Педагогічний практикум

Методика діагностики стилю викладання.

Дати алгоритм «пошуку стилю», звичайно, неможливо. Однак, можна допомогти починаючим викладачам, попросивши відповісти (для себе) на деякі запитання і запропонувавши відповідні рекомендації.

1. Чи потребуєте ви ретельної підготовки до кожного виступу в залежності від характеру дисципліни та особливостей аудиторії і т.д. (мається на увазі, що тема семінару та підготовлене питання Вам добре відомі і є досвід виступу)?

2. Чи почуваєте себе після виступу «вичавленим» чи здатні виступити в той же день або на іншому занятті без різкого падіння працездатності?

3. В ході семінарського заняття, вирішивши виступити, чи хвилюєтеся Ви перед виходом за кафедру настільки, що доводиться «переборювати себе»?

4. Чи завжди однаково починаєте свій виступ на семінарських заняттях?

5. Якщо Ви збираєтесь виступати, то приходите на заняття заздалегідь до моменту виступу?

6. Чи знадобиться Вам час (3—5 хвилин)для того, щоб установити з аудиторією первинний контакт і змусити уважно себе слухати?

7. У ході виступу Ви прагнете говорити строго за наміченим планом чи схильні імпровізувати?

8. Чи відчуваєте Ви під час виступу потребу рухатися, чи волієте стояти на трибуні нерухомо?

9. Якщо Вам задають запитання по ходу виступу, Ви відповідаєте в міру їхнього надходження чи пропонуєте відповідати на них після закінчення виступу?

10. Чи доводилось Вам по ходу виступу пожартувати і як часто це буває?

Якщо ви однозначно відповісте на запитання, то зможете визначити основний напрямок вироблення свого індивідуального стилю. Так, при позитивній відповіді на 1, 4, 5, 6, 7, 9-й і негативному — на питання 2, 3, 8, 10-й ви відноситеся до першого типу, і навпаки.

Можна і диференціювати відповіді. Якщо ви відповіли «ні» на питання 2, 3, 5-й, можна говорити про сильний тип вашої нервової системи; негативна відповідь на питання 1, 4, 6, 7-й свідчить про рухливість нервових процесів.

У всякому разі, наближаючись до першого типу, не прагніть будувати власну педагогічну поведінку по моделі другого! Намагайтеся заздалегідь відробити і передбачити усе, що стосується змісту, композиції, мови лекції. Запишіть максимум, навіть не збираючи читати це. Продумайте розподіл матеріалу в часі.

Якщо ви ближче до другого типу, потрібно готуватися до виступу не менше. Але багато чого з того, що потрібно передбачити лектору першого типу, до вас не відноситься. Зате зовсім необхідно прийняти міри до того, щоб бути «у формі» у момент виступу. Постарайтеся максимально взяти під контроль свою поведінку на трибуні, аж до міміки, жестикуляції, пози: лектори цього типу частіше страждають від того, що починають «метушитися». Прагніть знайти власну манеру управління аудиторією: якщо ви ігноруєте пошук таких засобів вчасно, пізніше буде важко виправити це.

І ніколи не намагайтеся точно скопіювати манеру іншого, навіть найталановитішого і досвідченого викладача. Це тільки нашкодить (Загалом то, така «копія» неможлива взагалі). Хоча певні “знахідки” старших колег використовувати у власному викладанні цілком доречно.

РОЗДІЛ 2. ПРЕДМЕТНА ДИДАКТИКА У ВИКЛАДАННІ ОКРЕМИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН