Основні завдання викладання психології в українській школі

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» сучасне реформування освіти в нашій країні передбачає реальну переорієнтацію діяльності педагога, всього процесу навчання з передачі знань на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій. Важлива роль в цьому процесі належить викладачу психології. У кінцевому підсумку сучасний педагог повинен не просто передати іншій людині (вихованцю, учню,) суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компете­нції. Поняття компе­тенцій не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетенція (або компетентність) — це загальна здатність людини, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях і здібностях, набутих завдяки її навчанню. Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є:

• соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні кон­фліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні й розвитку демократи­чних інститутів суспільства;

• полікультурні — стосуються розуміння несхожості людей, взаємопо­ваги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

• комунікативні — передбачають опанування важливими в роботі і суспіль­ному житті ефективними усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами, формування навичок продуктивного спілкування з людьми різного віку, соціального статусу та ідеологічного спрямування;

• інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному сус­пільстві і передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміння­ми здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну ін­формацію;

• компетенції саморозвитку та самоосвіти, пов'язані з потребою й готовністю постійно навчатися як у професійному плані, так і в особистому та суспільному житті;

• нарешті, - це компетенції, що реалізуються в прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Компетенції є інтегрованим результатом активної діяльності вчителів та учнів, вони формуються передусім на основі опанування учнями змістом сучасної освіти під керівництвом педагога. Зрозуміло також, що педагог не може сформувати такі характеристики в іншого, не володіючи ними. А тому їх формування в учня доцільно вважати основним показником результативності педагогічної праці психолога - викладача, об`єктивним індикатором його професійної компетентності та педагогічної майстерності.

Для реалізації поставлених завдань викладання доцільна орієнтація на поєднання традиційних та активних форм організації вивчення психології. Гарним дидактичним зразком сучасної української науково-методичної психологічної літератури для старшокласників, створеної з урахуванням представлених завдань психологічної освіти, є підготовлений та експериментально апробований протягом двох років на базі Одеського інституту удосконалення вчителів (СШ № 44) двотомник “Психологія для старшокласників”. (Посібник для педагогів у двох частинах авторів Л.П. Пономаренко та Р.В. Білоусової – М., Владос, 2003)

Матеріали першої книги “Психологія для старшокласників” частина 1: “Основи психології” підготовлені для викладання в 10 класі загальноосвітньої школи. Вони вміщують вступні зауваження для викладачів курсу, в межах яких розглядаються основні особливості змісту курсу. Розкривається специфіка методичної реалізації основних цілей та завдань курсу, дидактичні вимоги до викладання, обґрунтовується запропонована авторами структура уроків, а також критерії оцінки знань учнів.

Змістовна частина посібника містить зібрані у вказаній логіці дидактичні матеріали за п’ятьма розділами: Пізнавальні процеси та здібності, Особистість, Саморегуляція, Питання вікової психології. Книга містить також запитання для перевірки знань за темами, список рекомендованої літератури та прекрасні додатки, в яких зібрані тестові матеріали для діяльності самопізнання учнів в межах тем, які підлягають засвоєнню.

Друга книга “Психологія для старшокласників” частина 2: “Психологія спілкування” , розрахована на увагу педагогів, які читають основи соціальної психології. Цю дисципліну, як правило, викладають на останньому році навчання у школі. Методичний посібник, окрім загальних рекомендацій з викладання містить змістовні розробки основних тем за такими розділами як Структура, функції та засоби спілкування; Умови та технології ефективної комунікації; Конструктивне подолання конфліктів; Психологія сімейних відносин; Психологія малих груп та колективів; Ділове спілкування; Профорієнтація. Так само, як і у першій частині, тут також представлені список літератури та великий тестовий додаток, який можна використовувати як в межах уроку, так і для самостійної роботи або самоосвітньої діяльності учнів.

У посібнику органічно поєднані строга науковість викладу психологічних фактів та закономірностей, теоретичних і емпіричних даних та простота, популярність і доступність викладу. Активно використовується проблемно-діалогічний метод. В рамках його реалізації широко представлені психологічні ігри, вправи та тести. Викладені сучасні факти, які стосуються механізмів міжособистісного сприйняття, бар’єрів у спілкуванні, психологічних захистів, сучасних теорій лідерства, стилів керівництва, рекомендації по вдосконаленню мистецтва публічного виступу. З методичної точки зору важливо, що у практичній частині кожного уроку зібрані завдання на розвиток психічних процесів, які вивчаються учнями.