15. Воля.
Вивчаючи тему "Воля" необхідно звернути увагу на те, що вона є специфічно людською формою регулювання взаємовідносин з середовищем, яка виникла і розвинулась в процесі трудової діяльності. Необхідно підкреслити, що рівень вольової регуляції поведінки і вчинків залежить від ступеня усвідомлення особистістю життєвої значущості здійснюваних дій. Потрібно показати, що в основі волі знаходиться складний психологічний механізм, який включає в себе як загальні (характерні для будь-якої цілеспрямованої діяльності), так і специфічні компоненти. Загальним є опосередкованість поведінки внутрішнім інтелектуальним планом, який виконує функцію свідомого регулятора діяльності. Тут відбувається пошук тих дій, які за даних конкретних обставин забезпечать досягнення мети. Специфічним для вольового акту є наявність внутрішнього інтелектуального плану, який організовує всі присутні в людини в певний момент спонуки в напрямку такої їх ієрархізації, при якій провідним мотивом стає свідомо поставлена мета. Викладаючи тему, важливо підкреслити, що воля у своїй сутності є зусиллям, і виявляється в подоланні об'єктивних і суб'єктивних труднощів, які виникають в процесі діяльності. Слід також з'ясувати природу вольових якостей особистості як закріплених в процесі життя і практики стереотипів вольової поведінки. Доцільно, реалізуючи виховні можливості теми, більш детально зупинитись на об'єктивних і суб'єктивних передумовах формування вольових якостей, показати роль мотивації суб’єкта, раціонального осмислення ним перспектив власної активності в цьому процесі.
Навчальна схема “Психологічна структура вольового акту” та коментар до неї
Психологічна структура вольового акту
усвідомлення цілі
вольової дії
як уявного образу
майбутньої ситуації
посилення
позитивних
наслідків
досягнення свідомо поставленої мети
БОРОТЬБА МОТИВІВ
посилення
негативних
наслідків
реалізації безпосередніх спонук
ВИНИКНЕННЯ
НАМІРУ
ПОШУК
ЗАСОБІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ
НАМІРУ ДОСЯГТИ СВІДОМО ПОСТАВЛЕНОЇ
МЕТИ
РІШЕННЯ
ЗДІЙСНИТИ
РІШЕННЯ ЗДІЙСНИТИ ДІЮ
ДІЮ
ВИКОНАННЯ
ВИКОНАННЯ
БЕЗ
З УТРУДНЕННЯМИ
УТРУДНЕНЬ
суб’єктивними
об’єктивними
В
О Л Ь О В І З У С И Л Л Я
Воля - це здатність людини діяти у відповідності з обраною метою, всупереч безпосереднім бажанням і прагненням, долаючи внутрішні та зовнішні труднощі на цьому шляху. Такого роду труднощі виникають у випадках, коли людина змушена діяти під впливом двох протилежно спрямованих тенденцій, одна з яких обумовлена безпосередньою спонукою, а інша - метою, значущою для людини, але її безпосередньо не спонукаючою.
Вольова поведінка передбачає опанування людиною власною активністю, здатність діяти у внутрішньому плані, розвинені механізми рефлексії в діяльності та особистісної рефлексії.
. Тож вольовий акт передбачає боротьбу різноспрямованих мотиваційних тенденцій. Якщо перемагають безпосередні спонуки (вони можуть бути і моральними за змістом), надалі діяльність здійснюється поза вольовою регуляцією.
У більш складних випадках вольової поведінки необхідне залучення таких психічних процесів, через посередництво яких посилюються мотиваційні тенденції, які йдуть від свідомо поставленої мети, та пригнічуються протилежні. Провідна роль у цьому процесі належить уявному образу майбутньої ситуації. Людина уявляє позитивні наслідки тих дій, які вона здійснить відповідно до свідомо поставленої мети, та від`ємні наслідки дій, продиктованих безпосередніми бажаннями. Якщо в результаті порівняння таких можливих наслідків перемагають позитивні емоції, пов`язані з досягненням свідомо поставленої мети, то вони і стають додатковою мотивацією, що забезпечує перевагу довільної спонуки. Таким чином, у ході вольового акту актуальна ситуація, віддзеркалюючись у світлі майбутнього, здобуває новий зміст, що й визначає завершення боротьби мотивів та прийняття рішення на користь вольового вчинку. У випадку, коли неочевидними є способи досягнення поставленої мети, створюється намір дії, а вже потім, коли визначається адекватний спосіб активності, нарешті, і здійснюється його виконання. Така схема довільної поведінки особистості, яка складається з боротьби мотивів (робити те, що треба, чи те, що бажається?), створення наміру та його реалізації, має назву класичного вольового акту.
Приклади навчальних завдань за темою вивчення.