I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.

Сучасну епоху прийнято називати добою глобалізації, хоча й досі вчені дають суперечливі відповіді на запитання, що ж таке глобалізація, в чому її суть? Відрізняються також і відповіді на запитання про її хронологічні рамки та основні етапи. Загальноприйнятим є твердження, що наслідком процесу глобалізації стане перетворення людства на єдину структурно-функціональну систему. Головним конфліктом та рушійною силою процесу глобалізації є антогонізм між штучним ( і, в першу чергу, в інформаційних суспільствах – віртуальним) та природним компонентами сучасних цивілізацій. Процеси формування віртуального простору інформаційних суспільств відбуваються так швидко в історичному плані, а трансформації такого простору та його впливу на життя окремих країн у добу глобалізації є настільки непередбачуваними з точки зору сучасного знання людства, що перед ним постало завдання створення нового світобачення на основі синергетичної інтеграції релігії, науки та культури. Стратегії трасформацій віртуального простору утворюють певну ієрархію в залежності від орієнтації на певний рівень його організації – від найзагальнішого (цивілізаційного) аспекту до аспектів функціонування індивіда (когнітивного, мотиваційного тощо). Отже, стратегії трансформацій віртуального простору за цією ознакою можемо поділити на:

• цивілізаційно-орієнтовані; • культурно-орієнтовані; • релігійно-орієнтовані; • політично-орієнтовані; • мотиваційно-орієнтовані; • когнітивно-орієнтовані, • вузькоіндивідуально-орієнтовані. Наприклад, до цивілізаційно-орієнтованих стратегій можна віднести ті, що спрямовуються на поширення історично утворених у протестантському християнстві (Дж. Локк) цінностей верховенства права, розподілу гілок влади, прав людини і плюралізму думок, які лежать в основі сучасних європейської та північноамериканської цивілізацій. .До культурно-орієнтовних стратегій ми відносимо ті, що спрямовуються на внесення відповідних змін до культурно-вмотивованих особливостей поведінки індивідів у таких сферах: • орієнтація в часі/подіях; • дихотомічне/холістичне мислення; • кризова/некризова орієнтація; • орієнтація на завдання/на людину; • фокусування на статусі/на досягненнях; • приховування вразливості/бажання продемонструвати вразливість. До релігійно-орієнтованих стратегій трансформацій віртуального простору належать переважно такі, що спрямовуються на інтегрування /ігнорування/заперечення тих чи інших релігійних цінностей у суспільне життя та/або надання/ненадання переваг однієї/груп релігій чи конфесій у духовній сфері життя суспільства. До стратегій когнітивно-орієнтованого рівня належать ті, що формують: 1 бажання знати та розуміти; 2.естетичні потреби.

Коли технології стали інформаційними (та телекомунікаційними), вони змогли сприйняти цілі й цінності екології. А екологія не просто отримала потужного союзника у перетворенні людського суспільства – вона набула реального, практичного змісту, перестала бути сухою філософською теорією, стала більш чи менш усвідомлюваним фоном повсякденного життя для більшості людства. Інформаційні та телекомунікаційні технології, включивши в себе екологію в якості гуманних підвалин розвитку, перетворились на ідею Інформаційного суспільства, стали способом життя людства, запорукою нового циклу розвитку цивілізації та планети. Екологія ж віднайшла спосіб втілення і розв’язання тисячолітнього конфлікту “людське проти природного”. В новому судженні зв’язок між двома елементами змінив характер: “або” перетворено Інформаційним суспільством на “та”. Екологія з’явилась як теорія, ідеальний витвір розуму та релігійного відчуття. Технології, що вивели людину в космос і дозволили “потримати планету в долонях”, продовжують свою роботу. Здійснивши екологію як реальність, сьогодні вони глобалізують наше світосприйняття, уможливлюють вирішення вже поставлених екологічних проблем та коректне – таке, що передбачає наявність розв’язання, – формулювання нових. Технології надають екологічним ідеям “і колір, і звук, і плоть” – ірреальна в силу своєї ідеальності будівля набуває форм та наповнення. Ця роль під силу лише новітньому сегменту технологій – інформації та телекомунікаціям. За своїми характеристиками вони не просто втілюють найвищі досягнення людського інтелекту, але є фактично найактивнішим – якщо не сказати найагресивнішим – фактором перетворення духовного простору особи та суспільства. Найбільш ґрунтовні зміни в способі життя та мислення відбуваються саме під їхнім впливом. Під їхнім впливом людське суспільство набуває ознак Інформаційного. Цифрова революція перетворює основи людської цивілізації, формуючи глобальну, всепланетну людську спільноту, основою існування якої є знання та інтелектуальна творчість. Спосіб взаємодії Інформаційного суспільства з планетою визначить майбутнє і нинішньої цивілізації, і людини як біологічного виду, і біосфери планети – цю глобальність зумовлює потужність сил, що ними сьогодні маніпулює людство за допомогою технології. Це означає потребу у свідомій кореляції розвитку екології та технології. Фактично, дійсне Інформаційне суспільство – це їх спів-буття, паралельний взаємопов’язаний інтерактивний процес, керований людиною, в якому основними імперативами є на рівних – інтелект та духовність. Тобто, на сьогодні основними практичними проблемами є екологічність інформаційних і телекомунікаційних технологій та технологічність (перш за все “інформаційність”) екологічних потреб. Якою мірою враховано інтереси людини, природи та планети у новітніх технологічних розробках? Якою мірою екологічні вимоги можуть бути практично втілені за допомогою цих технологій (але перш за все – доведені до відома мешканців Землі)? Загалом, концепція глобальних та локальних електронних інформаційних мереж є екологічною за своєю суттю. Це твердження вірне з точки зору як екології планети, так і екології людини, людської спільноти. Глобальна інформаційна мережа покращила екологію людини, бо спростила процес спілкування, відкрила людину назустріч світу – назустріч людству і планеті. Адже здатність до комунікації – основа гармонійних стосунків. Інтернет наблизив знання до кожної людини, а отже – створив основу для перенесення зусиль з самореалізації особистості до сфери духовної, творчої. Людина Мережі, таким чином, має більшу повагу до себе, до інших особистостей, до довкілля – до того, що складає її буття, її світ. Інтернет оберігає планету від надмірного антропогенного втручання, бо він став продовженням людини. Тож порух миші тепер замінює безліч фізичних операцій, одним з неуникаючих наслідків яких є вплив на довкілля, і вплив, найчастіше, негативний. Тож інформаційна екологія ― стан інформаційних потоків та джерел суспільства, що характеризується рівнем інформаційного та культурного розвитку суспільства. Інформація є одним з головних потреб функціонування суспільства та його розвитку.