- •Київський національний університет імені тараса шевченка
- •Методика викладання психології Навчальний посібник
- •3.6.Рецензія на семінарське заняття по темі “Спілкування”,
- •3.8. Методика фонаційного тренінгу викладача психології (л.І. Вансовська) ............................................................................................ 296
- •1.1. Предмет, мета й завдання методики викладання психології.
- •Предмет, мета й завдання методики викладання психології як навчальної дисципліни.
- •Основні особливості психологічного пізнання.
- •Порівняння механізмів природничого та гуманітарного пізнання
- •Запитання та завдання для самостійної роботи
- •1.2. Історичний нарис викладання психології
- •Досвід викладання психології в середній школі.
- •Викладання психології у вищих навчальних закладах України.
- •Організаційний осередок розвитку науково-методичного знання з психології
- •1.3. Система категорій сучасної методики викладання психології.
- •Методи навчання психології
- •1.4. Принципи викладання психології
- •Загальнонаукові принципи методики викладання психології.
- •Загальнометодичні принципи методики викладання психології.
- •1.5. Лекція як метод та форма організації викладання психології.
- •Місце та значення лекції в навчально-виховній роботі.
- •Типи та види лекцій.
- •Методичний аналіз проблемної лекції
- •Запитання та завдання для самостійної роботи
- •1.6. Методика підготовки та проведення лекції
- •Програма самоуправління при підготовці лекції.
- •Змістовні особливості творення лекції
- •Прийоми забезпечення послідовності викладання
- •Типові методичні помилки послідовності викладу
- •Партитура лекції як дидактичне знаряддя розвитку методичної рефлексії студента
- •Партитура лекції
- •Критерії рефлексивного аналізу заняття (за в.С. Герасимовою, 2005)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Блок-схема 1.6.1. Основні семантичні блоки написання рецензії на лекцію . Рецензія на лекцію: “Психологічні захисти дітей” студентки 4 курсу спеціальність “психологія “
- •1.7. Семінарсько - практичні та лабораторні заняття як форми організації вивчення психології.
- •Поняття семінарсько-практичного заняття (спз) та різновиди його організації.
- •Тема: «я-концепція» особистості
- •Навчальні задачі як чинник формування психологічного мислення
- •1.8. Контроль та оцінювання знань з психології: вимоги до організації та процедури проведення
- •Педагогічний контроль як інструмент управління процесом засвоєння знань з психології
- •Критерії та рівні оцінювання знань з психології у середній та вищий школі.
- •Загальні критерії оцінки навчальних досягнень учнів (к., 2000)
- •Педагогічний практикум.
- •Самостійна робота на лекції
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •Педагогічний практикум.
- •1.9. Активні форми та методи навчання у викладанні психології
- •Поняття активних методів навчання
- •Психологічний зміст активних методів навчання.
- •Принципи активного навчання (формування, розвиток і вирощування )
- •1.11. Наочність як дидактичний інструмент викладання психології. Психологічні аспекти проблеми наочності. Види наочності.
- •Педагогічна техніка як форма організації поведінки викладача
- •Почнемо з пантоміміки. Пантоміміка - це рух тіла, рук, ніг людини. Вона довершує цілісний образ ситуації викладання, який сприймається аудиторією, допомагає викладачу виділити головне.
- •Засоби переконання
- •1. Виділення ключових слів, повідомлень.
- •2.Переходи.
- •3. "Так"- реакції.
- •5.Питання—ярлики.
- •6. Право вибору.
- •"Ви можете скласти модуль через тиждень, через місяць, у кінці семестру, а можете зробити це зараз у відведений для цього планом навчання час. "
- •7. Протиставлення.
- •8. Питання та твердження, направлені на зосередження уваги.
- •9. Розповідання історій, анекдотів і т.П.
- •10. Відокремлення рівнів свідомості.
- •11. Припущения.
- •12.Ілюзія вибору.
- •2. Проаналізуйте подану в розділі 3 ( 3.8.) методику фонаційного тренінгу. Виберіть з неї та самостійно відпрацюйте значущі для Вас компоненти.
- •1.13. Стиль викладацької діяльності та умови його формування
- •Основні стилі викладання.
- •Психологічні механізми формування стилю викладацької діяльності
- •Педагогічний практикум
- •2.1. Дидактичні особливості викладання психології в середній школі.
- •Світовий досвід викладання психології в сучасній середній школі
- •Програма викладання психології в сучасній школі Англії.
- •Російський досвід викладання психології
- •II. Переживання
- •Ііі. Поведінка
- •IV Розвиток.
- •V. Творчість
- •Основні завдання викладання психології в українській школі
- •Психологія як фактор саморозвитку школярів
- •2.2. Дидактичні особливості викладання психології в неспеціальних вузах та на неспеціальних факультетах класичних університетів
- •Психологія як засіб гуманізації суспільної практики.
- •Методичні рекомендації до підготовки окремих психологічних тем курсу “Основи психології і педагогіки”.
- •Предмет і завдання психологи.
- •2.Методи психології.
- •Навчальна схема “Методи психології” та коментар до неї
- •Методи психології
- •3. Розвиток психіки і свідомості.
- •Навчальна схема “Історичний розвиток психіки та свідомості” та коментар до неї.
- •Історичний розвиток психіки і свідомості
- •4. Діяльність.
- •5.Спілкування.
- •Навчальна схема “Психологічна сутність спілкування” та коментар до неї.
- •6.Групи.
- •Особистість.
- •8. Увага.
- •9. Відчуття.
- •Навчальна схема “Види та властивості відчуттів” та коментарі до неї.
- •10.Сприйняття.
- •Навчальна схема “Сутність пам’яті” та коментар до неї.
- •Сутність пам’яті
- •Рухова Емоцій- на Наочно -образна Словес- но-логічна
- •Механічна логічна
- •12. Мислення.
- •Навчальна схеми “Особливості мислення” та коментарі до неї.
- •13. Уява.
- •Навчальна схема “Сутність уяви” та коментар до неї.
- •Сутність уяви.
- •14. Почуття.
- •15. Воля.
- •16. Темперамент.
- •Навчальна таблиця “Психологічна характеристика темпераменту” та коментар до неї.
- •17. Здібності.
- •Навчальна схема “Сутність та рівні здібностей” та коментар до неї
- •Сутність та рівні здібностей Геніальність
- •Обдарованість
- •Спеціальні загальні
- •Особистості
- •Приклади навчальних завдань за темою вивчення.
- •18. Характер.
- •Запитання та завдання для самостійної роботи
- •2.3. Науково-методичні основи викладання практичної психології
- •Викладання психології як фактор удосконалювання професійної діяльності майбутніх фахівців.
- •Психологія як фактор особистісного розвитку студентів -психологів.
- •2.4. Дискусійні методи навчання у викладанні психології
- •2.5. Методи соціально-психологічного тренінгу у підготовці сучасних спеціалістів
- •2.6. Ігрові методи навчання у професійній підготовці психологів та розв’язанні проблем виробничої діяльності
- •Загальна характеристика ігрових методів навчання
- •Організаційно - діяльнісні ігри
- •Організаційно-розумова (мисленнєва) гра
- •Організаційно-комунікативна гра
- •Сюжетно-рольова гра
- •3.1. Аналітична лекція л.С. Выготский Восприятие и его развитие в детском возрасте
- •3.2.Фрагменти проблемної лекції з елементами евристичної бесіди.
- •"Розвиток ранніх форм пам'яті в дошкільників"
- •3.3. Просвітня лекція
- •Мотивація при вживанні наркотичних засобів
- •4. Поняття ейфорії та абстиненції, психофізіологічні основи вказаних явищ.
- •5.Лікування
- •5. Психологічні методи в позбавленні та профілактиці наркотичної залежності підлітків
- •3.4. Зразок методичного сценарію семінарського заняття за темою "Психологічні проблеми эмоцій".
- •"Психологічні проблеми эмоцій"
- •3.5.Приклади задач з психології та їх розв’язання
- •3.6. Рецензія
- •Програма психологічного тренінгу розвитку самосвідомості та зниження рівня тривожності підлітків
- •Етапи програми: особливості і застереження
- •Загальна схема проведення занять
- •Реконструкція і формування змістовного компонента самототожності (5 занять).
- •Перший день
- •Вправа 3. "Угода"
- •Вправа 2. "я-концепція" (другий варіант)
- •Зразкові питання
- •Тренування впевненості в собі, зниження тривожності і формування емоційно-ціннісного самоприйняття (7 занять).
- •Вправа 2. "Впевненість у собі"
- •Вправа 1. "Переінтерпретація симптомів тривожності"
- •Ціль – розвиток впевненості в собі
- •Вправа 2. "Як можна вплинути на дійсність?"
- •Вправа 1. "Виконання ролі"
- •Завдання 2. Стратегії саморегуляції поведінки в ситуаціях, що викликають тривогу завдання може виконуватися письмово).
- •Тренування особистісного росту (6 занять)
- •Вправа 2. "Пробудження і розвиток бажаних якостей"
- •Порядок виконання
- •Вправа 3. "Уявіть собі"
- •Ціль - прояснення ціннісно-мотиваційної сфери та її розвиток Вправа 1. Прояснення своїх життєвих цінностей
- •Метод багатоаспектної експрес-діагностики самосвідомості
- •Підкресліть один з варіантів відповідей або доповніть своїм
- •Інтервали для оцінки знання "я"
- •Інтервали для оцінки почуття "я" та ставлення до "я"
- •Загальні відмінності про типи сформованості я-концепції
- •3.7. Методика фонаційного тренінгу
- •Протокол заняття
- •Фонаційний тренінг
- •Обробка й аналіз результатів.
- •Література
Критерії та рівні оцінювання знань з психології у середній та вищий школі.
Зовнішній контур регуляції учіння створює оціночна діяльність педагога, яка в такий спосіб орієнтує та коригує самостійну учбову активність учнів. Б.Г. Ананьєв розрізняв такі основні функції педагогічної оцінки, як: а) орієнтація їх у стані знань та ступені відповідності їх вимогам обліку; б) заохочення, стимуляція розумової роботи учнів; в) безпосередня або опосередкована інформація про успіх, або неуспіх у даній учбовій ситуації; г) вираження загальної думки, судження педагога про учня.
Ці функції можуть бути в різній мірі представлені в оцінці вчителя. В залежності від цього Ананьєв Б.Г. пропонує розрізняти загальну та парціальну оцінки. Загальна оцінка є системним утворенням та відбиває судження педагога про учня за всіма функціональними параметрами А - Г, наведеними вище. Вона також враховує такі індивідуально-особистісні характеристики школяра, як його рівень здібностей, ставлення до навчання, дисциплінованість та інші. У сучасному розумінні такому тлумаченню відповідає поняття відзнаки (рос. -отметки). Вона має бальний характер і в залежності від прийнятої у різних країнах системи оцінювання може коливатись від 5 до 100 та більше балів. Зазначимо, що цей регулятивний механізм за своїм формуючим впливом більше відповідає становленню самооцінки школяра як особистісного утворення, складової частини його самосвідомості, оскільки тут об'єктом оцінювання учбових досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Парціальна оцінка, насамперед, покликана забезпечити поточний контроль навчальної діяльності учня, орієнтування його в актуальній навальній ситуації. Вона є, по суті, не кількісною, а якісною характеристикою, тобто інформує учня про те, чи засвоїв він необхідний учбовий матеріал на рівні, який дозволяє самостійно та правильно використовувати набуті знання. Її регулююча функція полягає в тому, що у випадку, якщо знання та навички недосконалі, оцінка стає від`ємною, що свідчить про необхідність більш глибокого засвоєння необхідних знань та подальшого вдосконалення учбових навичок. Якщо ж, навпаки, оцінка схвальна, позитивна, то психологічно це означає, що знання та навички засвоєні, учбова ситуація вичерпана і можна переходити до іншої учбової ситуації, яка містить новий блок необхідної навчальної інформації.
Спеціальною психологічною проблемою, тісно пов`язаною з формуванням самооцінювання школярів та студентів, є питання впливу оцінки на ефективність навчання. Умовно оцінки можна розділити на негативні, позитивні та нейтральні. Експерименти Герлока довели, що найменший стимулюючий потенціал містять нейтральні оцінки, позитивні краще впливають на слабовстигаючих учнів, стимулюючи їх мотивацію до навчання, а негативні оцінки є ефективним коригуючим засобом регулювання навчання гарно встигаючих сильних учнів, оскільки, створюючи загрозу статусу такого школяра, стимулюють його учбову активність для засвоєння погано оціненої теми. Кожен з виділених типів парціальних оцінок має декілька змістовних різновидів. Б.Г. Ананьєв класифікував їх у наступний спосіб:
а) нейтральні оцінки: невизначені (угу…, гм…) невизначені (ну, добре, там побачимо…), непрямі, і тому можуть бути незрозумілими учню;
б) негативні оцінки: зауваження, заперечення, догана з елементами сарказму, докору, загрози та нотації (наступного разу будеш переписувати 10 разів);
в) позитивні оцінки : підбадьорення або заохочення (давай, давай, ну, ну…а далі?), схвалення ( молодець, правильно!) та згода (так, добре…) (Б.Г. Ананьєв, 1935).
З точки зору сучасної української дидактики оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала, яка дозволяє більш повноцінно врахувати їх особисті здобутки. При визначенні досягнень у навчанні учнів аналізу підлягають:
— характеристики відповіді учня, яка може бути елементарною, фрагментарною, неповною, повною, логічна, доказовою, обґрунтованою, творчою;
— якість знань, їх правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
— ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
— рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо; ;Ї
— досвід творчої діяльності (вміння виявляти та ставити проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);
— самостійність власних суджень та оцінок учня.
Основними функціями такого оцінювання учнів виступають:
- контролююча, яка передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня його готовності до засвоєння нового матеріалу, шо дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал;
- навчальна функція зумовлює таку організацію оцінювання учбових досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню і систематизації навчального матеріалу, вдосконаленню підготовки учня (класу, групи);
— діагностично - коригуюча допомагає з'ясувати причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та коригувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків;
— стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання;
— виховна, яка передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвиток якостей особистостей: працелюбності, активності, акуратності та інші.
Зазначені орієнтири покладено в основу виділених чотирьох рівнів. навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
У загально дидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
І рівень — початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
II рівень — середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
III рівень — достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
IV рівень — високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Зазначеним рівням відповідають розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою.
Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове.
Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим і основним, його результати відображаються у класному журналі в окремій колонці.
Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, які не можна здійснювати на одному уроці. З огляду на це поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставлення оцінок у класному журналі) не є обов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням вчителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Крім того, таке оцінювання не узгоджується з індивідуальним для кожного учня темпом засвоєння навчального матеріалу, що нерідко спричиняє психологічний дискомфорт у навчанні значної частини школярів. Перед щоденною загрозою опитування і виставленням оцінки учень націлюється не стільки на осмислення, скільки на просте запам'ятовування навчального матеріалу.
Тому поточне оцінювання в разі його застосування вчителем має відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну, стимулюючу та діагностично - коригуючу функції. Його результати не обов'язково відображаються в балах і фіксуються в журналі (доречніше тут використовувати вищенаведені оцінки з класифікації Б.Г. Ананьєва). Під час оцінювання засвоєння учнем теми поточні оцінки не можуть негативно впливати на тематичне оцінювання.
Принцип тематичності забезпечує одночасно систематичність і об'єктивність в оцінюванні та обліку навчальних досягнень учнів. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначає вчитель на основі вимог навчальної програми і доводить до відома учнів із самого початку її вивчення, шо слугує орієнтиром у процесі роботи над темою. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, шо виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їхнє виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.
Тематична атестація може проводитися у різних формах. Головною умовою при їх виборі педагогом є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку вчитель обов'язково повинен аргументовано вмотивувати, довести до відома учня та оголосити перед класом (групою). З метою недопущення перевтоми учнів та завдання шкоди їхньому здоров'ю терміни проведення тематичної атестації визначаються вчителем за погодженням із керівником чи заступником керівника навчального закладу. Перед учнями, які не засвоїли матеріалу теми чи отримали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового його доопрацювання; їм надається для цього необхідна допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичних оцінювань та складання іспитів. У випадку різних оцінок, як правило, перевага надається кращий із них. Але якщо із дисципліни передбачено екзамен, то оцінка за семестр не може бути вищою за екзаменаційну оцінку.Далі, у таблиці 1.8.1. наводяться діючі на Україні з 2000 року загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів та студентів, які необхідно усвідомлювати кожному з них, для повноцінного функціонування як суб’єктів навчальної діяльності та формування власної діяльності об’єктивного самооцінювання. Особливо уважно наступні критерії слід проаналізувати тим студентам, які вирішили проходити педагогічну практику в школі.
Завдання для самостійної роботи.
Охарактеризуйте:
1.Функції контролю. Види та форми здійснення контролю.
2.Вимоги до організації і процедури проведення контролю знань з . психології.
3.Тестовий контроль знань з психології і його дидактичні функції.
4.Критерії та рівні оцінювання знань з психології у середній та вищий школі.
Таблиця 1.8.1