіряти своїм суб'єктивним відчуттям, вони допомагають глибше зрозуміти, що відбувається в самих людях і між ними. Намагайся бути відкритим, коли говориш чи коли слухаєш інших. Зосереджуйся на тому, що говорять, і роблять інші, намагайся усвідомлювати свої почуття, що виникають у цей момент. Не уникай ризику.

Якщо когось з учасників групи ці правила не влаштовують, він повинний прийняти рішення: або визнати ці правила і слідувати їм під час роботи групи, або не починати заняття зовсім.

Під час обговорення правил, психолог повинний дати можливість висловитися всім бажаючим, вислухати всі пропозиції, зауваження й обговорити їх.

Вправа 2. "Самопрезентація".

Призначення:

• виявлення уявлень слухачів про себе;

• формування установки про значимість своєї особистості;

• створення умов для саморозкриття.

Процедура: Психолог просить всіх учасників по черзі розповісти про себе. Важливо говорити не стільки про біографію, хоча це теж важливо, скільки про свої особистісні якості. Задача може бути уточнена, наприклад, назвати 5 (10) найбільш характерних особистісних якостей. Акцент необхідно робити на позитивних якостях ("Самопрезентація").

Усі члени групи і ведучий можуть задавати питання типу:

– Твоє головне достоїнство?

– Чиє в тебе слабості (негативні якості)? Чи можеш ти їх назвати?

На самопрезентацію однієї людини приділяється 3 – 5 хвилин.

Інший варіант даної вправи:

Члени групи розбиваються по парах, розходяться в різні сторони, розмовляють один з одним віч-на-віч, звичайно будуючи свою бесіду навколо питань типу: "Розкажіть що-небудь про себе". Цією вправою часто починають групову взаємодію, і, коли її успішно виконано, кожен учасник пари представляє свого партнера іншим.

Члени групи діляться враженням, яке представлення їм більше запам'яталося, що нового вони довідалися про своїх колег.