II. Переживання

Самоцінність переживань людини. Сутність емоційного переживання. Залежність емоційних станів людини від сформованого у неї ставлення до світу та інших людей. Вплив знання «про себе» на емоційне самопочуття. Адекватність і неадекватність знання «про себе». Фрустрація і способи її подолання. Виходи зі стану фрустрації. Емоційна стійкість. Прийоми психологічного захисту (заміщення, витіснення, раціоналізація й ін.) Комплекс неповноцінності. Комплекс провини.

Емоції і воля. Зв'язок емоційного самопочуття з особливостями м'язової системи. Роль аутогенного тренування. Техніка аутогенного тренування. Роль фізичних вправ для створення комфортного самопочуття. Навіювання і самонавіювання.

Емоції і пізнавальні процеси. Роль емоцій у мистецтві, творчості, науці, спілкуванні. Співпереживання. Почуття смішного. Почуття прекрасного. Культура почуттів. Діапазон прояву емоцій.

Стрес і його наслідки.

Ііі. Поведінка

Протиріччя між тим, що ти хочеш, і тим, що ти можеш розв’язується тим, що ти реально є. Людина, особистість і поведінка. Поведінка у міжособистісній взаємодії. Поведінка і діяльність - загальне й особливе.

Засвоєння моральних норм як умова соціального розвитку особистості. Сенситивний період для засвоєння моральних норм 7-9 років. Залежність поведінки від рівня розуміння змісту майбутніх дій. Залежність поведінки від психологічних особливостей особистості. Зв'язок особливостей поведінки й емоційного стану. Типи поведінки; адекватна, агресивна, девіантна поведінки. Залежність поведінки від рольових розпоряджень. Поведінка в умовах міжособистісного спілкування.

Рефлексія як погляд на себе з боку. Прояв характеру в поведінці. Звички і їхнє формування Репетиція поведінки і самоконтроль. Воля як система управління поведінкою. Способи вольової регуляції. Природа волі. Вольова регуляція і свідомість. Структура вольових дій. Роль цілепокладання і планування у вольовій регуляції. Вольові якості особистості: самостійність самоконтроль, ініціативність.

IV Розвиток.

Єдність світу, його рух і розвиток. Діалектика розвитку: протиріччя і їхнє

розв’язання. Людина як функція біосфери. Вчення про ноосферу. Перехід від біосфери до ноосфери. Особливості розвитку людини.

Виховання і навчання як умови збереження цивілізації і розвитку людства. Психологія розвитку як феномен культури Психологія індивідуальності. Становлення особистості в процесі індивідуального розвитку людини, феноменологія розвитку Динаміка дорослішання. Роль діяльності в розвитку особистості.

Взаємозв'язок навчання і розвитку. Якісні зміни психіки в онтогенезі. Вікові новоутворення. Кризи розвитку і сенситивні періоди. Розвиток здібностей людини протягом усього життя Загальні і спеціальні здібності. Обмеженість можливостей людини, особливості розвитку пізнавальних психічних процесів. Способи організації продуктивної розумової діяльності. Пізнавальні здібності.

V. Творчість

Творчість як атрибут природи. Гармонія людини і природи. Природа творчості. Творчість як механізм розвитку матерії. Творчість як загальна людська здатність. Людина і культура. Цивілізація як нагромадження культури. Культурно - історичний аспект творчості - створення продуктів, що відрізняються новизною, оригінальністю, унікальністю.

Творчість як специфічна людська здатність Суб'єктивність і об'єктивність у творчості. Процесуальний аспект творчості. Природа творчого процесу. Діалектика і творчість. Психологічний механізм творчої діяльності. Креативність як здатність до творчості. Креативність як здатність до сприйняття власних недоліків, пробілів у знаннях, що бракують елементів, дисгармонії. Креативність як чутливість до проблем. Складові творчого акта: відчуття утруднення, пошук рішення, виникнення і формулювання гіпотез щодо відсутніх елементів, перевірка і повторний огляд цих гіпотез, можливість їхньої модифікації, повідомлення результатів.

Крім представлених розділів, дана Програма містить і інші дидактичні одиниці змісту. Як результати навчання учнів даній Програмі виступають:

а) психологічні знання (понять, факти, ідеї. закони науки психології, способи психічної діяльності);

б) психологічні уміння (те, чим для самої людини стають ті знання і способи дії, що він здобуває в процесі навчання);

в) навички (звичка мислити і діяти відповідно до психологічної культури);

г) досвід творчої самодіяльності;

д) формування емоційно-ціннісного ставлення до психологічної реальності і дійсності в цілому.