4. Діяльність.

Вивчаючи тему необхідно чітко визначити істотні ознаки діяльності як специфічно людської форми активності і підкреслити її принципові відмінності від поведінки тварин. Дидактично відтворити психологічну структуру діяльності. Ґрунтовно з'ясувати питання про роль свідомої мети у вольовій регуляції діяльності. Важливо акцентувати увагу на соціальній природі діяльності і значенні соціального досвіду в оволодінні діяльністю.

При викладанні теми необхідно охарактеризувати основні види діяльності людини (зовнішня, внутрішня, праця, навчання, гра, спілкування). Показати основні закономірності розвитку діяльності. Необхідно пояснити механізми інтеріоризації і екстеріоризації як фундаментальної умови розвитку діяльності. Узагальнюючи викладене слід підкреслити, що діяльність є головною умовою і засобом психічного розвитку особистості, про що говорить основний методологічний принцип єдності психіки та діяльності. Розкрити поняття провідної діяльності. Роль такої діяльності в розвитку особистості людини.

Навчальна схема “Психологічна будова діяльності”

та коментар до неї

Психологічна структура діяльності

Внутрішній

план

ПОТРЕБА

ЗАДАЧА

МОТИВ

МЕТА

УМОВИ

З овнішній

п лан

гра

учіння

праця

спілкування

Діяльність – це процес активного ставлення людини до дійсності, в ході якого відбувається задоволення різноманітних потреб, досягнення раніше поставлених цілей та освоєння суспільного досвіду. Завдяки діяльності як усвідомленій та цілеспрямованій активності, спрямованій на певний об’єкт, людина здійснює пізнання та перетворення дійсності.

Діяльність має внутрішній та зовнішній плани розгортання, які в сукупності утворюють її психологічний зміст.

Внутрішній план діяльності – це потреби, мотиви, цілі, умови й задачі, які складають її предметний зміст, на основі якого вона вибудовується

Потреба – особливий стан психіки індивіда, який відображує невідповідність між її внутрішнім станом і зовнішніми умовами активності.

Мотив – усвідомлення того, що спонукає діяльність людини; те, заради чого здійснюється остання. Він – джерело дій.

Мета (ціль) – опредмечена потреба, образ бажаного результату, який задовольнить потребу і має бути досягнутий у ході виконання дії.

Задача – це ціль, задана в певних умовах, або, іншими словами, - це мета, переосмислена відповідно до наявних умов її досягнення.

Психологічну будову діяльності людини можна уявити як багатошарову ієрархічну структуру, у складі якої виділяють декілька рівнів: 1) рівень особливих видів діяльності (спілкування, гра, учіння, праця); 2) рівень дій; 3) рівень операцій; 4) рівень психофізіологічних функцій. При цьому діяльність співвідноситься з мотивом, дія з метою, а операція з умовами виконання діяльності.

Зовнішній план діяльності – це окрема діяльність, дії, операції, через які реалізуються сама діяльність.

Дія – це процес спрямований на реалізацію мети, основна одиниця аналізу діяльності.

Операція – це спосіб виконання дії, як правило, це завершена дія або низка пов’язаних між собою дій, спрямованих на розв’язання певної задачі.

Фізіологічне забезпечення психічних процесів діяльності здійснюють психофізіологічні функції (сенсорні, моторні, мнемічні та ін.). Їх утворюють вроджені механізми, закріплені в морфології нервової діяльності, і такі, що дозрівають протягом перших місяців життя, Такі функції виступають своєрідним “органічний фундаментом” процесів діяльності, без якого неможливе ні виконання операцій та дій, ні постановка самих задач діяльності.

Основними видами діяльності є гра, учіння (або діяльність пізнання), праця (або трудова діяльність) та спілкування.

Гра – це особливий вид діяльності в умовних ситуаціях, у яких відтворюються історично закріплені типові способи дії та взаємодії людей.

Учіння або навчальна діяльність – один з основних видів діяльності людини, спеціально спрямований на її саморозвиток, через опанування способами предметних та пізнавальних дій, узагальнених за формою теоретичних знань.

Праця або трудова діяльність –процес активної зміни елементів природи, матеріального та духовного життя суспільства з метою задоволення потреб людини та створення різноманітних цінностей.

Спілкування – вид діяльності спрямований на встановлення та розвиток контактів між людьми, що породжується мотивами спільної діяльності.

Провідна діяльність – вид діяльності в межах якої у певний віковий період створюються найсприятливіші умови для особистісного розвитку людини

Приклади навчальних завдань за темою вивчення.

1.Психологічне поняття діяльності визначається як «активна взаємодія з навколишньою дійсністю, у ході якого жива істота виступає як суб'єкт, що цілеспрямовано діє на об'єкт, задовольняючи у такий спосіб свої потреби» чи як «цілеспрямована активність, що реалізує потреби суб'єкта».

Чи ідентичні ці два визначення за науковим змістом?

2. Чи є діяльністю наступні факти: полководець мовчки дивиться в бінокль убік поля бою; павук швидко прямує убік мухи, яка потрапила в павутину; ведмідь ловить рибу в річці; пенсіонер гуляє по парку; діти грають у дворі в «хокей», наслідуючи дорослим, вони ганяють шайбу пластмасовими ключками; дівчинки грають у «дочки-матері»; студенти мовчки слухають лекцію, не записуючи її? Розв’яжіть ці задачі на основі наведених вище дефініцій.