Контрольні питання

1. Зміни загального об’єму крові: види, причини.

2. Анемії: класифікація, причини, патогенез та картина периферійної крові окремих видів анемій.

3. Якісні та кількісні порушення в системі лейкоцитів: види, причини, механізми розвитку.

4. Лейкози: теорії виникнення, патогенез. Особливості гострих та хронічних лейкозів.

5. Порушення системи гемостазу: види, причини, прояви.

Глава 18. Патологічна фізіологія системного кровообігу

18.1. Недостатність кровообігу

Недостатність кровообігу – це стан при котрому серцево-судинна система не може забезпечувати органи і тканини організму необхідною кількістю крові.

Виділяють гостру і хронічну недостатність кровообігу.

До гострої недостатності кровообігу належать гостра серцева недостатність (лівошлуночкова, правошлуночкова, гіподинамічна недостатність при пароксизмальній тахікардії, недостатність кровообігу при глибокій брадикардії, при гіповолемії – після прийому великої дози швидкодіючих діуретиків, при гострій крововтраті), гостра судинна недостатність (шок, колапс, непритомність).

У хронічній недостатності кровообігу за проявом симптомів виділяють три ступені. Для І ступеню недостатності кровообігу, який також називається латентним, характерні поява задишки, тахікардії, втоми після навантаження (компенсована форма). В основі її розвитку лежать порушення вегетативної регуляції судинного тонусу, системи гіпофіз – надниркові залози. II ступінь характеризується появою аналогічних симптомів у спокої (декомпенсована форма). При IIІ(термінальному) ступені розвиваються застійні явища у великому та малому колах кровообігу, значно змінюються функції і структури органів і тканин. II і III ступені мають переважно серцеве походження.

Недостатність кровообігу може бути зумовлена:

а)недостатністю серця;

б)недостатністю кровоносних судин;

в)серцево-судиннщ недостатністю.

18.2. Патологічна фізіологія кровообігу, зумовлена порушенням функції серця.

Недостатність серця– це патологічний стан ,зумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин згідно з їх потребами. Це стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу.

Класифікація недостатності серця:

І. За перебігом: гостра і хронічна.

ІІ. За вираженністю клінічних проявів: скрита (компенсована) і явна (декомпенсована).

ІІІ. Залежно від переважаючого порушення функції того чи іншого відділу серця:

• лівошлуночкова;

• правошлуночкова;

• тотальна.

ІV. За патогенезом:

• недостатність серця від перенавантаження;

• міокардіальна недостатність серця;

• позаміокардіальна недостатність серця.

18.2.1.Механізми виникнення недостатності серця

Недостатність серця від перенавантаження розвивається в результаті дії на здорове серце великих навантажень опором або об’ємом. Це буває при вадах серця, гіпертензії великого або малого кола кровообігу, або при виконанні великого фізичного навантаження. При цьому до серця з нормальною скоротливою здатністю ставляться черезмірні вимоги.

Типи навантажень серця, що можуть бути причиною розвитку його недостатності

1. Перенавантаження об’ємом, коли до серця або окремих камер серця притікає збільшений об’єм крові.

Преренавантаження об’ємом серце відчуває при :

• Збільшенні венозного повернення крові до серця (при гіперволемії,або при збільшенні тонусу венозних судин);

• Вадах серця – недостатності клапанів (так при недостатності аортального та мітрального клапанів розвивається перенавантаження лівого шлуночка, при недостатності клапанів легеневої артерії і трикуспідального клапану – перенавантаження правого шлуночка).

2. Перенавантаження опором, коли серце мусить виконувати роботу проти збільшеного опору, який перешкоджає переміщенню крові в артеріальну систему.

Перенавантаження опором розвивається при:

• Збільшенні артеріального тиску (при збільшенні артеріального тиску у великому колі кровообігу перенавантаження опором відчуває лівий шлуночок, а при збільшенні артеріального тиску у малому колі кровообігу – правий шлуночок);

• Вадах серця – стенозах клапанних отворів (стеноз аортального клапану – перенавантаження лівого шлуночка, мітральний стеноз – лівого передсердя, стеноз отвору легеневої артерії – правого шлуночка, трикуспідальний стеноз – правого передсердя).

Міокардіальна недостатність серця розвивається в результаті первинного ураження міокарду. Вона може бути пов’язана з :

а) пошкодженням провідникової системи серця (аритмією);

б) пошкодженням волокон міокарду (міокардіопатична);

Причини: інфекція, інтоксикація, гіпоксія, авітамінози, порушення вінцевого кровообігу, спадкові дефекти обміну речовин. При цьому недостатність серця виникає при нормальному або навіть зниженому навантаженні на серце.

Позаміокардіальна недостатність серця розвивається в результаті дії причини не пов’язаної безпосередньо з міокардом. Її виникнення може зумовлювати зменшення притоку крові до серця (гіповолемія, колапс) або перешкода здійснення діастоли в результаті серце не може прийняти всю кров, що до нього притікає (накопичення ексудату або трансудату в порожнині перикарду, гостра тампонада серця).

Змішана форма недостатності серця розвивається при різноманітних поєднаннях ушкодження міокарда та його перенавантажень.