Методичні рекомендації до підготовки окремих психологічних тем курсу “Основи психології і педагогіки”.

Тематику курсу доцільно компонувати декількома великими блоками, щоб усе розмаїття змісту дисципліни могло бути викладене в цих блоках як сукупність основних проблем психології, як система взаємозалежних понять. Тоді не потрібно буде на лекціях докладно говорити про деталі, які можна віднести на семінарсько-практичні заняття. Так, наприклад, немає необхідності давати в лекції докладну характеристику кожного з психічних пізнавальних процесів, натомість потрібно показати їхні функції, звернувши увагу студентів на взаємозв'язок і взаємодію між ними в ході їхнього функціонування. На наступних семінарсько-практичних, заняттях вони можуть бути більш детально вивчені не тільки теоретично, але й емпірично. При цьому потрібно враховувати професійні особливості студентської аудиторії. Наприклад, на математичному факультеті можна більш докладно вивчити теоретичні основи математичних здібностей і озброїти майбутніх викладачів методикою виявлення і розвитку таких властивостей. На філологічному факультеті таку ж роботу доцільно зосередити навкруги лінгвістичних здібностей, психологічних особливостей творчої, зокрема, літературної діяльності.

Лекційний курс у залежності від кількості годин, що відводяться, (для педагогічних вузів, психологічних і інших, непсихологічних факультетів - вони розрізняються досить істотно) може бути розділений на блоки в різних варіантах. Вся основна проблематика психології як навчальної дисципліни може бути розділена на п'ять, чи сім лекційних блоків у залежності від кількості відведених на вивчення дисципліни годин і задуму викладача. Зустрічаються такі варіанти:

1. Уведення в психологію (предмет, завдання, галузі, методи). Особистість і діяльність. Пізнавальні процеси особистості. Емоційно-вольова сфера особистості. Психологічні особливості особистості (п'ять блоків).

2. Психологія як наука, її об'єкт і предмет. Психологія діяльності. Психічні процеси, стани і властивості. Психологія особистості і її пізнавальна, емоційна, вольова сфери. Характер і темперамент. Здібності і спрямованість особистості (шість блоків);

3. Психологія як наука і її основні галузі. Психологія діяльності. Психологія особистості. Пізнавальні процеси в діяльності особистості. Емоції і воля в діяльності. Психологія розвитку, навчання і виховання. Психологія спілкування і міжособистісні відносини (сім блоків) і т.ін.

Викладач, читаючи лекції по намічених блоках, може на кожний з них відводити різну кількість часу, дивлячись по тому, на чому він хоче зробити акцент. Наприклад, майбутнім організаторам виробництва і керівникам, менеджерам, напевно, треба докладніше пізнати проблеми психології діяльності і міжособистісних відносин, а майбутнім педагогам — проблеми особистості, психології розвитку, навчання і виховання і т.ін.

На семінарських і практичних заняттях мають відпрацьовуватися ті питання, які запланував викладач. Але при цьому на відміну від лекцій, що носять теоретичний характер, вони націлені на формування у студентів уміння використовувати теоретичні знання на практиці для дослідження і перетворення психологічних фактів. Тим самим викладач вирішує основну навчальну задачу курсу - навчити студентів психологічно грамотно орієнтуватися в практичних ситуаціях.

Як на лекціях, так і на інших заняттях викладач має прагнути до застосування активних методів навчання, його стратегічна мета — навчити студентів мислити психологічними категоріями, аналізуючи наукові і практичні проблеми. Цієї мети він може досягати за допомогою проблемних запитань і задач, що необхідно використовувати як у лекціях (для проблемного викладання), так і як навчальні завдання студентам для самостійної роботи і організації їх продуктивної роботи на семінарсько-практичних занять.

Такі завдання повинні складатися так, щоб орієнтувати студентів на методично грамотну роботу з навчальними матеріалами. Така робота передбачає:

- по-перше, пізнання загальних закономірностей психічної діяльності;

- по-друге, розуміння їх роботи стосовно до реальних проявів психіки в життєвих ситуаціях;

- по-третє, розкриття історичної логіки процесу їхнього пізнання в науці. Таким чином, студенту вдасться відійти від книжкового тексту, наблизитися до життєвих реалій і навчитися пояснювати їх з позиції тих теоретичних положень, що він довідався з лекції чи прочитав у книзі.

Далі ми коротко розглянемо основні методичні вимоги до кваліфікованого висвітлення найважливіших тем, які найчастіше стають предметом методичної розробки студентами бакалаврату та магістратури в межах курсу “Основи психології...” під час проходження педагогічної та асистентської практик. Такими темами, відповідно до традиційної програми викладання, є наступні: Блок 1: Предмет і завдання психологи, її основні галузі та методи. Розвиток психіки та свідомості. Блок 2: Особистість та її структура (Спрямованість. Темперамент. Здібності. Характер. Самосвідомість.) Блок 3: Діяльність та пізнання. Увага. Відчуття. Сприймання. Пам’ять. Мислення. Уява. Почуття. Воля. Блок 4: Групи і спілкування.