- •1. 1. (Т. 86) Функції соціогуманітарних наук.
- •1. 2. (Т. 40) Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •1. 3. (Т. 74) Сутність демократії як форми державного правління.
- •1. (П. 32) Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •2. (П. 20) Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •2.1. (Т. 36) Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •2.2. (Т. 17) Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •2. (П. 22) Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •3.1. (Т 58) Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •3.2. ( Т 13 ) Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •3.3. ( Т 62 ) Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •1. ( П 19 )Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •( П 27 ) Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •4.1. ( Т 67 ) Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько- північно-атлантичну цивілізацію.
- •( Т 65 ) Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •( Т 28 ) Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •( П 48 )Способи кодування даних якісних досліджень.
- •( П 47 ) Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Питання з теоретичної частини: (50 ) 1.Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси.
- •Питання з практичної частини:
- •1. “Обґрунтована теорія” б.Гейзера і а.Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
- •2. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •Питання з теоретичної частини:
- •( 78) 2. Сучасні соціологічні концепції міста.
- •Питання з практичної частини: (51) 1. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •( 41) 2. Поняття регресії. Види регресій.
- •2. Теоретичні витоки феноменології.
- •3.Елементи комунікаційної моделі (відправник, повідомлення, канал передачі, отримувачі, контекст відносин, соціальне оточення).
- •1.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •3. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •3. Фактори, що впливають на становище особистості в структурі особистісних стосунків.
- •2.Питання з практичної частини:
- •2. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку.
- •2. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства.
- •3. План програми по зв’язках з громадськістю.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв’язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема (89)
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України. (10)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Конституція України про основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. (20)
- •Вчення п. Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності. (4)
- •2.Питання з практичної частини:
- •Особливості написання прес-релізу. (37)
- •2.2.Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана). (16)
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •3. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом
- •3. Парадигмальний статус соціологічної науки
- •1. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •2. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •2.Питання з практичної частини:
- •23.1. (Т. 60) Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •23.2. (Т. 30) Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •23.3. (Т. 73) Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •1. (П. 43) Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •2.( П 23 )Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •( Т 1 ) Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
- •( Т 68 ) Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •( Т 5 ) Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а.Щуца.
- •II. Питання з практичної частини
- •(35) 2.Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •( 90) 2.Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •1. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •2. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •3. Місто як системний організм. Зміст та структура сучасного міста.
- •2.Питання з практичної частини:
- •1. Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •1.Питання з теоретичної частини:
- •Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань. (37)
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації (87)
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології. (84)
- •2.Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •1.Питання з теоретичної частини
- •3. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
I. Питання з теоретичної частини (15) 1.Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
Сучасну епоху прийнято називати добою глобалізації, хоча й досі вчені дають суперечливі відповіді на запитання, що ж таке глобалізація, в чому її суть? Відрізняються також і відповіді на запитання про її хронологічні рамки та основні етапи. Загальноприйнятим є твердження, що наслідком процесу глобалізації стане перетворення людства на єдину структурно-функціональну систему. Головним конфліктом та рушійною силою процесу глобалізації є антогонізм між штучним ( і, в першу чергу, в інформаційних суспільствах – віртуальним) та природним компонентами сучасних цивілізацій. Процеси формування віртуального простору інформаційних суспільств відбуваються так швидко в історичному плані, а трансформації такого простору та його впливу на життя окремих країн у добу глобалізації є настільки непередбачуваними з точки зору сучасного знання людства, що перед ним постало завдання створення нового світобачення на основі синергетичної інтеграції релігії, науки та культури. Стратегії трасформацій віртуального простору утворюють певну ієрархію в залежності від орієнтації на певний рівень його організації – від найзагальнішого (цивілізаційного) аспекту до аспектів функціонування індивіда (когнітивного, мотиваційного тощо). Отже, стратегії трансформацій віртуального простору за цією ознакою можемо поділити на:
• цивілізаційно-орієнтовані; • культурно-орієнтовані; • релігійно-орієнтовані; • політично-орієнтовані; • мотиваційно-орієнтовані; • когнітивно-орієнтовані, • вузькоіндивідуально-орієнтовані. Наприклад, до цивілізаційно-орієнтованих стратегій можна віднести ті, що спрямовуються на поширення історично утворених у протестантському християнстві (Дж. Локк) цінностей верховенства права, розподілу гілок влади, прав людини і плюралізму думок, які лежать в основі сучасних європейської та північноамериканської цивілізацій. .До культурно-орієнтовних стратегій ми відносимо ті, що спрямовуються на внесення відповідних змін до культурно-вмотивованих особливостей поведінки індивідів у таких сферах: • орієнтація в часі/подіях; • дихотомічне/холістичне мислення; • кризова/некризова орієнтація; • орієнтація на завдання/на людину; • фокусування на статусі/на досягненнях; • приховування вразливості/бажання продемонструвати вразливість. До релігійно-орієнтованих стратегій трансформацій віртуального простору належать переважно такі, що спрямовуються на інтегрування /ігнорування/заперечення тих чи інших релігійних цінностей у суспільне життя та/або надання/ненадання переваг однієї/груп релігій чи конфесій у духовній сфері життя суспільства. До стратегій когнітивно-орієнтованого рівня належать ті, що формують: 1 бажання знати та розуміти; 2.естетичні потреби.
Коли технології стали інформаційними (та телекомунікаційними), вони змогли сприйняти цілі й цінності екології. А екологія не просто отримала потужного союзника у перетворенні людського суспільства – вона набула реального, практичного змісту, перестала бути сухою філософською теорією, стала більш чи менш усвідомлюваним фоном повсякденного життя для більшості людства. Інформаційні та телекомунікаційні технології, включивши в себе екологію в якості гуманних підвалин розвитку, перетворились на ідею Інформаційного суспільства, стали способом життя людства, запорукою нового циклу розвитку цивілізації та планети. Екологія ж віднайшла спосіб втілення і розв’язання тисячолітнього конфлікту “людське проти природного”. В новому судженні зв’язок між двома елементами змінив характер: “або” перетворено Інформаційним суспільством на “та”. Екологія з’явилась як теорія, ідеальний витвір розуму та релігійного відчуття. Технології, що вивели людину в космос і дозволили “потримати планету в долонях”, продовжують свою роботу. Здійснивши екологію як реальність, сьогодні вони глобалізують наше світосприйняття, уможливлюють вирішення вже поставлених екологічних проблем та коректне – таке, що передбачає наявність розв’язання, – формулювання нових. Технології надають екологічним ідеям “і колір, і звук, і плоть” – ірреальна в силу своєї ідеальності будівля набуває форм та наповнення. Ця роль під силу лише новітньому сегменту технологій – інформації та телекомунікаціям. За своїми характеристиками вони не просто втілюють найвищі досягнення людського інтелекту, але є фактично найактивнішим – якщо не сказати найагресивнішим – фактором перетворення духовного простору особи та суспільства. Найбільш ґрунтовні зміни в способі життя та мислення відбуваються саме під їхнім впливом. Під їхнім впливом людське суспільство набуває ознак Інформаційного. Цифрова революція перетворює основи людської цивілізації, формуючи глобальну, всепланетну людську спільноту, основою існування якої є знання та інтелектуальна творчість. Спосіб взаємодії Інформаційного суспільства з планетою визначить майбутнє і нинішньої цивілізації, і людини як біологічного виду, і біосфери планети – цю глобальність зумовлює потужність сил, що ними сьогодні маніпулює людство за допомогою технології. Це означає потребу у свідомій кореляції розвитку екології та технології. Фактично, дійсне Інформаційне суспільство – це їх спів-буття, паралельний взаємопов’язаний інтерактивний процес, керований людиною, в якому основними імперативами є на рівних – інтелект та духовність. Тобто, на сьогодні основними практичними проблемами є екологічність інформаційних і телекомунікаційних технологій та технологічність (перш за все “інформаційність”) екологічних потреб. Якою мірою враховано інтереси людини, природи та планети у новітніх технологічних розробках? Якою мірою екологічні вимоги можуть бути практично втілені за допомогою цих технологій (але перш за все – доведені до відома мешканців Землі)? Загалом, концепція глобальних та локальних електронних інформаційних мереж є екологічною за своєю суттю. Це твердження вірне з точки зору як екології планети, так і екології людини, людської спільноти. Глобальна інформаційна мережа покращила екологію людини, бо спростила процес спілкування, відкрила людину назустріч світу – назустріч людству і планеті. Адже здатність до комунікації – основа гармонійних стосунків. Інтернет наблизив знання до кожної людини, а отже – створив основу для перенесення зусиль з самореалізації особистості до сфери духовної, творчої. Людина Мережі, таким чином, має більшу повагу до себе, до інших особистостей, до довкілля – до того, що складає її буття, її світ. Інтернет оберігає планету від надмірного антропогенного втручання, бо він став продовженням людини. Тож порух миші тепер замінює безліч фізичних операцій, одним з неуникаючих наслідків яких є вплив на довкілля, і вплив, найчастіше, негативний. Тож інформаційна екологія ― стан інформаційних потоків та джерел суспільства, що характеризується рівнем інформаційного та культурного розвитку суспільства. Інформація є одним з головних потреб функціонування суспільства та його розвитку.