24.5. Порушення нейро-трофічної функції нервової системи

Надзвичайно важливим є виконання нервовою системою нейро-трофічної функції, яка шляхом впливу на обмін речовин забезпечує нормальну життєдіяльність інервованих органів і тканин.

Виділяють наступні механізми нервово-трофічних впливів:

1. Медіаторні – забезпечуються впливом медіаторів периферичних нервів на постсинаптичних мембрани та метаболізм відповідних органів і тканин.

2. Немедіаторні (власне трофічна функція) пов’язані з аксоплазматичним транспортом.

3. Судинні – опосередковано реалізують нейрогенні впливи на інтенсивність обміну речовин через зміни тонусу кровоносних судин

Нейродистрофічним називається комплексний процес, за якого внаслідок випадіння чи порушення різних нервових впливів як соматичної, так і вегетативної нервової системи виникають розлади її трофічної функції з наступним розвитком в організмі складних змін, а саме:

1) структурних розладів — дистрофічні зміни, некроз і виразкування, атрофія;

2) функціональних змін - підвищення чутливості денервованих структур до дії гуморальних факторів;

3) метаболічні розлади — зміна інтенсивності, патологічне пригнічення чи активація ферментних систем, поява біохімічних процесів ембріонального характеру.

В основі нейродистрофічного процесу – зміни синтезу, секреції чи дії нейромедіаторів, комедіаторів, трофогенів, а також утворення патотрофогенів, тощо; посилюється при розладах гемо- та лімфоциркуляції, енергетичного та пластичного обмінів. Трофічні розлади виникають у будь-якому органі, якщо порушується його іннервація.

24.6. Розлади мозкового кровообігу

Неврологічні розлади, особливо у дорослих, переважно пов’язані з порушеннями системного і, зокрема, мозкового кровообігу та з ушкодженням судин мозку. Атеросклероз найчастіше є причиною ушкоджень великих судин мозку. На відміну від цього, ушкодження дрібних судин мозку є, головним чином, наслідком хронічної артеріальної гіпертензії. Ці патологічні процеси можуть ускладнюватися спазмом, стенозом, розривом чи тромбозом мозковий артерій з наступним розвитком крововиливу або некрозу мозкової тканини.

Відповідно, розрізняють наступні клінічні форми розладів мозкового кровообігу

I. Інсульти геморагічні та ішемічні (інфаркт мозку) — гострі розлади мозкового кровообігу, які супроводжується стійкими порушеннями функцій головного мозку.

ІІ. Судинна енцефалопатія є характерою для хронічних розладів мозкового кровообігу переважно без глибоких органічних (морфологічних) змін.

24.7. Загальні поняття про хвороби, викликані емоційно-психічною діяльністю

Невроз – це стан, в основі якого лежить порушення сили, рухомості та врівноваженості головних нервових процесів – збудження та гальмування, а для людини також: порушення рівноваги між першою та другою сигнальними системами.

У людини при неврозі, насамперед, мають місце порушення емоційної сфери, які виявляються смутком, сумом, жахом чи, навпаки, надзвичайними веселощами; суттєвим моментом для цієї патології є відсутність психічних розладів.

Істерія – одна з форм неврозів, частіш за все проявляється істеричними нападами.

За своєю інтенсивністю вони дуже різноманітні та виникають звичайно як реакція на будь-яку психічну травму.

Припадок починається відчуттям серцебиття та задухи. Хворі в безсиллі сідають або лягають, починають розмахувати руками, сміятися або плакати, а інколи сміються та плачуть одночасно. Може розвиватися істеричне зомління, особливістю якого є збереження свідомості (хворі запам’ятовують всю ситуацію припадку і зауваження, які зробили їм оточуючі), або тяжкий припадок із тонічними та клонічними судомами, при яких хворі вживають запобіжних заходів.

При істерії можуть спостерігатись довготривалі розлади рухового та чутливого характеру (паралічі, тремтіння, контрактури) в будь-яких м’язах обличчя, кінцівок, тулуба. Але у них завжди можливо помітити активне напруження м’язів. Істеричні розлади чутливості виявляються болями, анестезіями, гіпертезіями, причому поширення їх звичайно не відповідає анатомічним зонам іннервації.

Загальні принципи фармакотерапії неврозів:

• седативні та психотропні засоби;

• усунення травмуючих ситуацій;

• психотерапевтичні бесіди;

• загальнозміцнювальні препарати, вітаміни.

Психоз – захворювання центральної нервової системи, яке супроводжується органічними (незворотними) змінами в корі головного мозку.

Найбільш характерною ознакою захворювання є відсутність критики до оточуючої дійсності та самокритики. Типовими прикладами психозу є шизофренія (маніакальна або депресивна форми), також алкогольний психоз та інші види.